Непродані продукти віддаватимуть людям: коли і як це буде відбуватися

Міністерство економіки спільно з Українською федерацією банків продовольства розпочали роботу над впровадженням системи Фудбенкінгу. Це механізм, який дозволить передавати придатні до споживання продукти харчування від бізнесу до соціально вразливих верств населення. Законодавчі зміни планують напрацювати найближчими місяцями. Про це пише "Відомо" з посиланням на інтерв’ю в ефірі "Єдині новини" заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького.

Як працюватиме фудбенкінг

За словами Тараса Висоцького, щороку в Україні утилізується до 2,5−2,7 млн тонн продовольства, значна частина якого ще придатна до споживання. Водночас понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги, що робить впровадження фудбенкінгу не лише економічно доцільним, а й соціально необхідним.

Фудбенкінг передбачає чітку модель взаємодії: виробники та ритейлери передаватимуть непродані, але безпечні продукти до банків продовольства — неприбуткових організацій, які здійснюватимуть їх сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Надалі ці продукти або готові страви безкоштовно передаватимуться людям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Наразі така практика в Україні існує на добровільних засадах, однак мета держави — зробити її системною.

Для цього планується ухвалення окремого закону "Про банки продовольства", а також внесення змін до податкового та екологічного законодавства. Зокрема, йдеться про запровадження двох типів термінів придатності, податкові стимули для бізнесу та обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.

Що це дасть

Очікується, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить:

• зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію (які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік);
• забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і людей з інвалідністю;
• знизити навантаження на державний бюджет;
• створити додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.

Важливо, що всі вимоги до безпечності харчових продуктів залишатимуться незмінними. Контроль здійснюватимуть відповідні державні органи, а відповідальність за якість і належні умови зберігання нестимуть банки продовольства.

Тарас Висоцький додав, що наразі проміжна ціль - до 50% нереалізованих, але придатних продуктів направляти на соціальні потреби. У довгостроковій перспективі - до 80%, що відповідатиме кращим європейським практикам.