Сергій Лисак: Завдання військових з будівництва фортифікацій Дніпропетровщина виконала у повному обсязі

Після тисячі днів війни Дніпропетровщини залишається великим логістичним, гуманітарним і медичним хабом, звідки йде допомога фронту і де надають повноцінну допомогу переселенцям. Перебуваючи під постійними обстрілами, область не тільки вирішує нагальні проблеми людей, а й розвивається, модернізує інфраструктуру і тримає економічний фронт. Яким був рік для Дніпропетровщини, яка безпекова ситуація в регіоні і які перспективи на наступний рік розповів "Відомо" голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

- Сергію Петровичу, одне з найголовніших питань сьогодні для людей – як пережити зиму. Як область підготувалася до опалювального сезону, щоб мешканці були з водою та теплом?

- Незважаючи на повномасштабне вторгнення рф на територію України, а також бажання агресора залишити споживачів без житово-комунальних послуг, обстрілюючи у тому числі об’єкти тепло-, водопостачання, спільними зусиллями намагаємося ліквідувати усі пошкодження та відновити надання послуг в найкоротші терміни.

Одразу після закінчення минулого опалювального сезону була розпочата робота щодо підготовки області до роботи в новому опалювальному сезоні. В умовах війни це питання набуло ще більшої актуальності та важливості.

Загалом в області послуги водопостачання і теплопостачання надаються у сталому режимі, окрім забезпечення теплом частини Кривого Рогу, де послуги теплопостачання надаються Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль".

Зношеність тепломереж і аварійні знеструмлення об’єктів підприємства, у тому числі внаслідок періодичних обстрілів енергетичної інфраструктури, призвели до виникнення гідроударів в теплових мережах, що спричинило різке зростання кількості аварійних пошкоджень трубопроводів.

За дорученням віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби створено оперативний штаб управління з ліквідацій наслідків аварій на мережах міста Кривий Ріг.

НАК "Нафтогаз України" та АТ "Криворізька теплоцентраль" розроблено графік виконання ремонтних робіт та графік підключення житлових будинків і соціальної сфери до теплопостачання. До проведення ремонтних робіт залучено 46 ремонтних бригад АТ "Криворізька теплоцентраль", в тому числі залучаються додаткові бригади НАК "Нафтогаз України".

Дане питання перебуває на цілодобовому контролі до повного відновлення послуг теплопостачання.

- На скільки сьогодні налагоджений зв’язок між ОВА і територіальними громадами області і чи влаштовує вас компетентність керівників на місцях?

- З перших днів перебування на посаді у взаємодії з муніципалітетами я робив акцент на тому, щоб була довіра одне до одного. Зараз можу точно сказати, що жоден голова територіальної громади не скаже, що він обділений увагою. З початку року я об’їздив усі райони, де ми періодично збиралися з головами громад, щоб почути їхні проблеми. Їздив з профільними заступниками, які мали реагувати на ці потреби. Ми визначили для цієї роботи термін пів року, а потім збиралися на базі ОВА у розрізі кожного району. Я запрошував усіх заступників, усі управління і департаменти, щоб ми мали живий діалог і могли реагувати на проблеми. В мене один із заступників відповідає за взаємодію з органами місцевого самоврядування. Ця робота набирає обертів, є зворотній зв’язок.

- За час вашої роботи в ОВА ми не чули про якісь кадрові скандали. Як підбираєте для роботи заступників, на що звертаєте увагу в першу чергу?

- В мене кожний заступник відповідає за свій район. Упродовж останнього місяця вони побували в цих районах, і на нарадах ми спілкуємося і обговорюємо, що хто наїздив в плані проблем, щоб ми на них реагували. Взагалі питання кадрів дуже складне, бо раніше в моєму оточенні не було людей, яка б предметно розбиралася в тих чи інших проблемах. Та кадрова політика, яка зараз є – вона сформувалася з часом. Кожен мав змогу показати, на що здатен в роботі. Сказати, що все вдається – не скажу, але ми ставимо перед собою амбітні плани, які будемо реалізовувати.

