Як випадкова знахідка студента стала цінним музейним експонатом (ФОТО, ВІДЕО)

Патронатна служба 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ разом із Дніпропетровським національним історичним музеєм імені Яворницького провели евакуацію дерев’яного хреста з могили Сергія Білого в селищі Шульгівка. Чоловік помер у 1933 році, в самий розпал Голодомору.

Історія розпочалася з того, що студент істфаку ДНУ імені Олеся Гончара Кирило Габор, збираючи гриби в лісі, натрапив на старе кладовище. Його увагу привернув старовинний хрест, фото якого він згодом виклав у соцмережі. Світлину помітив співробітник історичного музею Юрій Фанигін. Він зв’язався з Кирилом для того, щоб уточнити деякі деталі щодо його знахідки, і після виїзду фахівців на місце було підтверджено: хрест справді автентичний.

Юрій Фанигін пояснює, що артефакт зберігся протягом 90 років завдяки міцній дубовій деревині, залишкам фарби та специфічній кованій заклепці. Хоча достеменно стверджувати причину смерті Сергія Білого складно, дата — 1933 рік — з високою вірогідністю вказує на Голодомор. Це підтверджують і свідчення місцевих мешканців, зокрема пана Горба, чий батько розповідав йому про ті жахливі часи. На цьому ж цвинтарі є ще кілька могил датованих страшним 1933-м роком, зокрема дитячих.

Організувати евакуацію хреста музейники взялися разом із перевіреними друзями — десантниками 25-ї бригади. Це не перша їхня спільна робота. Раніше військові вже допомагали перевозити половецьких баб із прифронтових територій, тому на прохання допомогти в збережені ще одного історичного артефакту керівництво бригади відгукнулося одразу. До акції приєдналися також і ветерани цієї славетної бригади, щоб віддати шану жертвам Голодомору.

Щоб усе відбулося офіційно та фахово, залучили місцеву владу селища, Петриківського району та обласне управління культури. Оскільки дерево за стільки років у землі стало дуже крихким, музейники заздалегідь проконсультувалися з реставраторами із Національного заповідника "Хортиця", щоб отримати чіткі інструкції щодо вилучення та консервації артефакту.

Окреме питання стосувалося самої могили. Було важливо не просто забрати хрест до музею, а й зберегти пам’ять. Гроші на новий гранітний пам’ятник передали представники української діаспори в США. Саме за ці кошти було замовлено та виготовлено новий монумент, який тепер стоїть на кладовищі замість старого дерев’яного хреста. Перед початком робіт військовий капелан відслужив панахиду. Після цього хрест максимально обережно викопали, запакували у плівку та відправили на зберігання до музею ім. Яворницького.

Такі акції мають особливе значення. Це не просто збереження старого дерева. Це фіксація доказів злочинів проти українського народу. Кожен такий крок допомагає зберегти правду про Голодомор та важкі сторінки нашої історії, передаючи цю пам'ять наступним поколінням, аби подібні трагедії ніколи не повторилися.