Анатомія псевдосоціології: як опитування в Telegram видають за думку всієї країни

А ви помітили, скільки в стрічці останнім часом з'являється новин на кшталт "понад 60% українців використовують штучний інтелект" або "75% людей користуються інстаграмом"? Я такі новини навіть читати не починаю, якщо не бачу методології та бачу в загу узагальнення "українці" замість "респонденти".

Бо можна опитати сотні й тисячі читачів свого телеграм-каналу чи сайту, які ніяк не відповідають демографічному розподілу, результати ніяк не корелюватимуть із реальністю — потім дописати "стільки-то відсотків українців спілкуються з космосом" — і видати це за реальне "дослідження". Все: згадки в медіа є, результати "масштабної аналітики", як у нас популярне, наприклад, дротове радіо, можна впарити клієнтам.

Це не дослідження. Це стихійна вибірка, яка не має жодного стосунку до реальної соціології, бо там немає ані квотування за віком, ані за географією, ані за типом населеного пункту. Жодної цінності такі "дослідження" не мають і з реальністю не співвідносяться.

Опитування про шкоду паління можна провести біля універа й біля онколікарні — результати різнитимуться. Про довіру до політика можна опитати пенсіонерів серед білого дня або робітників увечері — результати різнитимуться. Про ставлення до футбольної команди можна питати у вболівальників на стадіоні або в противників — результати також різнитимуться.

Вони залежать від віку, часу, методу опитування, формулювання питань, вибірки й навіть географії. І тільки тоді, коли ці компоненти відповідають тому, що є в генеральній сукупності, тобто всій Україні, можна застосувати соціологічний закон і екстраполювати результати на неї. І писати "українці".

Хоча я і так переправляю на "респонденти", бо не всі ж опитані реально українці. Бо потім знову в стрічках з'явиться: "100500 українців за мир" чи "мільярд відсотків використовує аську". А там шукай ту методологію десь унизу в примітках і розбирайся, що таке те інтерв'ю фейс-ту-фейс.