Запустити домну дешевше, ніж зібрати людей: чому кадровий голод знищить металургію швидше за обстріли

Forbes Ukraine учора опублікував розрахунок, чим загрожує зупинка української металургії. У найгіршому сценарії втрати сягнуть 7% ВВП, за приблизними підрахунками це близько $15 млрд на рік.

Близько 90% виробництва сталі не працює. У вересні був тиждень, коли країна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі.

Одне робоче місце в металургії тримає ще 7–8 у суміжних галузях. За даними Forbes, на "АрселорМіттал Кривий Ріг" на початок року працювали 12 633 людини, 2 850 із них служать у Збройних силах. І це без підрядників на аутсорсі, яких не менше, ніж штатних працівників.

Домну, за різними підрахунками, можна відбудувати за пів мільярда доларів. Запустити її – умовно за $50 млн. З колективами інакше. Металург уже сьогодні дефіцитна професія. Таких фахівців готують у профтехах, коледжах, університетах і на самому виробництві. Досвід набувають роками, а колективи формуються десятиліттями. Якщо за час простою підприємства втратять ключових фахівців, запускати комбінати буде нікому.

Для відновлення потрібні безпека, збереження колективів і логістика: доступ до портів та прийнятні тарифи на перевезення.

Морські порти, через які йшла основна частина експорту руди й металу, заблоковані ударами. Залізницею, Дунаєм і автотранспортом вивозять лише частину колишніх обсягів, і кожна тонна коштує дорожче через тарифи на перевезення

Додайте вуглецевий податок Євросоюзу: з цього року це плюс €50–75 до ціни кожної тонни нашої сталі. Уряд просив Європу відкласти його для України. Європа відмовила, мовляв, так вона захищає свої ринки.

Якщо металургія не відновиться, на мою думку, ми втратимо цілий сектор економіки, а суміжні галузі втратять замовлення й робочі місця. Про наслідки для області писав учора.

Збереження колективів на час простою має бути частиною плану відновлення підприємств.