З Дніпра в Азербайджан суходолом: як змінилося життя українських далекобійників

Станом на 2026 рік регулярне поромне сполучення з порту Чорноморськ (колишній Іллічівськ) відновлено та орієнтовано на вантажоперевезення. Морем можна дістатися до Грузії, а там вже і Азербайджан поруч. Проте, цей шлях залишається небезпечним і більшість вантажівок далекого сполучення добираються до міста призначення суходолом. Журналісти "Відомо" записали інтерв’ю з дніпровським водієм-далекобійником Андрієм.

Порти Одещини залишаються однією з головних цілей російських атак. Попри двократне збільшення інтенсивності обстрілів у 2025 році, український морський коридор продовжує працювати. Проте український торгівельний бізнес воліє не ризикувати і відправляє свої вантажівки за товаром "по землі". Саме так Андрій їздив за хурмою до Азербайджану. 26 грудня 2025 року виїхав з Дніпра, а 2 лютого 2026 року повернувся.

- Сухопутом, суходолом…Через Молдову, Румунію, Болгарію, Туреччину і Грузію. Раніше паромом з Чорноморську. Дві доби до Грузії, потім 450 кілометрів по Грузії і там вже Азербайджан. Тобто, якщо паромом, то з урахуванням митниць, черг і так далі, то десь біля двох тижнів на туда-назад. Зараз з України багато їдуть сухопутом. Хоча деякі фірми перейшли на оренду кораблів. Так часу троху менше і фінансова вигода. А вантажівками – це амортизація, великі витрати палива, на кожному кордоні оплата доріг, агенції… Це дійсно дорого, - пояснює водій.

Ми намагалися дізнатися у Андрія як воно – більше місяця в дорозі. Знизав плечима, мовляв, що тут такого. Звик вже, давно працює далекобійником і де тільки не був. Сказав, що саме за цей місяць найбільш запам’яталося… тепло. Тому що в України був холод, а в деяких країнах плюс 26.

- Як відносяться до українців? Дехто погано до нас відноситься (сміється). Дивляться, о, Україна їде – це вже всьо. Болгари, молдовани, грузини вони "переобуті" до росії. Не всі, канєшна, але такі зустрічаються часто. Грузини – в більшості. Є, звичайно ті, хто за Україну, і воюють за нас, але таких меншість. Румуни наче з нами, але теж зустрічаються ті, хто не з нами. Турки взагалі нейтральні, їм байдуже, хто їде. Азербайджанці хитрі люди: тут ти брат, а слідом за мною їде росіянин – і теж він скаже йому "брат". Короче, хто грошей дає, той і брат, - робить висновки Андрій.

Він каже, що більш за все йому подобається в Грузії.

- Приїжджаєш, наче додому. В мене там і друзі є, ми дружимо з 2005 року і вони за Україну. Вони з нами, - каже Андрій.

Ми не питали, яка в нього зарплата. Проте відомо, що оплачується така праця досить непогано. Саме тому така робота одна з найбільш популярних. Однак, війна в Україні призвела до того, що на нашій території, працюють чоловіки тільки старші 60 років. А молоді водії, які виїхали до війни, зараз працюють за кордоном.

Отже, скільки заробляють далекобійники в Україні? Ця сума формується на основі пройденого кілометражу або підсумкового заробітку на поїздці. І звичайно ж, кожен водій ще отримує так звані добові. При цьому його поїздка може тривати близько місяця.

Ну і звісно, зарплата далекобійника в Україні залежить від того, на чому їздити. Так, перевезення на газелі збагатять лише на 30-40 тисяч. А ось щоб заробляти 60-80 тисяч, потрібно сидіти за кермом тягача двадцятитонника.