Дніпро планує опалювати лівий берег за допомогою відходів

Війна — не найкращий час для будівництва сміттєпереробного заводу й витрачання коштів на об’єкт, який може зруйнувати одна ракета. Водночас саме війна змушує Дніпро розглядати таке будівництво, адже, крім утилізації відходів, підприємство здатне виробляти електроенергію та тепло. Це могло б частково розв’язати проблему з опаленням на лівому березі міста. Однак саме мешканці цього району виступають проти.

Колись в Україні працювали шість сміттєпереробних заводів. Один із них діяв у Дніпрі до 2012 року. Побічним результатом спалювання сміття є виробництво електроенергії та тепла. До того, як Росія почала активно руйнувати українську енергетику і, зокрема, Придніпровську ТЕС, такий завод був би збитковим, але не зараз. І у міськраді прямо про це говорять.

"За задумом, майбутнє підприємство, окрім переробки відходів, також зможе виробляти тепло та електрику, що частково вирішить проблему з їхньою нестачею на лівому березі міста", – сказала заступниця директора департаменту екологічної політики міської ради Дніпра Ірина Козлова.

Інженери та екологи вивчають дві можливі ділянки на лівому березі: у районі Придніпровська (розглядається місце поблизу золовідвалів Придніпровської ТЕС - ред.) та в районі полігону "Правобережний".

Щоб перейти від ідей до конкретики, у серпні цього року департамент екологічної політики підписав угоду на 11 мільйонів 899 тисяч гривень на розробку проєкту майбутнього сміттєпереробного заводу.

Згідно з договором на проєкт, у Дніпрі може з’явитися полігон до 500 тисяч тонн, сміттєперевантажувальна станція до 60 тисяч тонн на рік та завод переробки до 120 тисяч тонн на рік.

"Ми вивчаємо технічну можливість будівництва на лівому березі, чи взагалі придатна ця ділянка, чи дотримуються там екологічні норми. Мова не про розміщення цілого комплексу, можливо, лише деяких його елементів. А можливо, взагалі цього не можна буде робити", – пояснила Ірина Козлова.

Коли стало відомо про тендер на будівництво, у Придніпровську люди зібралися під Лівобережною адміністрацією та виступили проти цієї ініціативи. Активісти навіть створили петицію до уряду проти будівництва, яку за 3 місяці підписали 2 тисячі 489 осіб.

Щоб Кабмін розглянув звернення, потрібно зібрати не менше 25 тисяч голосів.

Сміттям займуться не тільки у Дніпрі

У Кривому Розі теж планують побудувати комплекс з перероблення відходів. За проєкт цього комплексу місцева влада мала заплатити майже стільки ж, скільки й у Дніпрі – 11 мільйонів 887 тисяч гривень.

Попередньо, у Металургійному районі Кривого Рогу можуть побудувати полігони до 500 тисяч тонн, сміттєсортувальний корпус до 60 тисяч тонн на рік та лінію переробки відходів до 60 тисяч тонн на рік.

Займеться цим фірма "ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ", яка також має розробити проєкт для Київщини з будівництва полігону з сортувальною лінією.

Що відомо про фірму-переможця

"ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ" зареєстрували майже 5 років тому на вулиці Троїцькій у Дніпрі. Директором та засновником вказаний Максим Мельник з Дніпра.

Фірма надає як інженерні послуги, так і сама може займатися будівництвом. На цей час компанія підписала 54 угоди на майже 62 мільйони гривень.

У 2024 році про "ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ" писали у матеріалі ZN.UA, коли описували будівництво розважального парку на острові Оболонський у Києві. На думку автора статті, інститут займався проєктом з кошторисом, суттєво більшим за заплановану суму фінансування.

Крім цього, компанія розробляла проєкт та здійснювала авторський нагляд за будівництвом водоводу біля Кривого Рогу. Сайт "Наші гроші" вказував, що труби за цим проєктом могли бути у 2-3 рази дорожчими за ринкові ціни.

Також інститут працював над проєктом відновлення висохлого озера Синє на околиці житлового масиву Виноградар у Києві. І знову журналісти вказали на завищені ціни у кошторисі.

Розмови про появу у Дніпрі сміттєспалювального заводу йдуть давно. Ще у 2017 році міський голова Дніпра Борис Філатов вів перемовини про будівництво такого підприємства, але далі розмов справа не пішла.

Зараз у влади міста з'явилося більше аргументів на користь заводу, ніж було раніше. Війна змінила пріоритети: місту потрібен не лише спосіб утилізації відходів, а й власне джерело тепла та електроенергії. Питання в тому, чи зможе міська влада переконати мешканців лівого берега в необхідності цього проєкту, і чи виправдає завод покладені на нього сподівання.