Муха, порося та Баба Яга: шахтар із Павлограда створив енциклопедію підземного сленгу

У Павлограді, що на Дніпропетровщині, гірник Юрій Коновалов присвятив понад 26 років створенню унікального словника шахтарського сленгу. Працюючи керівником виробничої служби ДТЕК ШУ "Тернівське", він систематично записує професійні терміни, які в побуті гірників замінюють звичні слова. Про це передає "Відомо" з посиланням на Mista.ua.

Його колекція розпочалася у студентські роки, коли Юрій тимчасово влаштувався на шахту. Зіткнувшись із незрозумілими для себе виразами, він став фіксувати їх у блокнот. Згодом набралося стільки матеріалу, що з нотаток сформувалися два томи — близько сотні термінів, відомих лише шахтарям.

Так, Баба-яга в підземному лексиконі означає канатно-крісельну дорогу, черва - лопату особливої форми, а муха - ручне пневматичне свердло. Після початку війни до шахти прийшли гірники з Донбасу, і словник поповнився регіональними варіантами: наприклад, "муху" там називають "бджолою", а великий шматок породи, який на Дніпропетровщині називають "валізкою", на Донбасі звуть "поросятком".

Сьогодні Юрій працює над третім томом своєї енциклопедії. Перші два вже передані до музеїв шахтарської слави "Тернівського" та "Першотравенського" управлінь.

У його записах можна зустріти й інші терміни: "бормотуха" - дешеве вино; "забуритися" - потрапити у важкодоступне місце; "табулька" - розрахунковий лист; "порожняк" - марна справа; "каптерка" - місце відпочинку та перевдягання; "жужжа" - дрібне вугілля; "пляшка" - зустріч із міцними напоями; "гальмо" - їжа, загорнута в газету, щоб захистити від вугільного пилу.

Окреме місце у шахтарських повір'ях займає дух на ім'я Шубін. Його походження трактують по-різному: одні вважають його злим та мстивим, інші — добрим охоронцем, який не терпить порушників дисципліни. Будь-яку подію у шахті гірники пов'язують із нею: "Шубін забрав", "Шубін образився" чи "Шубін гуляє".

Для Юрія Коновалова цей словник — не лише збори термінів, а й частина культурної спадщини регіону. Він упевнений, що збереження мови гірників важливе для історії Дніпропетровщини, де вуглевидобуток залишається значною галуззю.