- Після підриву Каховської ГЕС в багатьох громадах виникли проблеми із водопостачанням, поки не з’явився великий магістральний водогін. Яка ситуація з водою в області?

- Питання забезпечення водопостачанням постійно піднімається і воно постійно є актуальним. Тим не менш у взаємодії з органами місцевого самоврядування нам вдається вирішувати переважну більшість цих питань. Останні кілька тижнів ворог активно б’є по об’єктах критичної інфраструктури, які живлять і забезпечують водою мешканців Нікопольщини і Криворіжжя. Передусім хочу подякувати тим бригадам, які швидко реагують і ліквідовують наслідки обстрілів, щоб люди були з водою. Але в загальному плані проблема вирішена.

У нас були певні непорозуміння з приводу тарифної сітки сплати за водопостачання, але і в цьому питанні вдалося знайти порозуміння. Долучилися представники уряду і Марганецька, Нікопольська і Покровська територіальні громади, а також частина Криворізького району підключені до водогону, і люди відмічають, що якість води покращилася. Але після підриву Каховської ГЕС я вдячний керівникам територіальних громад, що вони знайшли альтернативні засоби забезпечення водою. Ми з ними буквально прожили два місяці, щоб в ручному режимі вирішувати питання забезпечення людей, поки готувався цей великий державний проект. І нещодавно ми запустили вже четверту нитку, яка буде живити водою частину Криворізького району.

- Ми не можемо уникнути теми безпеки регіону. Сьогодні багато спекуляцій на цю тему – мовляв, ворог вже у безпосередній близькості до області. Яка ситуація із будівництвом фортифікацій на Дніпропетровщині?

- З приводу будівництва фортифікацій – ці завдання чітко визначає Генеральний штаб. Це той військовий організм, який перебуває на лінії розмежування. Ті задачі, які перед нами ставлять, ми виконуємо у повному обсязі. Ясно, що ми не будемо повідомляти в ЗМІ де ми робимо і що ми робимо. Але до мене часто приходять люди, нещодавно завітали представники бізнесу Дніпропетровщини з питанням: "Що у нас з фортифікаціями, бо хочемо розглянути питання релокації бізнесу". Ми їх заспокоїли, що цього не треба робити. До нашої розмови долучився заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Ми постійно на контакті з військовими, зараз робота буде ще більш активнішою у плані фортифікацій, але те що потрібно було зробити на цей час – ми вже зробили.

- Чи допомагає у вирішенні проблем Дніпропетровщині центральна влада і чи є у області ресурси для закриття першочергових потреб?

- Центральна влада задає той вектор, за яким маємо рухатися, бо ми все ж таки живемо в державі – єдиному живому організмі. Всі завдання, що нам спускаються, виконуються стовідсотково, але з представниками бізнесу і територіальних громад ми намагаємо покращити той рівень, який є. Наприклад, якщо ми говоримо про обстріли тієї ж Нікопольщини чи Криворіжжя, то якби не було тих першочергових захисних споруд, я навіть не уявляю, чи було б водопостачання, електрика чи тепло в домівках людей.

- Коли ви посіли посаду керівника ОВА, ви говорили, що одним з ключових напрямків вашої роботи буде реабілітація військових. Що вдалося зробити в цьому напрямку?

- Для мене це особливе питання, оскільки я з окремою увагою ставлюся до питань, пов’язаних з нашими військовими. Дніпропетровщина взагалі є лідером в плані ветеранської політики. Ми прийняли відповідну програму на рівні обласної ради. Моя основна мета – щоб до кінця року в кожній громаді області реалізувалася ветеранська політика, яка б дбала про ветеранів, про родини і дітей військових.

Щодо реабілітації, то на той момент, як я прийшов в цей кабінет, у нас було два відділення, де надавалися такі послуги. Станом на зараз їхня кількість вже перевалила за 40. Єдиний район, який ми зараз підтягуємо, це Синельниківський. Там вже ведуться відповідні роботи, і коли все буде завершено, то для мене це буде фінальною крапкою, що поставлене завдання ми виконали.

