Дніпропетровщина – місце, де "зшиваються" фронт і тил разом, тому вона є пріоритетною ціллю для ворожих атак

Дніпропетровщина – ключовий фронтовий регіон.

Наша область – це умовно п’ять складових одразу: буфер між фронтом та тилом, логістичний вузол для всього східного фронту, промисловий центр, медичний та гуманітарний хаб, індикатор стійкості України для партнерів.

Тобто місце, де зшиваються фронт і тил разом

На тлі публічних обговорень у медіа щодо можливих кадрових змін голів ОВА важливо зафіксувати базову річ.

В умовах повномасштабної війни стабільність і визначеність у керівництві виконавчої влади мають стратегічне значення. І це повністю контур прийняття рішень виключно Президентом. Ці рішення обговорюються тільки в сторону їх кращого виконання.

Перше і ключове – близькість фронту.

За відкритими даними, ворог веде головний наступ з метою окупації Покровська та виходу на адміністративні кордони Донецької області. Повідомлення Генштабу останніх тижнів фіксують найактивніші бої саме на стику Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей. Про цілі ворога на 2026 рік і роль нашої Дніпропетровщини говорив і колишній очільник ГУР Кирило Буданов.

РФ робить усе, щоб підвести фронт ближче – аби тримати під постійним тиском наші прифронтові громади та бити по дорогах, мостах, залізниці.

Друге – логістика для східного фронту.

Через область проходять ключові логістичні маршрути на Донбас і Запорізький напрямок. Це не військова таємниця. Саме тому ворог системно атакує Синельниківський район, намагаючись будь-яким чином зруйнувати логістику.

Росіяни системно б’ють по нашій інфраструктурі, яка тримає фронт. Це безпосередньо впливає і на життя людей – від електропостачання до інших базових сфер. Чим ближче фронт, тим складніше забезпечувати стабільність і захищати людей. Саме цим зумовлена евакуація населення з наших прифронтових громад.

Про загрози для прифронтових громад говорив ще торік у лютому. Вже тоді КАБи почали прилітати по нашій області.

Третє – промисловість та енергетика.

До війни Дніпропетровщина була другим після Донбасу центром важкої промисловості України, формуючи 11% ВВП країни. Сьогодні металургія, машинобудування та енергетика працюють у надскладних умовах. Другим регіоном за економічним потенціалом була Харківщина, яка нині частково окупована.

Тобто Дніпропетровщина – це економіка, робочі місця, податки, один із ключових ресурсів держави. Саме тому область є пріоритетною ціллю для ракетних і дронових ударів. Якщо порівняти кількість атак по нашій області й тилових регіонах, різниця колосальна.

Четверте – медицина та прийом людей.

Дніпро, Кривий Ріг і вся область приймають внутрішньо переміщених осіб і надають медичну допомогу. Дніпропетровщина фактично є гуманітарним та медичним хабом.

В області офіційно зареєстровано близько 450 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це додаткове навантаження на школи, лікарні, соціальні служби, житло. Але люди мають отримувати допомогу, підтримку й захист.

П’яте – наша роль для партнерів.

Для міжнародних партнерів критично важливо, щоб Україна утримувала ключові промислові та логістичні центри, зберігала керованість і економічну спроможність. Дніпропетровщина – один із небагатьох регіонів, який одночасно близький до фронту і виконує тилові функції.

Росія це розуміє. Тому тиск на нашу область — це не лише військова операція, а й спроба показати світові "динаміку", підживити наративи про втрату Україною позицій і нав’язати логіку "давайте домовлятися, бо ось-ось підемо на Дніпро".

Ворог намагається зламати не тільки лінію оборони, а й функціональність області — щоб ми не могли бути логістичним, медичним та економічним хабом.

Але, попри дії ворога, завдяки злагодженій роботі на рівні області ми зберегли цю функціональність: логістику, медицину, економіку, керованість.

Вважаю, що війна рано чи пізно перейде у фазу заморозки.

Але навіть після цього ворог не полишить спроб дестабілізувати регіон іншими шляхами.

Наше завдання – зробити все можливе, щоб лінія стабілізації пройшла не десь під Синельниковим чи Павлоградом, а по адміністративному кордону області.

Щоб зберегти громади, відбудувати зруйноване і повернути людей додому.

Джерело – Facebook Миколи Лукашука