Арешт рахунків і борги: що зміниться для українців із новими правилами виконавчого провадження

23 жовтня в Україні набули чинності зміни до законодавства про виконавче провадження. Відтепер у визначених законом випадках інформація про погашення боргу автоматично передаватиметься банкам і державним реєстрам. Це має спростити зняття арештів із рахунків і позбавити людей необхідності окремо звертатися до виконавця після сплати заборгованості.

Що саме змінилося, які борги підпадають під новий порядок і як закон захищає майно громадян, пояснює Юлія Бляхарська, юристка Дніпропетровського обласного осередку ГО "Захист Держави”.

Як тепер зніматимуть арешт із рахунків

Раніше навіть після повного погашення боргу людині потрібно було додатково звертатися до виконавця, надавати підтвердження оплати та чекати, поки арешт із банківського рахунку знімуть.

Нові правила передбачають автоматизований обмін інформацією між системою виконавчого провадження та відповідними установами.

Порядок працюватиме так:

- після повного погашення заборгованості система формуватиме повідомлення про сплату боргу;

- відомості про людину виключатимуть з Єдиного реєстру боржників, а арешт коштів зніматимуть у передбаченому законом порядку;

- повідомлення надсилатимуть відповідним установам у день його формування;

- банк має зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання повідомлення.

"Головна зміна полягає в тому, що після повного погашення боргу людині не доведеться самостійно проходити всі етапи зняття арешту. Це має спростити процедуру для громадян”,

— пояснює Юлія Бляхарська.

На які борги поширюються нові правила

Автоматичний механізм застосовуватиметься до виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не перевищує десяти мінімальних заробітних плат. У 2026 році — це 86 470 гривень.

За даними Міністерства юстиції, станом на жовтень цей поріг охоплював 92% відкритих виконавчих проваджень.

Важливо, що для зняття арешту недостатньо сплатити лише основну суму боргу. Потрібно погасити всі платежі, передбачені в межах виконавчого провадження, зокрема:

- заборгованість перед стягувачем;

- виконавчий збір або основну винагороду приватного виконавця;

- витрати виконавчого провадження;

- штрафи, якщо вони підлягають стягненню.

Якщо хоча б частина обов’язкових платежів залишається несплаченою — автоматичного зняття арешту не відбудеться.

Чи можна втратити єдине житло через борги

Закон також змінює умови, за яких на єдине житло боржника можна звернути стягнення.

Поріг заборгованості, за якого стягнення на єдине житло не допускається, збільшили з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році це — 432 350 гривень.

Це означає, що заборгованість нижче встановленого порогу не дає повноважень виконавцям продавати єдине з метою погашення боргу. Однак слід враховувати законодавчі винятки та інші умови застосування цієї норми.

"Під час виконавчого провадження важливо розрізняти стягнення коштів і звернення стягнення на нерухоме майно. Закон встановлює окремі гарантії щодо єдиного житла, але вони не означають, що будь-яку заборгованість можна ігнорувати”,

— розповідає Юлія Бляхарська, юрист Дніпропетровського обласного осередку ГО "Захист Держави”.

Які гарантії передбачили для військовослужбовців

Окремі положення стосуються захисту єдиного житла військовослужбовців.

Під час воєнного стану та протягом року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на єдине житло військовослужбовця незалежно від суми боргу. Винятки з цього правила: борг по іпотечним кредитам та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Ця норма має додатково захистити житло військових від примусового продажу в межах виконавчого провадження за звичайними борговими зобов’язаннями.

Що зміниться для жителів окупованих територій і громад, де тривають бойові дії

Закон передбачає окремі правила стягнення боргів за житлово-комунальні послуги.

Під час воєнного стану передбачено зняття арештів із майна та коштів і виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників у визначених законом провадженнях щодо заборгованості по комунальним платежам на територіях громад, де тривають активні бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях.

Які ще зміни запровадили

Окрім автоматичного зняття арештів, закон передбачає й інші нововведення.

Поновлення виконавчого провадження.

Визначено процедуру поновлення провадження після повернення виконавчого документа стягувачу. У передбачених законом випадках це можна буде зробити за заявою стягувача або боржника. Номер і матеріали попереднього провадження зберігатимуться, що допоможе уникнути дублювання справ.

Обмін інформацією з банками та державними реєстрами.

Автоматизована система виконавчого провадження матиме додаткові можливості для обміну даними з банками, фінансовими установами та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Це спростить перевірку інформації про рахунки, кошти й майно боржників.

Електронні довідки з реєстру боржників.

Громадяни зможуть отримувати електронні довідки про наявність або відсутність відомостей про себе в Єдиному реєстрі боржників. Такі документи матимуть кваліфіковану електронну печатку державного підприємства "НАІС”.

Що робити, якщо рахунок залишається заблокованим

Попри автоматизацію, у разі проблем із рахунком варто перевірити, чи повністю погашено заборгованість і всі додаткові платежі в межах виконавчого провадження.

"Якщо людина погасила борг, але не може користуватися своїм рахунком, не варто просто чекати. Потрібно з’ясувати причину затримки, перевірити стан виконавчого провадження та, якщо необхідно, звернутися до виконавця для вирішення питання. У кожній ситуації важливо враховувати індивідуальні обставини й документи, які підтверджують виконання зобов’язань”,

— підсумовує Юлія Бляхарська.

Якщо виникли питання щодо арешту рахунків, виконавчого провадження або захисту майнових прав, можна звернутися за безкоштовною юридичною консультацією до ГО "Захист Держави” за номером гарячої лінії:

• 0 800 39 39 39.