Життя в кредит: на що й скільки позичає Дніпро

Дніпровська міська рада, як і багато інших органів місцевого самоврядування в Україні, активно користується кредитами для розвитку інфраструктури. Це не примха, а необхідність – особливо в часи, коли війна і корупція руйнують все, що встигли побудувати десятиліттями.

Чергові 150 мільйонів у борг

На сесії Дніпровської міської ради 24 вересня 2025 року ухвалено рішення про залучення кредиту до 150 млн грн від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" для будівництва електричної підстанції потужністю 16,5 МВт в Індустріальному парку "INNOVATION FORPOST" у Дніпрі. Кредит на 36 місяців із погашенням із 13-го місяця рівними частинами, змінною ставкою до 23% річних (UIRD 3М + маржа), щомісячною сплатою відсотків, пенею за прострочення, без застави чи комісій. Погашення – за рахунок міського бюджету.

Це не перший випадок: "Відомо" раніше писало, що в травні 2025 року на сесії міськради затвердили третій кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на 25 мільйонів євро для енергомодернізації бюджетних установ – шкіл, садочків та медичних закладів.

Чому ж міста йдуть на це? Річ у тім, що податки – це стабільний, але повільний потік грошей. А кредити дають змогу швидко запустити проєкти, які покращують життя вже сьогодні. Замість чекати роками на ремонт доріг чи утеплення багатоповерхівок, рада позичає кошти, щоб інвестувати в енергоефективність, освіту чи транспорт. Уявіть: сонячні панелі в школах зменшують рахунки за світло, а утеплені фасади – витрати на опалення. Це інвестиція в комфорт і економію для кожного з нас. Під час війни такі кроки допомагають стійкості – від ремонту пошкоджених від ракет будинків до підтримки комунальних підприємств, як у випадку з €25 мільйонами від ЄБРР для ліквідності.

Щоб розібратися, як саме Дніпро "живе в кредит" на практиці, видання "Відомо" звернулося до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету з офіційним запитом. І ось що ми отримали у відповідь – інформацію станом на 1 вересня 2025 року. Загалом, у Дніпрі діє 11 кредитних договорів із банківськими установами та міжнародними партнерами на загальну суму 3 мільярди 171,4 мільйона гривень. Але реальний обсяг місцевого боргу становить 1 мільярд 464 мільйони гривень, бо частина коштів вже повернута або ще не використана повністю.

Цей борг не перевищує законодавчі межі відповідно до Бюджетного кодексу України. На обслуговування боргу (відсотки та інші платежі) за станом на 1 вересня 2025 року пішло 186,9 мільйона гривень.

Погашення здійснюється рівними частинами щомісяця, щокварталу чи раз на півроку, з дотриманням термінів кредитних договорів. Заборгованість з поточних платежів відсутня, і Дніпровська міська територіальна громада немає прострочених платежів або реструктуризованого боргу.

Для наочності ось таблиця з деталями діючих кредитних договорів, складена на основі отриманої відповіді:

Ці кредити спрямовані на енергоефективність (утеплення), відновлення після атак і "зелену" енергію (сонячні панелі). Ставки для гривневих кредитів включають фіксовані відсотки до 16%.

Окрім діючих, за період із 1 січня 2019 по 1 вересня 2025 року з бюджету Дніпровської міської територіальної громади було здійснено погашення зобов'язань за 11 кредитними договорами на загальну суму 5 389,1 мільйона гривень. Ось деталі:

• АТ "Ощадбанк": 3 кредитні договори, повністю погашені та закриті 02.12.2021, 20.03.2023 та 03.05.2023.
• ПАТ АБ "Укргазбанк": 4 кредитні договори, повністю погашені та закриті 02.10.2020, 08.07.2022, 20.03.2023 та 05.04.2023.
• АТ "Альфа Банк": 2 кредитні договори, повністю погашені та закриті 23.09.2022.
• АТ "Укрексімбанк": 1 кредитний договір, повністю погашений та закритий 20.03.2023.
• АТ "Таскомбанк": 1 кредитний договір, повністю погашений та закритий 09.05.2023.

Ці погашення звільнили бюджет для нових інвестицій.

Жити в кредит не так просто: ризики та корупція

Але є підводні камені. Головний ризик – відсотки. Зараз ставки коливаються від 13% до 16% річних для гривневих кредитів, плюс маржа банків, що робить повернення недешевим. Якщо економіка хитнеться – через інфляцію чи нові удари війни – обслуговування боргу може "з'їсти" частину бюджету, яку краще витратити на зарплати вчителям чи соціалку.

Граничний борг обмежений законом, але якщо прострочок накопичиться, місто ризикує репутацією та доступом до нових позик. Плюс, валютні кредити (як в євро) чутливі до курсу: якщо гривня ослабне, борг "виросте" в національній валюті. Наприклад, у проєктах з ЄБРР ставки базуються на EURIBOR плюс маржа (близько 2-2.5%), що здається низьким, але валютні коливання можуть додати витрат.

Інше питання – доцільність брати кредити саме на вказані потреби, наприклад, утеплення будинків чи встановлення сонячних панелей в школах під час воєнного стану, коли пріоритети можуть бути спрямовані на більш нагальні проблеми, пов'язані з війною.

Окрім цього, існують корупційні ризики: неодноразово підрозділи Дніпровської міської ради звинувачували в розпилі коштів на тендерах ремонтно-будівельних робіт, зокрема в скандалах навколо ремонту укриттів, дитячих лікарень та мостів, де відкривалися кримінальні провадження за підозрою в привласненні бюджетних коштів. Наприклад, "Відомо" 10.08.2024 писало, що може бути причиною обшуків в Дніпровській міській раді: корупційні схеми. А ІА АПР викрило посадовців із Департаменту капітального будівництва, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів, зокрема тих, що отримані через кредити. Як бачимо, кредити йдуть на покращення закладів освіти, але Департамент гуманітарної політики неодноразово фігурував у кримінальних провадженнях щодо корупції.

Кредити для Дніпровської міської ради – це не лише спосіб швидкого фінансування інфраструктурних проєктів, але й стратегічний інструмент для забезпечення стійкості міста в умовах війни. Завдяки позикам від міжнародних партнерів, таких як ЄБРР, та українських банків, Дніпро інвестує в енергоефективність, відновлення пошкодженої інфраструктури та "зелені" технології, що зменшують витрати й покращують якість життя. Станом на 1 вересня 2025 року місцевий борг у 1,464 мільярда гривень залишається в межах законодавчих лімітів, а чітке дотримання графіків погашення свідчить про фінансову дисципліну.

Проте кредити несуть і ризики: високі відсоткові ставки, валютні коливання та потенційні корупційні схеми можуть ускладнити їх повернення чи знизити ефективність використання коштів. Скандали навколо тендерів і кримінальні провадження лише підкреслюють потребу в прозорості та суворому контролі. Таким чином, хоча кредити відкривають можливості для розвитку, їх використання вимагає виваженого підходу, щоб переваги переважали над потенційними загрозами.