Міндічгейт 2.0: Країна в пошуках позитивного порядку денного та "самотність" Президента

Міндічгейт 2.0. Проміжні підсумки

1. Звільнення Умерова, схоже, тепер вже є лише питанням часу. І воно різко ослабить Президента. Якщо хочете, це помістить його в певну пустоту, де поруч нема людини на яку він може опиратися. За своїм психотипом Володимир Зеленський потребує біля себе "менеджера- консільєрі" який організовує процеси, запущені творчою натурою Президента. Таким менеджером багато років був Шефір. Богдан не прижився, бо не міг в силу складу своєї особистості, виконувати цю роль. Він хотів керувати Зеленським, а той не міг цього допустити. Єрмак ідеально вписався в цю гру. Умеров, безумовно, далекий від талантів Єрмака, але якщо немає гербової, як відомо, пишемо на простій. Втрата Умерова стане серйозним викликом для Зеленського саме тому, що поряд не проглядається цього самого менеджера-консільєрі".

2. Я вже доволі багато писав і говорив, що загальноукраїнську внутрішню повістку дня задає лише два субʼєкти: президент та антикорупціонери. При чому президент задає її майже виключно через свою зовнішньополітичну активність. А антикорупціонери цю повістку задають виключно через корупційні звинувачення певних персон. Є ще ряд вагомих з електоральної точки зору бульбашок, які тримаються на ненависті до… (тут кожен може поставити те, що побажає). Простіше кажучи, у нас є величезна проблема з позитивною повісткою дня всередині країни. Позитивна повістка - це не про рожевих поні і тим більше не про є-бвчок. Це складний багаторівневий діалог про те, як нам виходити з нинішньої політичної, соціальної, економічної, корупційної та демографічної задниці. Міндіч-гейт, чи точніше його обговорення, на жаль не породжує таку дискусію.

3. Повторюся: ідеологи бульбашок працюють на пониження рейтингів супротивників і консолідації свого електорату навколо ворога, але без створення власної позитивної картини майбутнього. На жаль, наша дискусія звелася до того, хто злив плівки ( НАБУ чи адвокати) та до контрпродуктивного ( виражуся мʼяко) скандалу навколо виробника далекобійних дронів та ракет.

4. Варто звернути увагу на ще один надважливий момент: суспільство стоїть на роздоріжжі між страхом порушити поганий, але умовно безпечний статус кво та бажанням покарати корупціонерів. Оцінка дій ворогуючих сторін буде залежати саме від цього балансу і наслідків його змін.

5. Є ще один суто технологічний момент. Наш ухил в телеграм, як ключовий інформаційний ресурс країни, в принципі, різко ускладнює створення позитивної повістки дня. Телеграм в своїй суті, мережа, яка слабо настроєна на створення довготривалого позитиву. А в наших умовах це майже нереалістично. Тому, шановні політтехнологи, якщо ви надумаєте створювати позитивну картину світу, не лінуйтеся будувати екосистеми, де телеграм - лише елемент для розгону сигналу.