Дівчина з Дніпра, яка рятувала пасажирів: що відомо про загиблу провідницю Ілону Вовк (ФОТО)

Ще зовсім юна провідниця лише починала кар’єру, мріяла про залізницю і пройшла стажування за кордоном.
На жаль, її життя обірвалося під час вимушеної евакуації на Одещині.

Про неї говорять як про людину, яка до останнього залишалася вірною своїй справі, вона була справжньою професіоналкою.
Що відомо про Ілону Вовк, з'ясовувала журналістка "Відомо".

Що сталося тієї ночі

Про загибель провідниці повідомили вранці 22 березня. Трагедія сталася близько 3-ї години ночі.

В "Укрзалізниці" пояснили: під час дронової загрози поїзд зупинили, а пасажирів почали евакуювати. У цей момент стався фатальний збіг обставин - провідницю смертельно травмував зустрічний поїзд, який також прямував до точки евакуації. Один із пасажирів отримав травми. Обставини трагедії досі розслідують.
Згодом стало відомо ім’я загиблої - Ілона Вовк, провідниця поїзда сполученням Львів–Дніпро.

Реакція керівництва УЗ

На трагедію відреагував голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський, зробивши допис на своїй сторінці у Facebook.

-Іноді здається, що чаша гіркоти від втрат уже переповнена. Але різким болем додається ще втрата - і як залізнична родина пробуємо оговтатись, підтримати рідних, перезібратись, щоб знайти сили рухатись далі. Ілона Вовк - надзвичайно болюча втрата, яку залізнична родина зазнала цієї ночі. 19-річна дівчинка тільки-но розпочинала свій шлях провідниці. Дуже мріяла стати залізничницею, пишалася тим, що пройшла стажування й розпочинала перші повноцінні поїздки. Вона дуже активно залучилась до нашої молодіжної залізничної спільноти - її активність наша команда Персоналу помітила й Ілону відібрали разом з колегами пройти стажування в Німеччині. Все було попереду - вона горіла роботою. Після іноземного стажування хотіла працювати саме в Україні в "Укрзалізниці". Ми ж надзвичайно раділи, що попри всі складнощі професії, постійні загрози - до нас долучаються такі енергійні та самовіддані молоді фахівці. Цю рокову ніч на 22 березня розбираємо по крупицях. Ворожі удари по рухомому складу змушують евакуйовувати пасажирів, щоб не лишати у пастці. На Одеській залізниці ж фатальні обставини привели до того, що зустрічний потяг смертельно травмував Ілону, яка як раз проводила евакуацію. Розслідування триває, як і чому наявні безпекові алгоритми не запобігли цій небезпеці, як одні обставини наклались на інші. Дуже важлива кожна деталь, щоб продовжувати працювати у тих надзвичайних умовах, у яких їздять сьогодні наші бригади. Втім, вже знаємо й важливо про це сказати: Ілона діяла сміливо і в момент трагедії - саме прямувала на допомогу пасажирам. В постійному контакті з рідними. Зробимо все, щоб її пам'ять увічнити та в її честь здійснювати мрії юних залізничників, - написав Перцовський.

Отже, чекаємо результатів розслідування.

Вона була з Дніпра

З власних джерел нам стало відомо, що за кілька днів до загибелі Ілона відзначила 20-річчя.

Дівчина народилася 11 березня 2006 року в Дніпрі. Закінчила школу № 47.
Навчалася у Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту.
Саме там вона зробила перші кроки до професії, про яку мріяла.

Дівчина завжди активно брала участь у конкурсах, змаганнях, олімпіадах - і не лише навчальних. Відвідувала різні гуртки. Її знали як сильну, цілеспрямовану і водночас дуже світлу людину.

Ілона писала вірші, займалася журналістикою, виступала на спортивних заходах і навіть брала участь у стрілецьких змаганнях.

Ілона швидше за всіх у своєму коледжі розбирала-збирала автомат - за 32 секунди.

У 2025 році пройшла стажування в Німеччині - після цього свідомо вирішила працювати в Україні.

Тендітна, але сильна: спогади про Ілону

Ті, хто знав Ілону, говорять про неї дуже зворушливо - як про людину, яка поєднувала ніжність, скромність і внутрішню силу.

Керівник журналістського центру "Тригол" Володимир Сорока згадує:
"Ця тендітна дівчинка з часом стала однією з яскравих родзинок нашого зібрання. Творчо обдарована: плідно працювала зі словом, була авторкою багатьох літературних і журналістських творів, на спортивних змаганнях демонструвала неабиякий характер, волю до перемоги, зовсім не дитячу міць і силу. Ми пам’ятатимемо її".