Але проблема в іншому. Щоб не робили ми чи органи місцевого самоврядування, а виявляється, що люди, які мають користуватися цими послугами, вони про це не знають. Тоді ми започаткували проект Титани.ua, який передусім націлений на військових, щоб зробити цю мережу реабілітаційних центрів достатньо відомою.

І якщо ми говоримо про реабілітацію, то варто зауважити, що цим можуть користуватися не тільки військові. Ми забуваємо про хвороби, які потребують реабілітаційного лікування. Це інсульти, інфаркти. Вони ж нікуди не поділися. Тому ми і намагаємося реабілітаційні заклади зробити більш відомими, щоб вони не простоювали, а люди ними користувалися. Перше таке відділення ми відкрили у Кам’янському, і воно вже функціонує майже рік.

- Дніпропетровщина дуже активно допомагає Силам оборони і постійно передає на фронт все необхідне. Це витрати з бюджету чи спільна робота з бізнесом?

- Я не можу сказати – це окремо ми допомогли, а це окремо бізнес. Ми допомагаємо комплексно, і я відчуваю підтримку бізнесу. І це бізнес не тільки великий. Передусім, ми маємо казати про чисто внутрішнє переконання тих людей, які наповнюють бюджет і при цьому допомагають нашим захисникам додатково. Вони допомагають за покликом душі. Я навіть не перерахую тієї кількості автомобільного транспорту, дронів, засобів РЕБ чи навіть просто харчування, які ми передали разом з бізнесом. І це дуже важливо. Оскільки один може передати автомобіль, і для нього нічого не варте, а хтось може передати засоби для перев’язки поранених, і для нього це за вартістю більше, ніж для іншого автомобіль. І поки є такі люди, ми будемо незламними.

- Дніпропетровщина – експортноорієнтовна область, але останнім часом показники експорту просіли. Чи є у вас контакт з керівництвом підприємств і які головні проблеми вони вам озвучуюють?

- Найбільша проблема для кожного підприємця зараз – це мобілізація. Але ми знаходимо якусь спільну мову між представниками бізнесу і представниками Територіальних центрів комплектування для того, аби зберегти економіку. Вона не менш важлива, і без економіки точно не буде чим оборонятися, чим відвойовувати свої землі, чим платити зарплату освітянам чи лікарям. Це ж процеси, які пов’язані між собою. Один без одного ми не можемо існувати, тому максимально підтримуємо бізнес.

Створили нещодавно програму для підтримки малого і середнього бізнесу, створили робочі комісію із залучення представників малого і середнього бізнесу, аграрного сектору, щоб дати додатковий поштовх в розвитку підприємництва в області. Будемо виносити це питання на сесію і розраховуємо, що обласна рада підтримає нас в даному напрямку, бо це наша область – це потужний економічний фронт.

- Питання коштів завжди актуально для громад. Є розуміння, яким буде бюджет області на наступний рік?

- Бюджет області на наступний рік в цифрах буде плюс-мінус як минулорічний, але у видатках в рази буде збільшена допомога ЗСУ. Все інше піде на підтримку, скажімо так, життєдіяльності області, на компенсацію різниці в тарифах. Щоб не просів рівень життя людей.

- До Дніпра часто приїздять міжнародні делегації, представники області самі виїжджають за кордон. Наприклад, у Дніпропетровщини достатньо стійкі контакти з Північною Рейн-Вестфалією. На що розраховує область в цій співпраці?

- Якщо ми беремо спілкування з керівництвом Північної Рейн-Вестфалії, то його треба розвивати в різних галузях. До делегації, яка їздила до Німеччини, було включено представників бізнесу, щоб можна було обговорювати інвестиційні проекти. Це і освітяни для обміну досвідом, оскільки Північна Рейн-Вестфалія – це потужна наукова земля. Це і медики, оскільки там інший рівень медицини за рахунок технологій, хоча і ми маємо досвід, яким можемо поділитися. Це і культурний десант, щоб показати, що наша ідентичність не втрачена і ми вже вибороли право називати себе справжніми українцями.

