Аптекарі радять робити запаси та шукати аналоги: що відбувається на фармринку Дніпра та Кривого Рогу (ФОТО)

Попри серйозні товарні та фінансові втрати ринку, профільні відомства запевняють: катастрофи немає, проте система постачання зазнала суттєвих трансформацій. В той же час фармацевти закликають відноситися до цього питання відповідально — робити запаси необхідних ліків, в розумних межах, та шукати аналоги зниклих позицій.

Ворожі удари по фармацевтичній логістиці країни

Протягом вересня 2026 року російська армія здійснила низку прицільних атак по базах дистриб'юторів та виробників ліків. Найбільших руйнувань зазнали:

• 3 вересня: знищено великий склад мережі "Аптека Доброго Дня" та логістичний комплекс "Біокон" на Київщині; того ж дня двічі постраждав склад міжнародного фармгіганта Teva Ukraine;
• 4 вересня: атаковано гуманітарний хаб ВООЗ на Київщині із запасами медичних товарів;
• 8 та 13 вересня: удари балістикою по складах компаній "Оптіма-Фарм" (Київ) та Universal Logistic (Бориспільський район);
• 14 вересня: масштабна пожежа та руйнування внаслідок атаки на склад одного з найбільших дистриб'юторів "БаДМ" в Одесі;
• 23 та 26 вересня: серія ударів дронами по виробничих і складських потужностях фармацевтичного заводу "Дарниця" у Києві.

Попри це, Міністерство охорони здоров'я та Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) наголошують: загального дефіциту ліків у державі немає. Оператори ринку оперативно відмовилися від єдиних великих вузлів, перейшовши на диверсифіковану модель доставки малими партіями "з коліс".

Що показав моніторинг у Дніпрі

Журналісти "Відомо" перевірили аптеки у різних районах Дніпра щодо наявності чотирьох базових препаратів для людей з хронічними захворюваннями: Вентолін, Левотироксин, Метформін та Леветирацетам.

Результати у Дніпрі:

• Метформін (ліки від цукрового діабету) знайшовся найпростіше — він був у всіх перевірених точках;
• Вентолін (призначений для швидкого розширення дихальних шляхів та зняття спазмів у бронхах) також траплявся часто, хоча в окремих точках пропонували сальбутамол як альтернативу, а десь фіксували залишки всього у дві упаковки;
• Левотироксин (при захворюваннях щитовидної залози) та леветирацетам (протиепілептичний/протисудомний засіб) шукати складніше: в частині аптек їх не було взагалі, в інших — залишалося по одній пластинці. Повної відсутності в місті моніторинг не підтвердив, але знадобився час на пошуки.

Фармацевти у Дніпрі ділилися різними настроями: дехто лякав чутками про знищені регіональні склади, інші радили робити запаси. Аналоги здебільшого знайти вдається, проте іноді доводиться чути: "Немає зовсім".

Що з ліками у Кривому Розі

У Кривому Розі ситуація має свої характерні нюанси, хоча загальна тенденція дуже схожа на дніпровську.

Як зазначають місцеві працівники аптек, найбільші труднощі зараз спостерігаються з імпортними препаратами європейського виробництва. Зокрема, левотироксин європейських брендів наразі обмежений у постачанні та надходить невеликими партіями через Західну Україну, оскільки склади не утримують великих обсягів через безпекові ризики.

Проте мешканці Кривого Рогу не залишаються без допомоги:

• Українська альтернатива: дефіцит імпортного левотироксину успішно перекривається вітчизняним аналогом ("Сінторікс" виробництва Києва), який є в аптеках у достатній кількості.
• Серцево-судинна група: препарати від тиску та серця наявні майже в повному обсязі. Певні труднощі можуть виникати хіба що з окремими ліками проти холестерину, але їхній широкий асортимент аналогів дозволяє лікарям швидко переорієнтувати пацієнтів. Крім того, частина закордонних затримок пов'язана зі стандартною процедурою перереєстрації, яка триває місяцями ще з довоєнних часів.

Хронічні пацієнти в Кривому Розі реагують стримано: маючи власний запас, вони спокійно очікують на постачання або обирають перевірені українські аналоги. Загальну ситуацію у місті фармацевти оцінюють як не критичну.

Без паніки

Паралель між Дніпром та Кривим Рогом очевидна: обидва великі міста регіону стикаються з наслідками ударів по логістиці, через що імпортні препарати надходять "з коліс" і в менших обсягах. Водночас обидва міста рятує розгалужена мережа аналогів, гнучкість аптечних мереж та наявність якісної української фармпродукції.

Експерти АПАУ закликають громадян:

"Не робіть надмірних домашніх запасів та не скуповувати лікарські засоби без нагальної потреби, оскільки це може створювати додаткове навантаження на систему постачання".

Водночас пацієнтам із хронічними захворюваннями радять не чекати до останньої таблетки, а мати розумний запас призначених ліків орієнтовно на 2–3 місяці.

Тож панікувати зарано, але й чекати до останньої пігулки не варто. Якщо ви постійно приймаєте певні ліки, краще завчасно подбати про необхідний запас, не скуповуючи медикаменти без потреби. Бо сьогодні потрібний препарат може бути на полиці, а завтра у його пошуках доведеться обійти пів міста.