Життя міста У Дніпрі готуються переглянути тарифи на платне паркування: новий документ мають розробити до кінця 2026 року
Ср 18.11.2026, 12:58
Життя міста Дівчаток майже вдвічі більше, ніж хлопчиків: у Дніпрі за минулу добу народилося 19 дітей
Ср 18.11.2026, 10:54
Життя міста Офіційний долар подешевшав на 5 копійок, а євро впав до 49,85 грн — курс валют на 18 листопада
Ср 18.11.2026, 09:30
Геннадій Друзенко
Український юрист, громадський активіст

Т.зв. "бусифікація" стала одним із головних розламів, що розділив українське суспільство. З часом ця тріщина тільки глибшає і ширшає. І згодом може послужити детонатором, що підірве зболену та виснажену війною націю.
Так чим же є "бусифікація": необхідним злом чи небезпечним свавіллям? Відповідь на це запитання багато в чому залежить від статусу того, хто відповідає.
Військовослужбовці, особливо ті, хто забув як виглядає цивільне життя, відчувають велику несправедливість: доки вони марнують своє життя в шанцях та бліндажах, хтось (нічим не кращий за них) створює сімʼї, народжує та ростить дітей, вчиться, робить карʼєру, будує власне обійстя та насолоджується більш-менш звичним життям. І це справді несправедливо. Бо військова служба давно вже стала податком на чесність та бідність.
З іншого боку ті, хто не хоче йти воювати, мають свою правду і свої аргументи. Хто утримуватиме їхні родини, коли армійської зарплати (точніше – грошового утримання) поза бойовими вистачає рівно на 250-300 л палива? Хто піклуватиметься про них після того, як фронт забере кращі роки та здоровʼя? Хто і як компенсує дурість командирів, які досі (в дусі маршала Жукова) вважають солдат "мʼясом для дронів"?
На жаль, взаємини України та її громадян – це точно не "танго на двох". На відміну, приміром, від Ізраїлю, де батьки та/чи їхні діти-підлітки часто спеціально повертаються додому з-за кордону перед повноліттям аби пройти службу в ЦАХАЛ.
Аргумент, що "русский мир" набагато гірший за недолугу українську державність, хоч і правдивий, але спонукає таких "ухилесів" бігти радше на Захід, аніж на Схід. Поки для Європи війна – лише теоретична перспектива, значна частина українських громадян бачить порятунок від російської загрози радше у прощанні з Україною, аніж в її захисті. Українці – доволі адаптивна нація. І в другому-третьому поколінні вони, на відміну від євреїв, китайців чи арабів, стають зразковими поляками, німцями, американцями, британцями чи канадійцями. А несолодке життя біженця все одно часто краще за життя ВПО чи підпільника, який виходить подихати повітрям тільки тоді, коли на вулицях зникають патрулі ТЦК…
Чи є можливість компромісу між цими двома правдами? Чи це паралельні світи, які ніколи не перетнуться? А коли вони перетинаються, починає іскрити: ледве не щодня ми чуємо як про свавілля ТЦК, так і про все частіше озброєний опір оному…
Я пропоную подивитись на абсолютно обʼєктивну проблему поповнення бойових підрозділів під іншим кутом зору. Виходячи з елементарної арифметики, яка не містить жодних державних таємниць.
Отже. За офіційними даними, Сили оборони України налічують більш як мільйон особливого складу. Чисельність російського окупаційного угрупування в Україні коливається від 600 до 700 тисяч. Росіяни третій рік постійно атакують – ми захищаємось та відступаємо. За будь-яким підручником з військового мистецтва для атаки потрібно мати в 3-5 разів більше людей, аніж для захисту. Напевно у добу дронів та кілл-зон ще більше, але точно не менше. Таким чином, для утримання фронту нам потрібно максимум 300-тисячне угрупування.
Наголошу, що вже рік, як офіційною позицією військово-політичного керівництва України є намагання зупинити війну по лінії фронту, а не деокупувати тимчасово окуповані території. Отже, стратегічна оборона – це наша офіційна стратегія.
А далі простий розрахунок. Якщо для втримання фронту нам (із добрим запасом) вистачить 300-тисячного угрупування, то з мільйонними СоУ – без жодної "бусифікації" і навіть мобілізації новобранців – ми ВЖЕ маємо під погонами втричі більшу кількість людей, аніж потрібна для утримання фронту. Якщо цих людей ротувати щопівроку, то вийде кожен військовослужбовець буде рік в тилу і півроку на фронті. Якщо ж залишити під погонами 700 тис., то можна ротувати людей щороку чи щопівроку. Рік на фронті – рік в тилу. Ба більше, це дозволить підняти грошове забезпечення військовослужбовців на третину без зростання навантаження на бюджет.