Її вчителька Валентина Овчаренко говорить із болем:
"Тиха, сором’язлива… Але в скрутну годину вона не розгубилася, врятувала десятки життів ціною свого. Сумно. Боляче. Скорбота пронизує до глибин душі. Вічна пам'ять".

А колеги по стажуванню пам’ятають її завжди усміхненою і відкритою:
"Гарна, позитивна, дуже світла дівчина. Дуже шкода…".

Вижила під час ракетної атаки

Ілона вже бачила війну близько.
Під час одного з ракетних ударів по Дніпру вона була в будівлі навчального закладу, який опинився під обстрілом.

Нагадаємо, 2 квітня 2024 року російська ракетна атака на Дніпро пошкодила корпус залізничного коледжу, поранивши 18 людей, серед яких 5 дітей. Ілоні тоді дивом пощастило залишитися майже неушкодженою.

Її педагог - колишній керівник гуртка "Юні екскурсоводи", нині старший сержант Сил ТрО, військовий капелан Павло Дінець згадує:

"Весна 2022-го: російська ракета розірвалася в кількох десятках метрів від коледжу, в якому вчилася Ілона – якраз під вікнами її аудиторії. Пощастило, що дівчина стояла між двох вікон, і її лиш трохи посікло битим склом та оглушило. Кільком її одногрупникам і викладачеві, що стояли чи сиділи навпроти вікон, дісталося більше – на них полетіли вибиті віконниці й набагато густіша скляна "шрапнель", тож їхні травми й поранення були набагато серйознішими. Ми всі, хто тоді переживав за Ілону, та, напевно, і вона сама, розцінили це як Боже благовоління до неї. Хоча тепер, після загибелі Ілононьки, можна вважати той випадок скоріше суворим Господнім знаком-попередженням".

Також пан Павло поділився з нами, що був здивований вибором професії Ілони:

"Скажу особисто за себе: з кількарічного спілкування з Ілоною та знання її вдачі, я вважав, що її вибір професії не дуже вдалий. Вона дуже тендітна дівчинка, з надзвичайно добрим і м’яким характером. А для фаху провідниці в пасажирському потязі все ж таки треба бути бійчишою, твердішою. Там потрібні такі забіяки, як, наприклад, той же сценічний персонаж - Вірка Сердючка. Наша ж Ілона була зовсім іншою, повна протилежність. Вона вирізнялася в класі справжньою, абсолютно природною душевною чистотою - була завжди, в будь-яких ситуаціях просто кришталево чистою, незіпсованою. Може, навіть ще по-дитячому наївною, мрійливою, що так нетипово для нинішнього часу, для стану нашого суспільства. Правда, маю підкреслити у цій своїй характеристиці Ілони один виняток. Якщо йшлося про допомогу чи порятунок тваринки якоїсь - тут наша Ілононька просто на очах перетворювалася на левицю. Ставала твердою й дієвою. Вона надзвичайно любила природу, все живе".

Неможливо читати без сліз

У соцмережах десятки людей продовжують ділитися спогадами про Ілону.

Відома українська поетеса Любов Голота написала:
"Дівчина-дитина, яка вражала відчайдушною любов'ю до світу, до України, чия дівоча краса була така ніжна, виразна. Її молоді вірші я рекомендувала до друку. Як хочеться відрахувати час назад - хоча б на хвилину, щоб її врятувати…Вічна світла пам'ять її світлій душі. Дніпро й Україна в скорботі. Слава юній героїні і доземний уклін".

Учасниця спортакіади серед журналістів "Кубок Дракоші" Інна Суботіна пише:
"Відважна молода дівчина. Мені дуже шкода. Тебе більше немає і не буде в цьому світі. Біль... Спочивай з миром, наша мила, хороша дівчинка".

А мама Ілони, Яніна Вовк, звернулася до всіх, хто зберігає пам'ять про її доньку:
"Біль трішки легше відчувається, коли розумієш, що Ілону пам'ятають так багато людей. Моє серце зупинилося вранці 22 березня. Мою душу вирвала ця страшна звістка… Дякую, що пам’ятаєте мою доньку".

У цій історії багато болю і багато запитань. Розслідування триває.
Ту страшну ніч ще довго будуть розбирати по хвилинах.
Але вже зараз зрозуміло головне: юна залізничниця сумлінно виконувала свій обов'язок. Ціною власного життя.

Світла пам’ять Ілоні Вовк.