Не вигадані історії, а пережиті драми: у Дніпрі презентували доку-перформанс за участі ветеранів "Стійкі. Нескорені. Дніпро"

У Дніпрі відбулася прем’єра доку-перформансу "Стійкі. Нескорені. Дніпро" - постановки, у якій п’ятеро ветеранів особисто вийшли на сцену, щоб розповісти свої історії про війну, поранення, втрати, відновлення та повернення до цивільного життя, передає "Відомо".

Це постановка Патріотичного театру "Арт-Фронт", ідея належить його керівнику Ігорю Кирильчатенко. Режисер доку-перформансу Олександр Глумов, керівник проєкту Світлана Закладна.

Героями стали Олег Борщевич ("Батя"), Олександр Ів Зомбо ("Зозо"), Ольга Білан ("Файна"), Андрій Добровольський ("Кум") та Володимир Котенко ("Кот").

Вони не професійні актори, а люди, які пережили справжнє пекло і говорять про це зі сцени. Їхні розповіді доповнили театральна постановка, робота професійних акторів, а також особисті фото й відео з архівів героїв.

На прем’єрі глядачі не стримували емоцій - під час окремих історій у залі плакали, а після завершення вистави піднялися зі своїх місць і довго аплодували героям.

Після вистави люди могли особисто поспілкуватися з ветеранами та сфотографуватися з ними. Глядачі підходили, дякували, висловлювали повагу й захоплення їхньою мужністю та тим, як вони трималися на сцені. Адже ці люди вийшли туди не заради слави, а щоб власним прикладом підтримати інших і нагадати: навіть після найважчих випробувань можна продовжувати жити та рухатися вперед.

"Відомо" поспілкувався з героями після прем’єри та дізнався про їхні враження від першого в житті виходу на сцену.

Володимир Котенко ("Кот"):

"Я напередодні захворів, була температура, тому переживав, чи вистачить сил. Мені здається, сьогодні я не виклався так, як на репетиціях. Але найважливіше - я бачу очі людей, які підходять, вітають, дякують. І бачу в них щирість та вдячність. Це дуже надихає. А ще після вистави до мене підійшла маленька дівчинка, яка побачила на моїх архівних кадрах, що були на екрані, свого тата - мого побратима, з яким ми разом проходили відновлення після поранення. Зараз він понад рік вважається зниклим безвісти. Вона запитала про нього, і я сказав їй те, що хотів сказати. Сподіваюся, мої слова торкнулися її серця".

Володимир став військовим у 2013 році. Він пройшов АТО/ООС, а під час повномасштабного вторгнення отримав важке поранення ніг. Лікарі прогнозували, що захисник не зможе самостійно ходити, однак він довів протилежне - сьогодні пересувається на власних ногах.

Олег Борщевич ("Батя"):

"Це перший такий досвід, коли наші хлопці і дівчата перевтілилися з людей фронту в людей сцени. І це дуже потужно. Глядачі побачили не вигадані історії, а те, що ми насправді пережили - болем, кров’ю. А для мене це ще й особливий момент, бо за 69 років я вперше вийшов на сцену. Моє донорське серце сьогодні щасливе".

Олег пройшов війну в Афганістані, воював під час АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову вирушив на фронт. Через тяжку хворобу ветеран переніс операцію з трансплантації донорського серця.

Ольга Білан ("Файна"):

"Це дуже глибокі емоції, коли ти розповідаєш усім про себе. Я хвилювалася не стільки через вихід на сцену, скільки через відповідальність - не хотілося підвести людей, які на мене розраховували. Але я задоволена, що змогла розповісти свою історію. А коли побачила в залі очі глядачів, очі свого сина, то знову зрозуміла: здаватися не можна. І саме з цього починається історія моєї сили".

Ольга пішла служити до лав ППО після початку повномасштабного вторгнення. По їхній позиції вдарив "Іскандер". Захисниця отримала дуже тяжкі травми, але дивом вижила та пройшла тривалий шлях відновлення.

Олександр Ів Зомбо ("Зозо"):

"Я дуже нервував, бо в розмовному жанрі ніколи раніше не виходив на сцену - мені краще танцювати. Але сподіваюся, глядач відчув, що я хотів передати. Для мене було важливо сказати: не можна опускати руки, треба щодня щось робити, щоб ставати кращим. Я давно не був на сцені, тому дуже радий цій можливості знову виступити перед глядачами і поділитися своєю історією".

Олександр працював артистом балету в Дніпровському театрі опери та балету, де виконував головні партії. Після початку повномасштабного вторгнення він вирушив захищати Україну, отримав важке поранення та пройшов тривалий шлях реабілітації.

Андрій Добровольський ("Кум"):

"Перед виступом дуже хвилювалися всією командою, але виступили потужно. Мені здається, ми виконали все, що задумав режисер. Я сам не шукав можливості вийти на сцену, мені запропонував побратим Ігор Кирильчатенко. Він давно мене знає і побачив, що моя історія варта уваги".

Андрій отримав важке поранення на фронті, внаслідок якого втратив кінцівку. Сьогодні ветеран пересувається на протезі та попри пережите продовжує вести активне життя.

Ігор Кирильчатенко, ветеран, керівник Патріотичного театру "Арт-Фронт" та автор ідеї:

"Я теж дуже хвилювався, адже ми вперше працювали в такому форматі. Часу на пошук акторів і вигаданий сценарій не було, тому ми взяли справжні історії ветеранів. Для мене було важливо, щоб вони самі вийшли на сцену й розповіли те, що пережили. І зараз я бачу, що це було правильне рішення".

Це вистава не про героїв із книжок чи кіно - це реальні люди, які вийшли на сцену й чесно розповіли про те, що їм довелося пережити.

І, мабуть, найкращою оцінкою цієї історії стали сльози, оплески та відгуки людей, які після вистави залишилися, щоб особисто подякувати ветеранам. Реакція глядачів показала, що ці історії почуті серцем.

"Стійкі. Нескорені. Дніпро" ще можна побачити 10, 17 та 24 жовтня о 18:00 на малій сцені КДЦ "Дніпропрес". Вхід вільний.