У Дніпрі 4 квітня загинув голова Лівобережної адміністрації міста Юрій Федько. Його машина вибухнула, коли в салоні перебував сам чиновник разом із дружиною. Постраждалого доправили до лікарні, але врятувати його не вдалося – він помер від отриманих травм.
Правоохоронці кваліфікували подію як теракт. Розглядається кілька версій: злочин на замовлення російських спецслужб задля дестабілізації ситуації у державі, неприязні стосунки потерпілого з ймовірним злочинцем, професійна діяльність.
Міський голова Дніпра Борис Філатов зізнався, що Федько є його студентським другом і єдиною людиною у мерії, хто називав його на "ти". Свого часу посадовець був радником Філатова, згодом став депутатом Дніпровської міської ради від "Пропозиції", а Лівобережну адміністрацію очолив у 2021 році.
Федько не був публічною особою. Під час війни він з'являвся в інформаційному просторі переважно у зв'язку із ракетними ударами росіян чи атаками "шахедів". І це не дивно, оскільки зона відповідальності Федька – це територія, де розташована Придніпровська ТЕС, сам житловий масив Придніпровський і Самарський район загалом.
Тому і проблеми були відповідні. Після обстрілів тривалий час Придніпровськ був без тепла, були в районі проблеми з вивезенням сміття і водою. Тож його сміливо можна скоріше назвати "господарником", ніж політиком. Тому видимих причин для того, або зводити рахунки з чиновником, не проглядаються. Все інше з'ясує слідство. Хоча за словами Філатова, знайти винних – справа честі.
Ця смерть змусила замислитися над процесами, які зараз відбуваються в області, оскільки кримінальні зведення останнім часом не радують. Інформаційний простір ще не відійшов від вбивства колишнього заступникам мера Кам’янського Олександра Плахотніка, який тривалий час був керівником міської організації ВО "Батьківщина".
Він загинув наприкінці березня. Тіло Плахотніка було виявлено 27 березня вранці на узбіччі автодороги у Кам’янському районі. На тілі було виявлено кульові поранення. Ймовірного вбивцю затримали у Львівській області.
Ним виявився 54-річний житель Кам’янського, який був знайомий з жертвою. Аби приховати сліди злочину, підозрюваний спалив авто, яким користувався та втік до іншої області.
Під час обшуків за місцем проживання фігуранта правоохоронці вилучили зброю, боєприпаси, електронні носії, мобільні телефони, камуфляжний одяг, гранату Ф-1 та запал.
За поепередньою інформацією, причиною вбивства стало те, що Плахотнік не повернув борг. При цьому у самій "Батьківщині" стверджують, що останнім часом він також займався розвитком місцевих осередків партії. У самій політичній силі вважають, що вбиство носить політичний характер, але навіть не припускають, хто за ним може стояти.
За час повномасштабної війни це вже не перший випадок, коли вбивають, скоюють замах, або тиснуть силовими методами на чиновників місцевого самоврядування. Так виходить, що більше за всіх дістається чинним чи колишнім заступникам мерів.
Можна згадати і загадкову смерть колишнього заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка. Він пішов із життя 6 жовтня 2024 року. Офіційна версія – не витримало серце. Проте міський голова Дніпра Борис Філатов впевнений, що ця смерть була не випадковою.
"Він помер прямо у кареті швидкої допомоги, не приходячи до тями. Лікарі боролися за його життя, скільки могли. Серце не витримало. Чотири роки тому Лисенко уже переніс один інфаркт. Крім того, останнім часом він дуже сильно здав, ще й переніс найскладнішу операцію на хребті. Здоров'я не додавали нескінченні (і безрезультатні) кримінальні переслідування, обшуки та суди. Останній обшук був у Миші просто цієї суботи. Скажіть, що можна шукати вдома у людини після десятків проведених обшуків? Що це, якщо просто не цькування?" - зазначив Філатов.
Прощання відбулося в оперному театрі Дніпра.
Не залишився осторонь кримінальної Хроніки і Нікополь. Наприклад, у лютому 2024 року у Нікополі був вбитий заступник мера Нікополя Віталій Журавльов. Його автомобіль виявили палаючим на одній з вулиць міста. За кермом Toyota Land Cruiser перебував Журавльов. На його машину напали просто біля будинку і розстріляли. Заступник мера отримав численні наскрізні вогнепальні поранення, від яких загинув на місці.
Згодом вбивцю затримали. Ним виявився 33-річний чоловік. Він готувався до вбивства протягом кількох місяців. Знаряддя вбивства злочинець закопав у лісосмузі. Сам переховувався в орендованій квартирі, де його й схопили поліцейські. Мотиви вбивства досі не розголошуються. Проте з’ясувалося, що злочинець планував вбивство інших посадовців Нікопольської міської ради, а Журавльов просто виявився першим в цьому списку.
Не можна не згадати і про загибель у Кривому Розі у жовтні 2024 року колишнього кандидата в мери міста Дмитра Шевчика, який балотувався у 2020 році від партії "Слуга народу". За попередніми даними, він застрелився з рушниці. Принаймні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчі внесли відомості за ч. 1 ст. 115 ККУ з попередньою додатковою кваліфікацією "самогубство".
За даними місцевих ЗМІ, в день загибелі Шевчик - 47-річний колишній директор ЦГЗК (залишив він посаду за півроку до смерті) разом із другом приїхали на приватну "родинну" турбазу "Якір", вони виходили до місцевої водойми. А згодом вже і пролунав постріл із "Сайги" зареєстрованої на самого Шевчика, йому в груди.
Попри те, що у соцмережах висували різні версії загибелі Шевчика, версія про самогубство залишилися головною.
Таким чином, вже за час повномасштабної війни і лише за останній рік пісшли з життя здебільше через насильницьку смерть кілька відомих місцевих чиновників і політиків різного калібру, і тепер постає питання - це збіг обставин, чи все ж таки тенденція.