Війна на виснаження та віражі політики США: де знаходиться Україна у жовтні 2026 року

ВІЙНА НА ВИСНАЖЕННЯ. УКРАЇНА МІЖ РОСІЙСЬКИМИ УДАРАМИ ТА НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Безпековий огляд станом на 19 жовтня 2026 року

Останні події свідчать про те, що війна росії проти України дедалі більше виходить за межі безпосереднього протистояння на фронті. Вона охоплює енергетику, міжнародну торгівлю, супутниковий зв'язок, розвідку, критичну інфраструктуру та безпеку держав НАТО.

Особливе занепокоєння викликає одночасне посилення російських атак і зміна підходів Вашингтона до економічного тиску на москву. На цьому тлі розбіжності між Києвом і американською адміністрацією стають дедалі помітнішими.

ФРОНТ. РОСІЯ ПРОДОВЖУЄ ВІЙНУ НА ВИСНАЖЕННЯ

За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом 18 жовтня відбулося 204 бойові зіткнення. Найгарячішими залишаються Покровський і Костянтинівський напрямки, де зафіксовано відповідно 30 і 21 атаку противника. Російські війська застосували 273 керовані авіаційні бомби та понад 9 тисяч ударних безпілотників. За оцінкою українського командування, втрати російських військ за добу становили 2100 осіб.

Попри значні втрати, російське командування продовжує робити ставку на виснаження української оборони, безперервні штурмові дії та масоване застосування безпілотників. Ідеться не стільки про спробу швидкого стратегічного прориву, скільки про систематичний тиск на особовий склад, матеріальні ресурси й оборонну інфраструктуру України.

КИЇВ. ЧЕРГОВИЙ БАЛІСТИЧНИЙ УДАР

У ніч на 19 жовтня росія знову атакувала Київ ракетами. За ранковою інформацією ДСНС, одна людина загинула, восьмеро постраждали. Пошкоджено житлові будинки, медичний та освітній об'єкти, а також інфраструктуру метрополітену.

Ця атака вкотре продемонструвала критичне значення протиракетної оборони та систем раннього попередження. Особливо небезпечними залишаються дефіцит засобів перехоплення балістичних ракет і залежність України від іноземних розвідувальних можливостей.

ЕНЕРГЕТИКА. 76 АТАК ЗА ТИЖДЕНЬ

За повідомленням президента Володимира Зеленського, протягом останнього тижня росія 76 разів атакувала українську енергетичну, нафтову та газову інфраструктуру. Під ударами опинилися, зокрема, електричні підстанції у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях.

І все це відбувається після заяв Дональда Трампа про так зване "енергетичне перемир'я", існування якого у формі погодженої двосторонньої угоди офіційно не підтверджено.

Російське командування фактично не припинило кампанію проти української енергетики. Напередодні зими вона залишається одним із ключових інструментів тиску на державу, економіку та цивільне населення.

УДАРИ ПО РОСІЇ. ВІЙНА ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЇЇ ЕКОНОМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

У ніч на 18 жовтня відбулася масштабна атака українських безпілотників на об'єкти Санкт-Петербурга та Ленінградської області. Повідомлялося про пожежі на нафтовому терміналі, пошкодження енергетичної, логістичної та цифрової інфраструктури.

Окремо Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження майданчика підготовки й запуску ударних БПЛА поблизу Донецька та ремонтної бази російської військової техніки на Луганщині.

Це принципово важливий напрям протистояння. Удари по об'єктах тилового забезпечення знижують військові спроможності противника, ускладнюють його логістику та збільшують економічну вартість продовження агресії.

STARLINK І РОЗВІДКА. НЕБЕЗПЕЧНА ТЕХНОЛОГІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Володимир Зеленський підтвердив, що США відновили передавання розвідувальної інформації про російські ракетні атаки після кількаденної перерви.

Водночас ситуація зі Starlink залишається неврегульованою. Українська сторона повідомляє про обмеження швидкості руху платформ, на яких працюють термінали, до 161 км/год. Президент України пов'язує ці обмеження з рішеннями американської сторони, тоді як Дональд Трамп і Марко Рубіо заперечують причетність адміністрації США до їх запровадження.

Незалежно від того, хто саме ухвалював відповідні технічні рішення, проблема значно ширша. Критично важливі оборонні спроможності України залежать від технологічної інфраструктури, яку наша держава не контролює.

Це вже не просто технічне питання, а повноцінний виклик національній безпеці.

