Житло в оренді може стати власністю: що змінює нова реформа і як вона вплине на Дніпропетровщину

Документ запускає нову модель соціальної оренди та дає шанс викупити житло тим, хто роками його винаймає. Водночас реформа вже викликала хвилю критики серед експертів. Плюси і мінуси нововведень вивчала кореспондентка "Відомо".

Президент Володимир Зеленський підписав закон №12377 "Про основні засади житлової політики", який має змінити підхід держави до соціального житла. Документ передбачає можливість викупу квартири після 10 років оренди, якщо житло перебуває у фонді соціального призначення, а також запроваджує нову систему соціальної оренди.

Що передбачає закон

Новий закон передбачає, що родини, які проживають у соціальному житлі на умовах оренди протягом десяти років, отримають можливість викупити квартиру без додаткових витрат, оскільки всі сплачені орендні платежі зараховуватимуться до її вартості. При цьому скористатися таким правом можна буде лише один раз і тільки щодо одного житлового об’єкта.

Розмір орендної плати за соціальне житло обмежується і не перевищуватиме 30% сукупного доходу родини, а у випадках складних життєвих обставин допускається навіть безкоштовне користування таким житлом. Водночас до моменту повного викупу соціальну квартиру не можна буде продати чи приватизувати, оскільки вона залишатиметься у відповідному правовому статусі.

Загалом ця реформа має на меті поступово замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року та сформувати сучасну систему державної житлової політики, орієнтовану на підтримку соціально вразливих категорій населення.

Як це позначиться на Дніпропетровщині

Для Дніпропетровської області зміни можуть бути особливо відчутними. Регіон є одним із найбільших в Україні за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Найбільше навантаження припадає на Дніпро, а також на міста Криворізької та Кам’янської агломерацій.

Для тисяч родин, які винаймають житло вже роками, можливість поступового викупу може стати реальною альтернативою іпотеці. Особливо це важливо для сімей військових та тих, хто втратив житло через війну.

Водночас громади мають створювати або розширювати фонд соціального житла. Це означає додаткові витрати на будівництво, реконструкцію або викуп квартир. Для області, яка активно фінансує оборонні та гуманітарні потреби, це може стати викликом.

Якщо держава запустить фінансові механізми компенсації або партнерства з забудовниками, у регіоні може активізуватися житлове будівництво. Особливо це актуально для міст, де є потреба в новому фонді.

Що кажуть експерти

Експертка з житлової політики Тетяна Бойко у своїх аналітичних матеріалах зазначає, що закон є рамковим і потребує значної кількості підзаконних актів для реалізації. За її словами, без чітких фінансових механізмів і державних програм підтримки забудовників реформа може залишитися декларативною.

Економісти також звертають увагу, що для регіонів, таких як Дніпропетровщина, ключовим буде питання фінансування: чи отримає область державні субвенції для формування фонду соціального житла.

Хто критикує реформу

Попри позитивні очікування, новий закон уже став предметом критики. Аналітики звертають увагу, що документ має рамковий характер: він окреслює загальні принципи житлової політики, але не містить детально прописаних механізмів фінансування. Без конкретних бюджетних програм і зрозумілих інструментів реалізації реформа може не дати швидкого практичного результату.

У публічному просторі також виникли дискусії щодо можливих обмежень права власності. Частина громадян побоюється, що норми про соціальне житло можуть трактуватися як втручання у приватну власність. Водночас юристи наголошують, що йдеться виключно про об’єкти у статусі соціального фонду, а не про житло, яке перебуває у приватній власності. Окремим викликом експерти називають ризик перевантаження місцевих громад, які можуть зіткнутися з нестачею ресурсів для виконання нових повноважень у межах реформи.

Чого чекати далі

Для Дніпропетровщини результат реформи залежатиме від того, наскільки швидко уряд затвердить підзаконні акти та механізми фінансування. Якщо програми запрацюють, область може отримати інструмент для системного вирішення житлових проблем ВПО та малозабезпечених родин.

Якщо ж реалізація затягнеться, реформа ризикує залишитися політичним сигналом без швидких практичних результатів.

У будь-якому разі, житлова політика стає одним із ключових напрямів післявоєнного відновлення, і Дніпропетровщина опиняється серед регіонів, де її ефективність перевірятиметься першою.