Лише мить і наступає смерть: у Кривому Розі розвідники-сапери показали, як виглядають міни різних типів (ФОТО, ВІДЕО)

У Кривому Розі 12 вересня амбасадор проєкту ТитаниUA Микола "Мартин" разом із своєю командою, до складу якої входять бойові розвідники та сапери інженерно-саперного взводу, провели навчання для членів молодіжних рад Криворізького району та представників ЗМІ із мінної безпеки, передає "Відомо".

Під час зустрічі учасникам розповіли реальні історії із повсякденного життя бійців-саперів, види мін та навчили, як надавати першу домедичну допомогу при пораненнях з підручних речей, а саме накладати турнікет та зупиняти кровотечу.

Зазначимо одразу, що різновидність мін вражає своєю кількістю.

Як розповіли військові, ворог постійно нехтує правилами та звичаями ведення війни, адже залишає вибухові пристрої майже повсюди:

• у дитячих іграшках;
• ноутбуках;
• планшетах;
• телефонах;
• на деревах;
• у траві;
• холодильниках;
• тропах;
• полях;
• та й взагалі у будь-яких місцях, де може ступити нога людини.

Під час навчання, також, розповіли, як відрізняти вибухові пристрої, як діяти у разі виявлення та вберегти себе та оточуючих.

Міни бувають керовані та некеровані. Некерований вигляд мають вибухові пристрої із розтяжками, і вони вважаються найнебезпечнішими.

Одною з таких мін є ОЗМ — осколкова загороджувальна міна. Вона вважається протипіхотною міною кругового ураження і може встановлюватись у керованому та некерованому вигляді. Для її спрацювання достатньо лише 3,5 кг зусиль.

Фугасна протитанкова міна — встановлюється у ґрунти або на поверхні землі і наразі буває різних модифікацій.

МОН — міна осколкова направленої дії, протипіхотна.Також може встановлюватися у керованому та некерованому вигляді. Спрацьовує при зусиллях у 3,5 кг.

ПФМ — протипіхотна фугасна міна. ЇЇ небезпека полягає у тому, що вона може самоліквідовуватися. Дуже часто вона зустрічається у місцях нанесення ударів з систем залпового вогню. На жаль, вони дуже маленькі, бувають різнокольоровими та привертають увагу дітей. У траві їх майже не видно. Для її спрацювання достатньо натиску у 5 кг.

Бувають навіть вибухові пристрої, які виглядають як звичайна мотузка для білизни. Ось чому важливо не чіпати жодну річ після обстрілів, поки територію не оглянуть фахівці.

Загалом різновидів мін дуже багато і кожна з них — це моментальна смерть, або каліцтво.

Загострюється мінування і тим, що у сучасній війні, аби замінувати територію — не треба задіювати людський ресурс, адже левову частину мін можуть розкидати безпілотники, FPV-дрони та касетні снаряди.

Сапери наголошують на тому, що якщо ви раптом натрапили на міну — потрібно залишити якусь мітку на території та повернутися тим же шляхом, яким прийшли, адже раз ви туди дійшли, то дорога була безпечною. Після цього обовʼязково викличте фахівців.

Що ж стосується домедичної допомоги, то найважливіше зупинити кровотечу. Зрозуміло, що у повсякденному житті у вас може не бути поруч турнікету, але його завжди можна створити із підручних речей — будь якої тканини (шарф, футболка, навіть шнурки із кросівок) та палки, ножиць, металевого прута. Важливо, зазначити час, коли був накладений турнікет, або ж його аналог — це допоможе лікарям врятувати людину. Якщо написати немає чим, то пишіть хоча б кровʼю на обличчі постраждалого — адже без зазначеного часу медики можуть не встигнути.

Зажимати кровотечі потрібно руками та будь якими тканинами, як ми вже писали раніше, адже при сильному крововиливі людина житиме не більше трьох хвилин.

Памʼятайте, ворог робить усе для ліквідації нашої нації від мала до велика. Будь-який вибуховий пристрій — це є смерть. Тож будьте обачними та обережними, особливо на прифронтових територіях.