Але головні проекти, які ми прагнемо обговорити з нашими німецькими партнерами, це проекти на рівні муніципалітетів. Наше спілкування на рівні керівників регіонів – це одне, а партнерські відносини на рівні громад – це зовсім інше. І ми вже маємо кілька прикладів таких партнерських відносин. Це і пожежні машини, і медичне обладнання. За 2023-2024 роки та ж Північна Рейн-Вестфалія надала нам багато допомоги, і ми хочемо, щоб ці партнерства ми примножували.

- На Дніпропетровщині чи не найбільша кількість внутрішньо-переміщених осіб. Які виклики у зв’язку із цим відчуваєте?

- Якщо ми кажемо про внутрішньо переміщених осіб, яких в нас понад 450 тисяч, то я їх називаю вже новими мешканцями Дніпропетровщини. Це достатньо велика кількість, і ми є лідерами за кількістю людей, яких ми прихистили на нашій території. Це великі виклики в забезпеченні життєдіяльності, починаючи від соціальної сфери, великі виклики в сфері медицини. Але якщо говорити, на скільки вони адаптувалися, то я вам більше скажу – зараз на території Дніпропетровщини достатня кількість робочих місць із офіційною середньою заробітною платою понад 20-25 тисяч гривень.

Я одразу можу назвати понад два десятки підприємств, де ці люди можуть одразу працевлаштуватися. Проблема в іншому – в нас багато людей, які не хочуть йти працювати. Бо є якась фінансова підтримка для них, тож хтось думає, навіщо йти працювати? Хотілося б покращити в цьому сенсі комунікацію з безробітними і тими, хто надає роботу. Ми розуміємо всі труднощі, ми розуміємо, що велика кількість людей пішли захищати країну. Навіть жінки замінюють чоловіків на важкій праці, але все ж таки робота є.

- Коли ви прийшли на цю посаду, говорили, що для ефективної роботи треба зрозуміти ментальність регіону. Вдалося?

- Так, довелося адаптуватися до регіону. Схід від Заходу відрізняється, і Північ від Півдня відрізняється. Але ми всі – українці, говоримо однією мовою, і код Перемоги у нас один на всіх.

- Чого чекаєте від наступного року?

- Я думаю, що в у нас бажання одне на всіх – Перемога, впевненість у завтрашньому дні, коли не будуть літати дрони, коли наші діти не питатимуть, чому ворог хоче нас знищити. Майбутнього, де головні цінності – людина, незалежність і свобода.

- Чи замислюються в області про проекти відновлення?

- До цього питання двояке ставлення в суспільстві. Мовляв, навіщо під час війни витрачати на це гроші. Але це кажуть ті люди, хто не перебував поруч з місцями тих атак, яких завдав ворог. Бо чому ж не відбудовувати ті ж самі об’єкти критичної інфраструктури? І ми це робимо, і це відбудова свого роду. Відновлення зруйнованих лікарень – це теж соціальна потреба. Ті ж освітні заклади. Як ми будемо жити без нашого майбутнього? Ми маємо бути готовими до глобального відновлення.

- Чи здатні ми в умовах війни забезпечити наших дітей якісною освітою?

- Точно скажу, що здатні. Попри всі складнощі, на навчальний рік 2024/2025 ми запустили 86% шкіл у змішаному форматі. Це достатньо великий відсоток, враховуючи, що ми межуємо з усіма регіонами, де відбуваються бойові дії. Це говорить про наш великий освітній потенціал. У нас діти з початку ковіду, з початку повномасштабного вторгнення не виходили для живого спілкування зі своїми однолітками. На мій погляд, це велика проблема. Тому відкриття навчальних закладів вирішує кілька проблем одночасно – і комунікацію між дітьми, і перспективи отримання якісної освіти.

- Які козирі має Дніпропетровщина у плані залучення інвесторів?

- Наш президент озвучив План перемоги, який підтримали усі громади Дніпропетровщини. І один з пунктів цього плану – економічний, де зокрема йдеться про інвестиції в наші природні ресурси, природні копалини. Дніпропетровщина в цьому сенсі – потужний регіон, в який можна інвестувати, який можна розвивати. А це додаткові робочі місця, а відповідно і додаткові платежі в бюджет, що дає нам впевненість у завтрашньому дні.