Росіяни атакували АЗС на Дніпропетровщині – спалахнула автоцистерна (ФОТО)

У вівторок, 12 травня, російські війська атакували безпілотником автозаправну станцію у Піщанській громаді Самарівського району. У результаті спалахнула масштабна пожежа. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на "Суспільне".

Ворог атакував АЗС вранці. Рятувальники загасили пожежу на самій заправці, нині гасять займання вантажівки з цистерною, яка стояла на місці під час удару.

Водій, який був усередині вантажівки, встиг вибігти.

Рятувальники загасили пожежу. Через високу температуру горіння вони працювали у спецкостюмах.

У результаті атаки загиблих та травмованих немає, повідомили у ДСНС. До гасіння залучили 16 рятувальників та три одиниці техніки. Пожежу ліквідували.

Удари по АЗС: нова тактика окупантів

У квітні-травні 2026 року об’єктами систематичних ударів росіян стали роздрібні мережі заправок, особливо у прифронтових та прикордонних містах.

Найбільше від цієї тактики постраждав Харків. Тільки за перший тиждень травня було зафіксовано близько 15 ударів по 11 різних АЗС міста. Також під ударами опинилися заправки у Сумах, Кривому Розі, Краматорську та Херсоні.

Характерною особливістю стало те, що ворог намагається вразити не лише резервуари з пальним, а й самі паливороздавальні колонки та приміщення кас, аби повністю вивести об’єкт з ладу на тривалий термін.

Чому ворог обрав таку тактику?

Така зміна пріоритетів має кілька стратегічних цілей:

• Логістичне удушення "останньої милі". Росіяни намагаються розірвати ланцюг постачання пального саме на фінальному етапі. Без можливості швидко заправитися "на місці" мобільність як цивільних волонтерів, так і військових підрозділів, що використовують цивільні мережі АЗС, суттєво обмежується.

• Створення "зон відчуження". Систематичні удари по заправках у містах на кшталт Харкова мають на меті зробити життя в них нестерпним. Відсутність доступного пального паралізує роботу сервісів доставки, генераторів (що критично при відключеннях світла) та приватного транспорту.

• Асиметрична відповідь. Це реакція на успішні українські удари по російських НПЗ та нафтобазах (наприклад, у Туапсе та Башкортостані). Оскільки РФ складно захистити свої стратегічні об’єкти, вона вдається до терору дрібнішої інфраструктури.

• Економічний тиск. Знищення АЗС змушує власників бізнесу інвестувати у дорогі захисні споруди або закривати станції, що провокує дефіцит та зростання цін у конкретних регіонах.

Наслідки

Попри масованість атак, станом на травень 2026 року тотального дефіциту пального в Україні немає завдяки гнучкій системі постачання з ЄС. Проте власники мереж АЗС змушені переходити на "мобільні" формати заправок та встановлювати посилені антидронові сітки навколо колонок.

Це чергове підтвердження того, що війна перейшла у фазу високотехнологічного логістичного протистояння, де дрони стають головним інструментом блокування будь-якого пересування в тилу.

Нагадаємо, 3 травня ворог завдав удару поблизу АЗС у Кам'янському районі. Шестеро людей отримали поранення, серед них 10-річна дитина.