Сімейні цінності та традиції: сакральне значення Різдва

Різдво — це в першу чергу, свято добра, миру і милосердя, яке відмічають українці 25 грудня за Григоріанським календарем та 7 січня за Юліанським календарем. У цей день прийнято збиратися усією сімʼю за одним столом та проводити вечір у колі найрідніших, передає "Відомо".

З давніх-давен українці вважаються дуже віруючою нацією. І є вірування, що на Різдво небо розкривається землі, і сили небесні виконують все задумане. Але бажання обов’язково повинні бути добрими.

Водночас з тим зазначимо, що українці не будували і не будують релігійних стереотипів, які б зациклювали їх на певних діях, пов’язаних з релігією. Звідси і походять особливості, відмінності та так звані "родзинки" святкування Різдва у кожному регіоні країни, які робили і роблять святкування ще більш родинним, особистісним, та водночас таким зближуючим та осяяним.

Передує Різдву — Святвечір. Так заведено, що при появі першої зірки на небі — родина сідає за Святу вечерю. Ця чудова традиція насичена символами і віруванням і шанується у кожній православній родині.

Святкова вечеря зазвичай склається з 12 пісних страв. Знов таки ж, за віруваннями, 12 страв подається за кількістю апостолів, або ж як думають багато українців — за кількістю місяців у році.

На столі обов’язково має бути: кутя, узвар, хліб, сіль, часник, борщ з вушками (крихітні вареники з грибами), риба, квасоля, капуста, пампушки, калач, або ж інші пісні страви.

Окрему увагу хотілося б приділити саме куті. Зазвичай, вона готується з цільних зерен пшениці, хоча у кожному регіоні по-різному: це може бути жито, ячмінь, рис тощо, головне — крупи мають бути цільними, адже крупинки — символ людей, склеєних в людство. За так званий клей слугує мед, а щоб наступний рік був щедрим і родина жила в здоров’ї та достатку, до куті додають горіхи, родзинки, мак, сухофрукти тощо.

Почесне місце у домі виділяють Дідуху — це житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду.

На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто не був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним.

Перший день Різдва вважають великим і урочистим, який українці проводять у церкві на врочистому Богослужінні, відвідують родичів, друзів та приймають у себе гостей.

Страви цього дня були найрізноманітніші: кожна родина прагнула приготувати найсмачніше, що також пов’язувалося з добробутом на наступний рік.

Раніше спеціально до Різдва кололи кабанчика та запікали стегно, готували ковбаси, холодець, різноманітні рулети, рульки, коптили сало.

А також пироги, бабки, киселі — були незмінними наїдками на різдвяних столах українців.

Здавна на Різдво дотримуються традицій. Одягають лише новий одяг, нічого у цей день не роблять, забороняється шити, прати, прибирати, особливо виносити сміття.

У цей день особливу увагу приділяють гостям: радо зустрічають кожного і щедро пригощають, а також ходять у гості. Правда, усе це відбувається надвечір, бо ранок і день присвячують молитвам і родині.

Гарною прикметою вважається, коли на Різдво до оселі першим завітає чоловік. Тому жінки намагалися цього дня створювати родинний затишок удома.

Найбажанішими гостями на Різдво завжди були колядники. Ними можуть бути як діти, так і дорослі. Дорослі зазвичай організовуються у вертепи — цілі театралізовані дійства зі спеціальною атрибутикою, головна з яких — Різдвяна зірка, що символізує Віфлеємську.

Колядники співали вітальні пісні-колядки та розігрували жартівливі сценки. Проте в цих жартівливих сюжетах розігрувалися серйозні боки життя українців, щиро бажалося родині щастя, здоров’я та достатку. Господарі обдаровували хороших гостей гостинцями та грошима.

Однією з обовʼязкових традицій святкування Різдва були ворожіння. Українці здавна цікавилися своїм майбутнім, хотіли знати, що їх очікує, і вірили в небесні знаки, які отримували при цьому.

У період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Водохрещею, наші предки ворожили на свою долю.

Дівчата зазвичай ворожили на судженого. Та й досі збереглося багато цікавих зразків і звичаїв їх ворожіння, яких дотримується і сучасна молодь.

Не оминало ворожіння і парубків, які не хотіли, щоб до їхніх коханих засилали сватів інші хлопці, йшли до млина, брали три скіпки зі шлюзів і таємно втикали в одвірок своєї дівчини.

Але найбільше, усім хотілося дізнатися про те, чи довгим буде життя. З цією метою ставали між лампадкою і свічкою та спостерігали за тінню: якщо вона подвійна — житимуть довго і щасливо.

Головними атрибутами Різдва є і залишаються: Дідух, свічки, Різдвяна зірка і Різдвяний вінок.

Але, з давніх-давен понад усе на Різдво — родинні цінності.

Редакція "Відомо" бажає вам зустріти Різдво у колі найрідніших та коханих для вас людей. З Різдвом вас! Миру та любові у ваші оселі!