Не лише прогулянки верхи: як у Дніпрі допомагають ветеранам відновлюватися (ФОТО)

У Дніпрі для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин провели терапевтичний захід у кінному клубі "Тримайся за гриву". Учасники знайомилися з кіньми, вчилися доглядати за ними та дізнавалися, як взаємодія з тваринами може допомагати у відновленні.

Клуб "Тримайся за гриву”, який працює вже три роки, став прикладом успішного ветеранського бізнесу. Його створило подружжя – Мілена та Олександр Тараненко, який після важкого поранення проходить тривалий шлях реабілітації.

Програма розпочалася зі знайомства з мешканцями клубу. Гостям показали коней різних порід, розповіли про їхні характери та навчили правильно доглядати за тваринами. Учасники вчилися чистити шерсть, копита, заплітати гриви, пригощати коней ласощами та дізнавалися, як правильно поводитися поруч із ними.

Не обійшлося й без кумедних моментів. Гуцульський кінь Женя вирішив не чекати на увагу гостей і самостійно вирушив на прогулянку територією клубу. А справжньою зіркою дня став 33-річний шотландський поні Кєша, якого свого часу врятували з-під обстрілів на Київщині. Попри поважний вік, він охоче демонстрував свою коронну стійку на задніх ногах, валявся у піску та залюбки спілкувався з людьми.

Учасники також дізналися, чим відрізняється звичайне спілкування з кіньми від іпотерапії. За словами співвласниці клубу Мілени, ці поняття часто плутають, хоча вони мають різне призначення.

"Не кожна взаємодія з конем є іпотерапією. Спілкування, догляд і контакт із твариною допомагають людині заспокоїтися та відновити емоційну рівновагу. Натомість іпотерапія - це окрема методика реабілітації верхи, яка проводиться за участю фахівців і спрямована на фізичне відновлення людини”, – пояснила Мілена.

Під час їзди температура тіла коня на 1,5-2°C вище за людську, що забезпечує глибокий прогрів м'язів. Ритмічні рухи тварини передаються вершнику, імітуючи ходу людини - це допомагає розслабити спазмовані м'язи та "включає” в роботу навіть ті ділянки, які зазвичай не задіяні.

"Є приклад власної родини, мого чоловіка Сашка. У нас є власний кейс відновлення. По-перше, ми такий досвід іпотерапії почали впроваджувати з 2014 року, приїжджали його друзі, побратими. Сам чоловік любить коней, він відволікається з їхньою допомогою. Навіть у госпіталі, після коми, коли він почав вже потроху відновлюватися, він просив лікарів: "Відпустіть мене додому, мене вилікують коні і собаки”, – розповідає Мілена.

За словами співвласниці клубу, далеко не кожен кінь підходить для такої роботи. Тварини проходять тривалу підготовку, мають бути спокійними, здоровими та почуватися комфортно. Лише тоді вони можуть допомагати людям на шляху до відновлення.

Одним із учасників заходу став молодий ветеран Олександр, який втратив ногу під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Після поранення він пройшов лікування, реабілітацію та протезування, а згодом відкрив для себе заняття з кіньми. Каже, вперше спробував таку взаємодію ще під час реабілітації в центрі Superhumans, а тепер із задоволенням використовує кожну можливість побути поруч із тваринами.

"По-перше, це круто. Це розслабляє. Нові емоції: катаєшся на конях, за ними доглядаєш. Це просто заспокоює. Навіть сказали, що можна до річки пройти, що вони заходять у воду - це буде дуже круто. Це просто відпочинок, ти повністю відключаєшся від того, що пройшов. Кілька годин повного релаксу. Сьогодні я вже доглядав за поні, чухав його, годував. Нам роздали папірці з іменами коней, на яких будемо кататися. Мені дісталася Тіффані – ось ця біленька”.

Перед тим як учасники сіли верхи, інструкторка кінного клубу Ольга провела детальний інструктаж із безпеки. Вона розповіла, як правильно пригощати коней, чому не варто підходити до них ззаду та якої дистанції потрібно дотримуватися поруч із твариною.

"Якщо коня щось раптово налякає, він відіб'є ззаду – любить він тебе чи ні, це просто рефлекс. Тому техніку безпеки треба поважати”, – наголосила Ольга.

Після інструктажу учасники змогли покататися верхи, поспілкуватися між собою та провести час у спокійній атмосфері. Для багатьох цей день став можливістю хоча б ненадовго відволіктися від пережитого, відчути підтримку та отримати нові позитивні емоції.

Саме заради таких моментів, говорить керівник Дніпровського районного осередку ГО "Захист держави” Анастасія Самойленко, і проводять подібні зустрічі.

"По-перше, ми побачили ставлення учасників до цього заходу. Вони спочатку всі так стояли, не підходили. А потім почали взаємодіяти. І знаєте, що цінно було сьогодні? Я почула слова ветерана, який сказав: "Мені 36 років, я отримав дуже важке поранення, але сьогодні, дякувати Богу, я стою тут і добрався до коней". Я зрозуміла, що ми робимо важливу справу для наших ветеранів, для військових, для захисників. Заради таких моментів ми й надалі будемо влаштовувати подібні активності”, – пояснила Анастасія Самойленко.

Терапевтичний захід організували Дніпровський районний осередок ГО "Захист держави” спільно з Ветеранським простором "Титани”.