Орина Боровкова: починала займатися акробатикою, але знайшла себе у пауерліфтінгу

Член національної збірної команди України з пауерліфтингу, Орина Боровкова розповіла кореспонденту "Відомо" про свій шлях спорту та як завдяки психологічній підготовці можна здобути 2 місце на Чемпіонаті Європи з пауерліфтингу.

- Як прийшла у пауєрліфтинг і чому саме цей вид спорту? Підняття ваги не дуже жіноче діло.

- Мій шлях почався взагалі з іншого виду спорту. Я починала займатися акробатикою, а саме стрибками на акробатичній доріжці у спортивному клубі "Віват". Там я виконала норматив кандидата у майстри спорту і пізніше паралельно почала займатися жимом лежачи. Чому саме цей напрямок? Десь на рівні першого дорослого розряду в акробатиці ми почали додаткого ходити до тренажерної зали для того, щоб покращити фізичну підготовку в акробатиці.Бо були вже складні стрибки, треба було показувати результат. І однієї із вправ це був жим лежачи. Почали тренуватися, все виходило і тренер запропонував спробувати себе також і в цьому напрямку.

- Що для тебе цей вид спорту - бажання комусь щось довести чи щось інше?

- Я хочу здобути майстра спорту та, якщо вдасться, майстра спорту міжнародного класу. І якщо я в цьому виді спорті почала тренуватися і почало виходити, я вважаю, що треба вижати максимум із себе, що ти можеш показати в даному виді спорту.

- Як часто ти тренуєшся? На що робляться головні акценти під час тренувань? Поза межами залу ти робиш якусь самостійну роботу чи працюєш під наглядом тренера?

- Я тренуюся 2 рази на тиждень по 2 години. Самостійної роботи ніяку не провожу, тренуюся лише з тренером у залі. Взагалі тренування проходить по спеціальній розробленій методиці та спеціальній програмі тренувань.

- Чим довелось пожертувати заради спорту?

- Я не відчуваю, що доводиться робити великі жертви. Зазвичай, коли люди займаються спортом професійно, навчання або відходить на другий план, або взагалі закидається, а вся увага концентрується на спорті. У моєму випадку це не так. Я намагаюся поєднувати все: і розвиток у спорті, і виконання розрядів, і участь у змаганнях. Я навчаюся в ДНУ на психолога та паралельно працюю. Тому все гармонійно поєднується, якщо правильно розпланувати свій день.

- Є якісь обмеження в харчуванні?

- У нашому виді спорту є вагові категорії, і загалом потрібно просто залишатися в межах своєї категорії. Я належу до категорії до 63 кілограмів, тобто моя вага не повинна перевищувати цей ліміт. Можна харчуватися, як завгодно, не виходячи за ці рамки, але це вплине на результат. Якщо харчування буде незбалансованим, результат може бути гіршим, ніж міг би бути при правильному збалансованому харчуванні.

-Ти одразу знайшла свого тренера? І яку роль він відіграє у твоїх досягненнях?

- Шлях у спорті я починала в акробатиці у Дмитра Гака, з ним же і продовжила цей шлях, але вже в іншому виді спорту - у жимі лежачи. Тренер відіграє велику роль у моїх досягненнях. Адже спорт це не тільки про фізичну підготовку спортсмена, а й про психологічну. Тренер допомогає йти до поставлених цілей, не зважаючи на різні перешкоди. Вчить формуванню спортивного характеру та правильним цінностям у спорті.

- Які стосунки у тебе із суперницями, яка взагалі атмосфера під час змагань і у роздягальні?

- Атмосфера здорова та спортивна.Немає відвертих заздрощів, кожен намагається працювати чесним шляхом та звертає увагу тільки на себе, на свою розминку та підготовку до змагань.

- Існує думка, що в силових видах спорту є межа, здолати яку можна лише за допомогою "хімії". Чи згодна і як ти ставишся до хімії у спорті?

- До "хімії" в спорті я ставлюся негативно, оскільки це несправедливо. У нас є допінг-контроль, і якщо спортсмен вживає якісь заборонені препарати, це буде виявлено на цьому контролі. Таких учасників дискваліфікують, а їхні результати анулюють, і це правильно. На мою думку, межа є у всіх, але вона не фізична, а психологічна. Якщо ти розумієш, що щось здається легким, то зможеш впоратися з цим. Але якщо ти уявляєш, що це буде важко, так і буде..

- Чи достатньо в українських спортсменів умов для гідної підготовки до турнірів? Хто твій кумир?

- Мені здається, що у нашому виді спорту умови можна знайти будь-де. Потрібна лише звичайна жимова лавка та штанга. Тому умови для гідної підготовки є. Щодо кумирів, у мене їх немає, але є люди, на яких варто рівнятися. По-перше, це суперниці, які наразі показують кращі результати, ніж я. На них потрібно рівнятися, намагатися їх наздогнати, перегнати і перемогти. По-друге, це наші спортсмени збірної, які вже виступають на дорослих чемпіонатах світу та Європи. На них також слід рівнятися і прагнути досягти їхніх результатів.

- Які цілі ставиш перед собою на найближче майбутнє?

- Звичайно хочеться виконати майстра спорту та поїхати на чемпіонат Європи в наступному році та на чемпіонат світу і також там здобути призові місця.

- Яка в тебе заповітна мрія?

- Мрію, щоб скоріше закінчилась війна та все було добре. Також мрію поїхати на Чемпіонат світа та отримати 1 місце.

Також тренер спорсменки, Дмитро Гак додав:

- Якщо ми говоримо про успіх на змаганнях, то він складається з трьох чинників. По-перше, це детально продумана методика тренування, яка включає всі найефективніші вправи для тренувань, змагань і підготовки. По-друге, ефективність самого тренувального процесу, яка доведена до максимуму. Тобто важливий коефіцієнт корисної дії тренування: можна провести три години в залі, не роблячи нічого корисного, а можна ефективно пропрацювати і досягти високих результатів. Це впливає на відновлення організму і розвиток сили. По-третє, це гармонійна реалізація природного потенціалу, закладеного в Орині. Під словом "гармонійний" я маю на увазі реалізацію, яка не суперечить іншим аспектам життя, таким як навчання, робота та особисті моменти. Тобто, важливо гармонійно організувати своє життя так, щоб у всіх сферах і напрямках життєдіяльності був розвиток і досягалися всі поставлені цілі. І саме це ми і робимо. Всі три складові забезпечили успіх, який ми бачили на чемпіонаті Європи.