Хроніка найбільшої авіакатастрофи: майже півстоліття тому небі над Каменським зіткнулися два літаки (ФОТО)

Майже півстоліття тому поблизу Кам'янського сталася найбільша авіакатастрофа за участю двох літаків Ту-134. Серед загиблих – відомі футболісти "Пахтакора" з Ташкента. Причини трагедії пов'язані з помилками авіадиспетчерів та перевантаженістю повітряних коридорів. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на Kamenskoe.city.

Найбільша авіакатастрофа в історії Дніпропетровщини

11 серпня 1979 року в небі над Каменським (тоді Дніпродзержинськ) сталося одне з наймасштабніших авіаційних зіткнень, які колись фіксувалися в СРСР та Україні. Зіткнулися два пасажирські літаки Ту-134, внаслідок чого загинули всі 178 людей на борту. Катастрофа викликала резонанс не лише в межах країни, а й за її межами, з огляду на те, що серед загиблих були гравці футбольного клубу "Пахтакор" із Ташкента.

Хронологія та причини зіткнення

У той день команда "Пахтакор" прямувала до Мінська для участі у черговому чемпіонаті СРСР. Літак з гравцями зіткнувся в повітрі з іншим Ту-134, який виконував рейс із Челябінська до Кишинева. Як встановило розслідування, причиною трагедії стали помилки диспетчерського складу та висока завантаженість повітряних шляхів, через що обидва судна опинилися на одній висоті.

Реакція та наслідки для спортивної спільноти

Катастрофа стала тяжким ударом для спортивного світу. Загинуло 17 членів футбольної команди, включаючи тренерський штаб та медичний персонал. У відповідь на трагедію керівництво радянського футболу ухвалило рішення на три роки зберегти за "Пахтакором" місце у Вищій лізі, аби підтримати пам'ять та честь загиблих.

Свідчення очевидців та пам'ять про трагедію

Мешканцями прилеглих сіл — Курилівка, Миколаївка та Єлизаветівка стали свідками краху. Очевидці описували масштаб руйнувань та шок після падіння тіл та уламків на житлові території. Ліквідатори аварії також говорили про жахливу картину на місці події — відрізані частини літаків, розкидані речі, горіння уламків та пожежу, яку неможливо було загасити.

Пам'ять про загиблих увічнена меморіалами у Ташкенті та на місці трагедії у Курилівці, де у 2009 році встановлено пам'ятник, ініційований вдовою одного з тренерів.