Дніпропетровщина зберігає унікальний пласт української ідентичності через прізвища, які несуть у собі історію предків та особливості локальної культури. Структура та походження таких прізвищ формувалися протягом століть і досі залишаються важливими маркерами національної власності. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на Інститут української мови НАН України.
За даними лінгвістичних досліджень, у регіоні широко представлені прізвища з характерними українськими суфіксами. Найбільш помітний з них - єнко, особливо поширений у Центральній та Східній Україні. На Дніпропетровщині він зустрічається більш ніж у половини мешканців. Приклади таких прізвищ — Шевченка, Коваленка, Бондаренка, Ткаченка, Тимченка. Суфікс-єнко має зменшувально-пестливе значення і історично вказував на ім'я батька чи діда.
Суфікси -ук та -юк, хоч і мають західноукраїнське походження, також зустрічаються в регіоні завдяки внутрішній міграції XX століття, особливо після Другої світової війни. Сьогодні на території області можна зустріти прізвища Кравчук, Дмитрук, Марчук, Івасюк, Сапонюк.
Прізвища з суфіксами -ський, -цький та -зький зазвичай вказують на територіальне походження роду. Наприклад, Полтавська, Хорольська, Миргородська могли виникнути як вказівка на місто чи місцевість, звідки походили предки. Такі прізвища в минулому часто носили представники шляхти, духовенства чи освічених верств населення.
Окрема група — прізвища із суфіксом -ак, які найчастіше асоціюються із західними регіонами, але й на Дніпропетровщині зустрічаються нерідко. Вони могли відбивати риси характеру, особливості зовнішності чи рід занять предка. Серед таких прізвищ – Єрмак, Приймак, Сторчак, Шестак, Шуляк, Ковпак, Ярмак.
За даними Інституту української мови НАН України, приблизно 35% усіх українських прізвищ містять суфікс -енко, але на Дніпропетровщині цей показник перевищує 50%. Статистика Укрдержреєстру підтверджує, що найпоширенішими прізвищами у регіоні залишаються Шевченко, Ковальчук, Бондаренко, Ткаченко, Мельник.