ЛИТВА. ДИВЕРСІЇ ПРОТИ STARLINK НА ТЕРИТОРІЇ НАТО

18 жовтня литовські служби повідомили про спробу підпалу наземної станції Starlink поблизу Вільнюса. Керівництво Національного центру кризового управління Литви пов'язує цей інцидент із можливою російською диверсійною діяльністю та попередніми атаками на аналогічні об'єкти в Польщі й Болгарії. Розслідування триває.

Того ж дня невідомий безпілотник порушив повітряний простір Литви. Українська сторона не виключила, що причиною відхилення апарата від маршруту міг стати російський радіоелектронний вплив.

Такі інциденти демонструють зростання вразливості технологічної інфраструктури Європи в умовах гібридного протистояння.

Особливо показовим є те, що потенційними цілями диверсій стають об'єкти, які забезпечують критично важливі комунікації не лише України, а й держав Альянсу.

ЧОРНЕ МОРЕ. ЗАГРОЗА ДЛЯ НАТО ТА УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ

Румунські винищувачі F-16 збили два безпілотники над територіальними водами країни. За оцінкою міністра оборони Румунії, це могли бути російські реактивні дрони типу "Герань-4".

Паралельно почастішали атаки на торговельні судна поблизу узбережжя Румунії та Болгарії, зокрема на маршрутах, пов'язаних з українськими портами.

На 20 жовтня за ініціативою Бухареста заплановано засідання Північноатлантичної ради, присвячене безпеці Чорного моря.

Йдеться вже не лише про ризики для українського експорту, а й про загрози міжнародному судноплавству, критичній морській інфраструктурі та безпеці повітряного простору держав НАТО.

ВАШИНГТОН. ПОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙНОГО ТИСКУ НА МОСКВУ

16 жовтня Дональд Трамп призупинив запровадження ключових нових санкцій і тарифних заходів проти росії, передбачених законодавчою ініціативою сенатора Ліндсі Грема.

За поясненням державного секретаря Марко Рубіо, адміністрація планує використати до 60 днів для оцінки економічних наслідків таких заходів.

Одночасно США домовилися з росією про збільшення постачань дизельного пального. Американська адміністрація пояснює ці рішення необхідністю стабілізувати енергетичний ринок і зберегти можливості для переговорів.

Однак для України виникає очевидний безпековий ризик: пом'якшення економічного тиску за відсутності припинення російських атак може послабити стимули москви до реальних поступок.

Рішення Вашингтона вже викликало критику серед американських законодавців обох партій. Це свідчить про наявність суттєвих розбіжностей щодо подальшої політики США стосовно росії.

КИТАЙ І МОЖЛИВІ ПЕРЕГОВОРИ ТРЬОХ ДЕРЖАВ

За інформацією The Wall Street Journal, яку поширило агентство Reuters, путін запропонував провести тристоронню зустріч із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном для обговорення завершення війни проти України.

Можливим майданчиком називають листопадовий саміт АТЕС у Китаї. Водночас остаточної домовленості про проведення такої зустрічі немає.

18 жовтня Володимир Зеленський провів розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, що свідчить про продовження дипломатичних контактів між Києвом і Вашингтоном.

Для України принципово важливо, щоб переговори великих держав не перетворилися на процес визначення умов її безпеки без повноцінної участі української сторони.

Будь-які домовленості, що стосуються територіальної цілісності, суверенітету та гарантій безпеки України, не можуть ухвалюватися за її спиною.

МОЇ ВИСНОВКИ

Найважливіша тенденція останніх днів — одночасне посилення військового тиску росії та зростання невизначеності щодо окремих напрямів американської політики.

росія продовжує війну на виснаження, систематично атакує українську енергетику, а її ймовірна диверсійна активність дедалі більше зачіпає критичну інфраструктуру держав НАТО.

Україна відповідає ударами по військових і логістичних об'єктах противника, однак залишається значною мірою залежною від зовнішніх технологій, розвідувальної інформації та постачання озброєнь.

Водночас Європа змушена дедалі активніше реагувати на загрози, які вже безпосередньо стосуються її власної безпеки.

Моя оцінка полягає в тому, що наступний етап протистояння визначатиметься не лише ситуацією на фронті. Не менш важливими чинниками стануть технологічна незалежність України, захист критичної інфраструктури, розвиток європейських оборонних спроможностей і збереження міжнародного економічного та політичного тиску на росію.

Україна має бути готовою до сценарію, за якого дипломатичні домовленості не супроводжуватимуться реальним припиненням російської агресії.

Саме тому власна військова, розвідувальна та технологічна спроможність залишається фундаментом національної безпеки України.

Без цього жодні міжнародні гарантії не можуть бути достатньо надійними.

Безпека держави починається з її здатності самостійно захищати себе.