Відтак мій висновок несподіваний і простий: СоУ має набагато більше людей, аніж реально потрібно на фронті. І те, що ми вже четвертий рік відступаємо, свідчить не про проблеми з мобілізацією, а про фантастично неефективне використання людського ресурсу в українському війську. Коли на одну людину в шанцях припадає 4-5 людей у камуфляжі в тилу.
Тому перш ніж виправдовувати свавілля ТЦК, які часто-густо перетворились на банди рекетирів, варто запитати: а як так виходить, що переважаючи російське угрупування мінімум на третину, ми третій рік відступаємо?..
Поправте, якщо я неправий…
Відомо в GoogleNews
Дізнавайся новини Дніпра першим
Підписатись
Війна
Вночі 18 листопада ворог атакував два райони Дніпропетровщини: постраждали дорослі та дитина
Ср 18.11.2026, 07:39
Війна Постраждали 20 людей: ворог 17 листопада атакував Дніпропетровщину різними видами озброєння (ФОТО)
Вт 17.11.2026, 18:45
Події Офіс Омбудсмана України виявив низку порушень у роботі ТЦК та військових об’єктів Дніпропетровщини
Вт 17.11.2026, 15:45
Війна Арка та автомобільний проліт впали у воду: у СБУ та Генштабі розповіли про спецоперацію з ураження Кримського мосту (ВІДЕО)
Вт 17.11.2026, 12:24
Війна На Дніпропетровщині без світла залишилися 700 тисяч родин після ранкової атаки РФ: в області діють аварійні відключення
Вт 17.11.2026, 11:39
Резонанс Крокодил та важкий люкс Соколова: нові подробиці з Дніпра (ФОТО, ВІДЕО)
Чт 12.11.2026, 15:18
Інтерв’ю "Ракета забрала маму й дім, а боротьба з раком досі триває": історія дніпрянки, яка попри втрати не відмовляється від своєї мрії
Пт 30.10.2026, 08:46
Інтерв’ю "Командир мене не впізнав": захисниця з Дніпра "втратила обличчя" через ракетну атаку
Пт 23.10.2026, 17:54
Інтерв’ю "Дружині трохи збрехав – сказав, що прийшла повістка": історія ветерана 93-ї бригади Миколи Чепурного
Пт 16.10.2026, 20:12
Актуально Квартирні афери у Дніпрі: кількість справ зросла більш ніж удвічі
Чт 15.10.2026, 11:50
Актуально Голос крізь бетон і колючий дріт: на Дніпропетровщині презентували книгу колишнього військовополоненого Олексія Анулі "Jingle BellZ"
Пн 12.10.2026, 18:00
Інтерв’ю "Якщо залишився живим - майбутнє обов’язково є": ветеран Володимир Котенко про війну, тривале відновлення та нові перемоги
Пт 09.10.2026, 09:30
Валерій Чалий
Політик, дипломат, громадський, державний діяч
"Донбас в обмін на НАТО": п’ять запитань до розмов про гіпотетичні сценарії, референдум та позицію Альянсу
Микола Лукашук
Голова Дніпропетровської обласної ради
Автомобільна арка у воді напередодні саміту в Китаї: чому удар по Кримському мосту є головним аргументом для примусу РФ до миру
Борислав Береза
Депутат Верховної Ради України VIII скликання
Пастка хибної надії: чому обіцянки про "швидкий мир" деморалізують суспільство
Віктор Шлінчак
Голова правління Інституту світової політики
Переговори з Путіним закінчилися ще у 2021-му: чотири тверезі висновки про нинішню дипломатію та роль США
Руслан Кухарчук
Журналіст, медіа-менеджер, громадський діяч, проповідник
Розслідування НАБУ і поліції щодо "Хімпрому" — це лише початок
Камінецький Шмуель
Головний рабин Дніпра та Дніпропетровської області
Кохан Михайло Сергійович
Легкоатлет, який спеціалізується на метанні молота, бронзовий призер Олімпійських ігор 2024 року
Здесенко Андрій Валерійович
Український бізнесмен, директор корпорації "Біосфера", співзасновник мережі ресторанів Vapiano
Шефір Сергій Нахманович
Український державний діяч, медіапродюсер, сценарист, співзасновник «Студії Квартал-95» та колишній перший помічник президента України Володимира Зеленського (2019–2024