Проект, який міг змінити багато: як Дніпропетровщина мріяла про судноплавний шлях до Донбасу (ФОТО)

На Дніпропетровщині ще в XIX-XX століттях робилися спроби зробити річку Самару судноплавною. Про це нагадує краєзнавець Ігор Лисенко, публікуючи архівні відомості та рідкісні факти. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на "Дніпро вечірнє" .

Перший пароплав жителі Новомосковська (нинішній Самар) побачили 2 травня 1868 року. Це було судно "Берлін", яке з вантажем вирушило з Катеринослава вирушало саме у напрямку до цієї локації. Шлях зайняв майже дві з половиною доби. Тоді подія стала справжньою сенсацією для городян, особливо купців, котрі швидко оцінили нові можливості торгівлі зерном. Однак через низький рівень води судноплавство залишалося нерегулярним та ризикованим.

Відомий і інший історичний епізод: 14 травня 1909 року відомий історик Дмитро Яворницький провів екскурсію Самари на пароплаві "Робітник" з Катеринослава до Новомосковська.

Ситуація почала змінюватись після будівництва ДніпроГЕСу. Завершення греблі у 1930-х роках сприяло підвищенню рівня води у Самарі. 1934 року Український інститут проектування водних споруд розробив масштабний проект водної магістралі Донбас-Дніпро. План передбачав каскад шлюзів на Самарі та Вовчій, а також будівництво каналу для подачі дніпровської води на Донбас. За задумом, до 40% продукції Донбасу мали перевозити водним шляхом.

Хоча проект у повному обсязі не реалізували, у 1936 році було проведено поглиблення фарватеру Самари у зв'язку з роботою жорстокого заводу (пізніше трубного) у Новомосковську. 1 липня 1936 року пароплав "Степан Халтурін" здійснив перший рейс між Дніпропетровськом та Новомосковськом, відкривши регулярний рух на 43-кілометровій ділянці. У планах було і запровадження річкових трамваїв.

Війна перервала розвиток судноплавства. Воно відновилося лише 1947 року, але вже у менших масштабах. Сьогодні річка Самара залишається частиною історії водного транспорту на Дніпропетровщині, а проекти 1930-х років так і залишилися на папері.