Як діти мерів міст Дніпропетровщини пішли в депутати і що з цього виходить

Сімейні династії існують в будь-якій сфері, а не тільки на виробництві – серед медиків і прокурорів, серед суддів і правоохоронців. У політиці вони теж достатньо розповсюджені. Якщо брати Дніпропетровщину, то найбільш яскравий приклад, коли батько і син були активними гравцями у місцевій політиці – це родина Вілкулів. Старший приміряв на себе роль міського голови Кривого Рогу і голови Дніпропетровської облради, молодший був губернатором і працював у Кабміні. Та й зараз є приклад, коли син пішов по стопах батька і став нащадком "мерського трону" - у Жовтих Водах мер Дмитро Ханіс – син першого міського голови Едуарда Ханіса.

Проте останні місцеві вибори на Дніпропетровщині стали мабуть рекордними в історії, коли до міськрад активно тягнули родичів. Наприклад, у П’ятихатках, де мером обрали Гілала Ісаєва, депутатом міськради є його дружина – Олена Ісаєва, у місті Верхівцеве, де міський голова Михайло Світлик, депутатом міськради є, вірогідно, його сестра – Мар’яна Світлик. Але особливу увагу привертають випадки, коли до міськрад пройшли сини мерів, які починають свій шлях у політиці і у майбутньому претендують напевне мінімум посісти місце своїх батьків, або виношують більш амбітні плани – дійти до облради, або до парламенту.

Найцікавіша ситуація склалася у місті Покров Нікопольського району. Там міський голова Олександр Шаповал виграв вибори від партії "Слуга народу", а його син – Владислав Шаповал – був першим номером у списку забороненої в Україні опзж.

Взагалі-то були великі шанси, що Шаповал піде на вибори від партії мера Дніпра Бориса Філатова "Пропозиція". Між двома міськими головами дружні стосунки. Це показав і скандал, який виник у квітні 2020 року. Правоохоронці повідомили, що підозрюють міського голову та його підлеглих у розкраданні бюджетних коштів. Шаповала, а також начальника управління міської ради та ще двох людей зввинувачували у організації злочинного угрупування, що привласнювало бюджетні кошти, виділені на виконання капітального ремонту покрівель житлових будинків та закладів освіти. Загалом мова йшла про 17 млн грн. Тоді Філатов повідомив, що мера Покрова вдалося "відбити" під поручительство самого Філатова, а також інших мерів.

Проте багато хто вважають цю справу натяком з боку влади, щоб він йшов на вибори мера під прапором "Слуг народу", оскільки в інших громадах "стовідсотково прохідних" кандидатів у партії влади не було. Так і вийшло, Шаповал пішов під зеленим прапором, а от його син від проросійської партії, і навряд це було можливим би без згоди батька.

Шаповал-молодший очолював міську партійну організацію опзж, сказавши на одній з прес-конференцій: "У місті Покров багато людей, які поділяють погляди лідера Вадима Рабіновича та хочуть приєднатися до партії "За життя". Ми боротимемося за майбутнє наших дітей та гідне життя простої людини. Ми бачимо перспективу відновлення та розвитку країни саме з цією політичною силою".

Після початку війни і заборони опзж Владислав Шаповал, а також його дружина Златослава продовжували бути депутатами міськради, хоча дехто з їхніх колег відмовився від мандату. І лише під час сесії Покровської міськради 26 квітня 2024 року подружжя теж склало мандати. Тепер своє політичне майбутнє шаповал-молодший будуватиме з чистого аркушу, але з певним бекграундом. Якщо взагалі будуватиме, оскільки він активно займається торгівлею в рідному місті, орендуючи приміщення навіть у міськради і отримуючи дозволи на будівництво торговельних точок у місті.

У сина міського голови Павлограда Анатолія Вершини – Павла – інша історія. Він обрався до міськради від партії "Громадська сила". Це політична сила відомого політика з Дніпра Загіда Краснова, який на останніх місцевих виборах змагався за мерське крісло у другому турі з чинним міським головою Борисом Філатовим. При цьому "Громадська сила" вперше завела свою фракцію до Дніпропетровської обласної ради, а також отримала фракції в кількох міськрадах – зокрема Нікополі та Павлограді.

Вершина-молодший був фронтменом "ГС" на виборах у Павлограді і став депутатом. Незадовго до виборів він був призначений на посаду директора Фізкультурно-спортивного комплексу імені Шкуренка – комунальної спортивної установи. Це призначення тим більше виглядало цікавим, що Павло Вершина має юридичну освіту і міг зробити кар’єру за основним профілем. Він працював у реєстраційній службі Павлоградського міськрайонного управління юстиції, у Павлоградському міськрайонному суді, у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. І раптом вирішив стати чиновником – не виключено, що з прицілом на успішну політичну кар’єру.

Проте на даний момент ця кар’єра поставлена на паузу. У лютому 2023 року Павло Вершина відмовився від депутатського мандату, і при цьому жодним чином не аргументував своє рішення. Тож, як і у випадку з Владиславом Шаповалом, йому доведеться повертатися у політики з новим кейсом.

Єдиним з синів мерів міст Дніпропетровщини, хто залишається на даний момент в обоймі, є Олександр Тарелкін – нащадок Віталія Тарелкіна. Він пройшов до міськради від опзж, і ця партія впевнено виграла вибори до міськради, здобувши найбільшу кількість депутатів.

Тарелкін-молодший будує кар’єру за лекалами свого батька, який тривалий час керував шахтами, де і заробив свої статки. Олександр дійшов до посади заступника директора шахтоуправління "Тернівське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", тож достатньо впевнено стоїть на ногах, маючи непогані перспективи і в професійному, і в політичному плані. Щоправда, поки великої активності з його боку в цьому напрямку не спостерігається. До того, ж у Тернівці зараз всі обговорюють скандал з його батьком. Про кримінальне провадження проти мера Тернівки щодо розкрадання бюджетних коштів під час ремонтних робіт, ми вже докладно писали. Віталій Тарелкін кілька місяців провів у СІЗО, а нещодавно його випустили, хоча суд на час слідства і відсторонив його від посади. Проте на його синові ситуація поки не позначилися.

Взагалі, є достатньо відомих на Дніпропетровщині політиків, чиї діти пішли по їхнім слідам. Наприклад, син вже згадуваного Загіда Краснова – Руслан – був депутатом Дніпропетровської міськради, в нинішньому скликанні очолює фракцію "Громадської сили" в облраді. На даний час він є військовослужбовцем ЗСУ і проходить службу в ССО, але можна не сумніватися, що після війни буде активно просувати себе у політиці і надалі.