У Дніпрі відбулася чергова сесія Дніпропетровської обласної ради, на які розглянули понад 30 питань. У першу чергу на порядку денному були рішення стосовно підтримки Сил оборони, ветеранів, а також прифронтових громад. Проте "за лаштунками" залишилася кілька політичних і комунальних питань, які викликають суспільний інтерес. Щоправда, депутатам довелося трохи зачекати із початком роботи, оскільки невідомий повідомив про замінування сесійної зали і залу оглянули кінологи, але далі все було без ексцесів.

Мінус депутат і зарплата для Гуфмана

Під час сесії депутати проголосували за припинення повноважень депутата облради представника "Слуги народу" Нікіти Касьянова. Зробив він це добровільно, хоча мотиви не відомі. Слід зазначити, що він – син колишнього нардепа Сергія Касьянова, який добре відомий у політичних колах Дніпропетровщини.

З 2006 по 2010 рік він був депутатом Верховної Ради, а ще раніше після Помаранчевої революції він був призначений заступником голови Дніпропетровської ОДА. Проте активісти у Дніпрі висловили протест проти цього призначення, і у підсумку він пробув на свої посаді лише місяць – з лютого по березень 2005 року.

У 2001 заснував Групу компаній KSG Agro, яка починалася із створення першого підприємства Групи — АТД "Дніпровський". З березня 2011 р. — член Ради директорів групи KSG Agro, відповідає за загальний нагляд та стратегічне планування діяльності групи. Сергій Касьянов є основним акціонером групи з березня 2006 р.

Крім агробізнесу, займається девелопментом. Цікаво, що його син став ледь не наймолодшим депутатом облради. Все ж таки розпочати свій серйозний політичний шлях у 20 років дано не кожному. Але зараз час депутатства минув.

Ще одним цікавим рішенням, ухваленим під час сесії обласної ради, можна назвати виключення першого заступника голови облради Геннадія Гуфмана, обраного від опзж, з переліку тих, хто має отримувати зарплату як керівник облради.

"Внести до рішення обласної ради від 23 грудня 2020 року № 14-3/VIII "Про оплату праці керівників Дніпропетровської обласної ради” такі зміни: у тексті рішення виключити слова "перший заступник голови обласної ради ГУФМАН Геннадій Леонідовичˮ у відповідних відмінках", - йдеться у рішенні.

Щоправда, в останній декларації Гуфмана, який перебуває за кордоном, і без того немає відомостей про зарплату в облраді. Там є тільки пенсія у 28 тис. грн і дивіденди акціонара заводу "Продмаш" 3,5 млн грн. Так що нинішнє рішення скоріше технічне.

Кошти для ЗСУ і прифронтових громад

Депутати затвердили звіт про виконання бюджету за 2024 рік, при цьому він виявився профіцитним. Доходи склали 13,597 млн грн, видатки – 13,330 млн грн. А от у змінах на бюджет на 2025 рік, який затвердили депутати, не все так райдужно. Доходи обласного бюджету затвердили в сумі 10, 759 млн грн, видатки – 12, 627 млн грн.

З видатків на оборону слід зазначити, що депутати проголосували за виділення 419 млн грн на підтримку військових. Ще 18,2 млн грн піде на підтримку ветеранів.

Також під час сесії ухвалили рішення про виділення майже 70 мільйонів гривень на підтримку прифронтових громад, які живуть під постійними обстрілами. Йдеться про громади Синельниківського району: Новопавлівську, Маломихайлівську, Межівську, а також Нікопольську, Покровську, Червоногригорівську.

Окремо – 15 мільйонів гривень на підтримку родин загиблих цивільних у межах обласної програми. Родина, яка втратила близьку людину внаслідок російських обстрілів, може отримати матеріальну допомогу – 300 тисяч гривень.

Припинення дії контрольної комісії і чергове звернення до Кабміну

Окремою темою, яка розглядалася під час сесії облради, стала ситуація навколо водоканалу "Дніпро – Західний Донбас". Через борги перед ДТЕК за спожиту електроенергію міста Західного Донбасу – Павлоград, Тернівка, а також Синельниково опинилися під загрозою залишитися без водопостачання. Але водний колапс поки що поставили на паузу.

Ситуація тягнеться вже доволі довго. Раніше голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук заявляв нашому виданню, що лише з кінця 2023-го до кінця 2024 року заборгованість збільшилась майже на 200 млн грн. Підприємство державної форми власності, органом управління якого є Дніпропетровська ОВА, має понад 600 млн грн кредиторської заборгованості.

"Саме для цього була створена тимчасова депутатська комісія, щоб визначити, яким буде навантаження на бюджет. Ми зверталися до органів центральної виконавчої влади, щоб водоканал "Дніпро – Західний Донбас" передали у спільну власність територіальних громад. Щоб ми якраз за кошти обласного бюджету могли його модернізувати і не було такого, як перед початком повномасштабного вторгнення, коли люди по три-п’ять днів сиділи без води. Але для цього треба погасити борги", - зазначив він.

Пізніше повідомлялося, що Мінрозвитку виділить кошти з держбюджету на погашення боргів водоканалу "Дніпро – Західний Донбас". Проте поки що цього не сталося.

Під час сесії облради депутати ухвалили два рішення з цього приводу. По-перше, припинили повноваження тимчасової контрольної комісії з перевірки та оцінки фінансово-господарської діяльності водоканалу "Дніпро – Західний Донбас", оскільки вона начебто виконала свої функції.

По-друге, депутати знову звернулися до Кабміну з проханням знайти кошти на погашення кредиторської заборгованості водоканалу.

"Звертаємося з проханням розглянути можливість передбачити в Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік” цільову субвенцію з державного бюджету Дніпропетровської області на погашення кредиторської заборгованості державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас” (у період його реорганізації) шляхом поповнення його статутного капіталу після передачі об’єкта з державної до комунальної власності в обсязі 700,0 млн грн", - йдеться у рішенні.

Таким чином, ситуація навколо водоканалу залишається керованою фактично в ручному режимі, і скільки це триватиме – важко сказати.