Шефір Сергій Нахманович

Народився 25 травня 1964 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький гірничорудний інститут за спеціальністю «Підземна механіка».

Одружений із Ларисою Миколаївною Шефір, виховує сина Микиту. Старший брат – Борис Нахманович Шефір, тривалий час був його постійним бізнес-партнером і співавтором.

Творчий шлях та заснування «Кварталу 95»

Гумористичну кар'єру розпочинав у 1990-х роках як гравець, сценарист та режисер команд КВК «Криворізька шпана» та «Запоріжжя-Кривий Ріг-Транзит» (чемпіон СНД). Разом із братом Борисом писав матеріали для провідних команд Вищої ліги. Восени 1995 року під час організації фестивалю КВК у Кривому Розі брати Шефіри познайомилися з 17-річним Володимиром Зеленським та залучили його до спільної роботи.

У 2003 році після повернення з Москви брати Шефіри та Володимир Зеленський заснували в Києві «Студію Квартал-95». Сергій Шефір став автором ідеї та продюсером знакового серіалу «Слуга народу» (однойменну політичну партію зареєстрували у 2017 році). У липні 2021 року став співзасновником кінокомпанії «Некст Лайн Продакшн» разом із братом Борисом, Андрієм Яковлєвим та Тімуром Міндічем. У квітні 2022 року офіційно вийшов зі складу засновників своєї кінофірми в Росії.

Фільмографія

• Продюсер: «Свати» (сезони 1–5), «Слуга народу», «Новорічні свати» (2010), «8 перших побачень» (2012), «Ржевський проти Наполеона» (2012), «Я буду поряд» (2011), «Диво» (2008), «Як козаки...» (2009).

• Сценарист та автор ідеї: «Слуга народу», «Їсти подано!» (2005), «Професор у законі» (2006), «Новорічні свати» (2010), «Легенда. Людмила Гурченко» (2011).

Політична кар'єра та посада в Офісі Президента

Під час виборчої кампанії 2019 року Шефіра називали «правою рукою» Володимира Зеленського – він супроводжував кандидата на всіх ключових політичних зустрічах.

Очікувалося його призначення головою Адміністрації президента, однак посаду дістав Андрій Богдан. У тогочасних інтерв'ю Шефір зазначав, що байдужий до «посад і портфелів», а своїм головним завданням бачить допомогу Зеленському «залишитися людиною, ставши політиком».

21 травня 2019 року був призначений першим помічником президента України. На посаді відповідав за організацію щоденного графіка глави держави, комунікацію з інвесторами (зокрема, супроводжував Зеленського на зустрічі з очільником ArcelorMittal Лакшмі Мітталом у квітні 2021 року) та курував групу впливу «Квартал» у парламенті.

У липні 2019 року в інтерв'ю ЗМІ заявив, що не збирається продавати чи передавати свої частки в бізнесі «Кварталу 95» і як позаштатний/нештатний працівник не зобов'язаний подавати публічну декларацію про доходи. 30 березня 2024 року звільнений з посади першого помічника президента.

Кулуарна комунікація з олігархами

У журналістських розслідуваннях Шефіра неодноразово називали головним неофіційним «куратором» зв'язків Офісу Президента з великим бізнесом:

• Рінат Ахметов: 31 серпня 2020 року розслідувачі програми «Схеми» зафіксували його таємний візит до загородного маєтку Ахметова. Це відбувалося на тлі публікацій у ЗМІ про ймовірне фінансування структурами олігарха діяльності влади. Шефір стверджував, що діє виключно в інтересах держави та не коїть нічого протизаконного.

• Ігор Коломойський: Використовував службове авто для візитів до офісу Коломойського, пояснюючи це тим, що залишається співробітником «Студії Квартал-95».

• Григорій Суркіс: Відвідував ювілей бізнесмена. Медіаактивність Шефіра викликала критику через невідповідність обіцянкам Зеленського про виключно публічний і прозорий формат контактів із великим бізнесом.

Внутрішньополітичні конфлікти та втрата впливу

За даними джерел у вищих кола влади, з часом позиції Шефіра на Банковій послабилися через системне зростання впливу очільника Офісу Президента Андрія Єрмака, який поступово відтіснив давнє оточення Зеленського. У ЗМІ повідомляли про серйозні розбіжності між президентом і Шефіром, через які останній навіть тимчасово забирав речі з Банкової. Додатковим маркером втрати впливу вважали відставку очільника МВС Арсена Авакова, якого Шефір послідовно захищав. Сам помічник президента наявність конфліктів у команді заперечував, називаючи свою роль «професійним радником, який з'єднує людей».

Замах на життя (22 вересня 2021 року)

Близько 10:00 між селами Ходосівка та Лісники на Київщині автомобіль Audi, в якому перебував Шефір, обстріляли з автоматичної зброї. У транспортний засіб влучило 18 куль. Водій Олександр Іванько дістав важкі поранення й потрапив до реанімації, а сам Шефір не постраждав.

Офіційне слідство відкрило справу за статтею «замах на умисне вбивство двох і більше осіб». В Офісі Президента напад пов'язали з протидією закону про деолігархізацію та спробою залякати команду глави держави. Сам Шефір на брифінгу заявив, що не веде бізнес-справ, які могли б спровокувати напад, і розцінив подію як спробу тиску на президента.

Скандали та фінансово-майнові розслідування

• Офшорні активи та лондонські квартири: За даними розслідувань Слідство.Інфо та матеріалів Pandora Papers, незадовго до першого туру виборів 2019 року Володимир Зеленський безоплатно передав Шефіру свою 25-відсоткову частку в кіпрській офшорній компанії. Через мережу офшорів родина Шефіра володіє нерухомістю у Києві біля Верховної Ради та двома елітними квартирами у Лондоні загальною вартістю понад 5 млн доларів.

• «Плівки Міндіча» (2026 рік): Фігурував у матеріалах розслідування НАБУ та САП у рамках справи «Мідас». На оприлюднених аудіозаписах обговорював із Тімуром Міндічем питання внесення застави за ексміністра Олексія Чернишова, а також згадував про фінансові надходження від народних депутатів Юрія Кісєля та Олександра Сови (у розмірі 50% від прибутків).

• Лобізм та працевлаштування сина: За даними народного депутата Ярослава Железняка, сприяв призначенню Германа Галущенка очільником Міністерства енергетики. Його син Микита Шефір працював офіційним помічником нардепа від «Слуги народу» Юрія Кісєля, отримавши за два роки майже 600 тис. грн зарплати.

• Номери прикриття та порушення карантину: Журналісти Bihus.Info та «Схем» фіксували використання Шефіром оперативних автономерів спецслужб без наявних правових підстав, а також відвідування заміських ресторанів під час суворого ковідного карантину в січні 2021 року.