Проблема чи порятунок від обстрілів: яка ситуація з укриттями на Дніпропетровщині

Масований комбінований обстріл, коли по Дніпру та області запустили десятки "шахедів" і атакували балістикою, знову підняв питання укриттів. Загалом за останній місяць Дніпро пережив дві страшні масштабні атаки – 24 червня і 26 липня 2025 року.

Остання атака налякала всіх: навіть ті, хто зазвичай ігнорував укриття, поспішили рятуватися. Була пошкоджена багатоповерхівка, офіси, промислові підприємства, згоріла автостоянка, а в Кам’янському влучили в "Епіцентр".

І все це – після "чорного" 24 червня, коли Дніпро та прилеглі території, зокрема місто Самар, зазнали атаки, яку тоді назвали наймасованішої. У Дніпрі загинула 21 особа, ще двоє жертв було зафіксовано в Самарі, що загалом становить 23 людей. Кількість поранених сягнула 340 осіб, серед них – 38 дітей.

Якщо атака 26 липня відбулася вночі, розбудивши все місто, то 24 червня її провели в денний час, коли багато людей перебували на роботі, у навчальних закладах чи на транспорті. За словами голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, були застосовані балістичні ракети, що завдали значних руйнувань інфраструктурі. За інформацією від мера Дніпра Філатова та з відкритих джерел, тоді у Дніпрі було пошкоджено 19 шкіл, 10 дитячих садків, професійно-технічне училище, музичну школу, вісім медичних закладів (включно з лікарнею, поліклініками та стоматологічною клінікою), а також три позашкільні навчальні центри. Як повідомляло "Відомо", житловий фонд зазнав серйозних ушкоджень: 46 багатоповерхівок, 41 приватний будинок і кілька гуртожитків були частково або повністю зруйновані. Адміністративні будівлі, гімназія, метрополітен і навіть пасажирський поїзд Одеса-Запоріжжя, який опинився поблизу зони ураження, також постраждали.

Філатов назвав 24 червня "найжахливішим днем" для міста, зазначивши, що масштаби трагедії перевершують багато попередніх атак. Якщо це був найжахливіший день, то субота 26 липня була найжахливішою ніччю.

У суботу горіло буквально все місто – щоб врятуватися від диму, люди закривали вікна.

Матеріали до цієї статті ми стали готувати ще після масованої атаки 24 червня, коли з’явилися скарги від дніпрян, що вони не знайшли поблизу укриття. Такі ж скарги були й в Самарі, і мер Рєзнік навіть опублікував офіційне відео з коментарем. Він заявив, що ці звинувачення – "маніпуляції" і "омана".

"Відомо" вирішило з’ясувати ситуацію із захисними спорудами в Дніпропетровській області та Дніпрі. Для цього ми звернулися до Дніпровської обласної військової адміністрації та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації, а також до Дніпровської міської ради. Нас цікавила кількість захисних споруд (укриттів) та їхній стан відповідно до класифікації: "готові", "не готові", "обмежено готові".

Готові укриття – це такі, що повністю придатні до використання одразу: там є все необхідне для перебування людей (світло, вентиляція, вода, туалет, запасні виходи) і вони відповідають всім нормам безпеки. Не готові укриття – це повна протилежність: вони зовсім непридатні для використання, можуть бути захаращені, не мати належних умов або навіть бути небезпечними. А обмежено готові укриття знаходяться десь посередині: їх можна використовувати, але вони мають певні недоліки, які можуть обмежувати їх функціональність або комфорт – наприклад, відсутність деяких зручностей, обмежений запас води чи недостатня вентиляція.

Стан укриттів на Дніпропетровщині: офіційні дані

Як повідомила директор Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОВА Тетяна Куряченко, в області на обліку перебувають 3874 об’єкти:

• 1563 захисні споруди (911 сховищ і 652 протирадіаційні укриття),
• 2 споруди подвійного призначення,
• 2095 найпростіших укриттів,
• 214 мобільних укриттів.

З них 2931 споруда визнана готовою до використання, тоді як 619 – не готові, а 324 – недоступні або "відсутні за фактом".

Ця інформація трохи відрізняється від тієї, що була отримана від ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області: начальник Головного управління Юрій Корецький повідомив про дещо більший фонд – 3909 об’єктів.

Комплексні обстеження ДСНС, які провели в 2025 році, охопили 1495 об’єктів, але значна кількість споруд залишається в незадовільному стані. За результатами обстежень, стан готовності об’єктів фонду: 838 – готових, 197 - обмежено готових, 157 – не готових (303 об’єкти з неназваних причин "неможливо обстежити").

Дніпропетровська ОВА також надала нам інформацію щодо будівництва (облаштування) захисних споруд, які заплановано здійснити протягом 2025 року, файл можна завантажити за посиланням. Це понад 40 об’єктів, які розраховані на тисячі людей. Одне з укриттів може вмістити понад 900 осіб.

Хочемо подякувати директору Департаменту цивільного захисту ОВА Тетяні Куряченко та начальнику ГУ ДСНС Юрію Корецькому за відповіді.

Дніпровська міська рада: відповідь "не туди"

Нами також було скеровано журналістський запит до Дніпровської міської ради, в якому ми попросили надати інформацію про кількість і стан укриттів у місті. Ще запитали, скільки коштів виділили в 2024-2025 роках на будівництво чи облаштування нових захисних споруд.

Окреме питання стосувалося 44 капітальних бомбосховищ, зведених за часів СРСР. У 2023 році газета "Наше місто" повідомила, що Фонд державного майна планує передати ці бомбосховища в комунальну власність. Проте місто відмовляється їх приймати через незадовільний стан споруд і брак бюджетних коштів на їхній ремонт. Ми попросили надати інформацію, чи були ці 44 бомбосховища передані на баланс Дніпровської міської ради станом на 25 червня 2025 року? В якому стані вони перебувають зараз? Чи використовуються ці споруди як укриття?

Дніпровська міська рада надала вкрай неконкретну відповідь на інформаційний запит. Усі питання були проігноровані, обмежилися лише інформацією про те, що протягом 2022-2025 років придбано та встановлено мобільних укриттів (це такі бетонні конструкції, які зазвичай розміщують біля зупинок) на суму 72 977 581 грн. На цьому відповідь вичерпується: інших даних міська рада вирішила не надавати.

До того ж документ, наданий міськрадою, оформлено дивно: він адресований не особі, яка подавала запит, а директору Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Сергію Вжежевському, а підписав його директор Департаменту благоустрою та інфраструктури Олексій Самілик.

Варто зазначити, що відповідь надійшла в період, коли Дніпро оговтувалося від масованої атаки 24 червня 2025 року, а містяни масово скаржилися на неможливість знайти доступні укриття. Але шансом заспокоїти громадськість в міськраді не скористалися, навпроти, – написали листа, який може ще більше роздратувати населення.

Атаки від 24 червня та 26 липня 2025 року стали не лише випробуванням для Дніпра, але й сигналом для влади: без прозорості, належного фінансування та контролю за станом укриттів безпека цивільного населення залишається під загрозою. Подальші дії місцевої влади та громадський нагляд мають стати ключовими для запобігання подібним катастрофам у майбутньому.