Мер Жовтих Вод Ханіс: попри війну ми не можемо допустити розвалу інфраструктури міста

Жовті Води під час повномасштабного вторгнення стикають з багатьма труднощами, проте місто живе у власному ритмі, вирішує комунальні проблеми, приймає у себе переселенців і допомагає військовим. Про сьогодення і перспективи Жовтих Вод кореспонденту "Відомо" розповів міський голова Дмитро Ханіс.

- Сьогодні головне питання для всіх громад – це підготовка до зими. Як це відбувається у Жовтих Водах, які першочергові проблеми доводиться вирішувати?

- Основна проблема - вона серійна по всій державі і пов'язана з поверненням різниці в тарифах на комунальні послуги. Дуже складне питання повних розрахунків за спожиті газ, за транспортування газу, з ДТЕК. Заробітна плата і той розподіл 65 на 35 трохи напружують комунальне підприємство в своїх діях.

Складно, але ми почали опалювальний період з 1 листопада, як і обіцяли. Як і зазвичай, головна проблема — запуск кожного будинку окремо. Десь є пориви, десь є проблемні ситуації, і ми їх розуміємо - це зношені мережі, по яких іде теплоносій. За тиждень-два ми усуваємо ці пориви і працюємо. Великих технічних проблем немає. Є проблема тільки в реалізації розрахунків.

Наше місто дотаційне і не має можливості великі кошти вкладати у перекриття збитків нашого комунального підприємства. Але ми працюємо в цьому напрямку. Ми працюємо на розвиток теплоенергетики, включилися в програму когенерації. У нас є в партнерах серйозні організації - такі як "Укрнафта", є закордонні донори. І ми думаємо, що на наступний рік ми будемо входити в процес увімкнення опалення трохи простіше, ніж цьогоріч.

- Яка ситуація зі сплатою комуналки мешканцями міста?

- Щодо сплати комуналки мешканцями міста, то я завжди звертаюся при найменшій нагоді до містян за тим, щоб люди платили. Ми живемо на тлі війни майже три роки. Але повністю виконуємо всі соціальні зобов’язання, які були покладені на комунальні, соціальні та інші заклади. Всі комунальні підприємства працюють так, щоб не мати жодних нарікань. Теплоносій має температуру, сміття вивозиться, електроенергія подається, холодна вода є, водовідведення працює, і всі інші комунальні моменти теж у нормі. Тому я звертаюся до людей все ж таки сплачувати. Якщо ви користуєтесь цією послугою — особливо теплопостачанням, то дуже велике прохання платити за це тепло. У нас майже 75% сплачують за тепло. А ми розуміємо, що у місті дуже велика кількість переселенців, які познімали пусті квартири. Десь проживають без реєстрації. У мене прохання і до них. Будь ласка, прийміть участь у житті міста нашого.

- Чи покривають нинішні тарифи на опалення його собівартість?

- Що стосується тарифу, вся держава і підприємства у державі, які надають послуги теплопостачання, працюють на тарифі, який меморандумом з державою не скореговано. Ми маємо тариф 2018 року. Він майже втричі нижчий за той, що у нас має бути. Безумовно, при цьому тарифі працювати неможливо. Ми розуміємо загальні проблеми державного бюджету, ми розуміємо першочергові необхідності витрачати кошти на виплати військовим і військові потреби, ми повністю підтримуємо це, але про теплопостачання також повністю забувати не треба. Це дуже-дуже серйозна ситуація.

- Тобто, якщо у вас тариф менший ніж зараз потрібно – міський бюджет перекриває потреби населення чи як?

- Ми маємо розрахунки тарифу, який би відповідав вимогам часу і який мав би бути. Постійно і щомісяця, коли йде опалювальний період, ми отримуємо так зване підтвердження суми різниці у тарифах. Створили комісію, яка цим опікується і слідкує, яку суму складає на місяць різниця. На зараз складена сума з першого дня, як вступив у дію меморандум, у нас це близько 200 мільйонів гривень, може вже і більше. І цю суму ми не отримуємо. Але ми з нею працюємо, коли йдуть перемовини з НАК "Нафтогаз", з газорозподільчими мережами — ми цією цифрою оперуємо. Ми її не отримали, але ми її бачимо у себе в активі.

Міський бюджет розраховується повністю за всіх своїх абонентів — це школи, садочки, лікарні, соціальна сфера і інше. На жаль, це все, що може робити місцевий бюджет. У нас немає профіциту, який би ми могли розподілити на інші програми, на якісь компенсації. І програм немає у місті, які можна згорнути.

- Які заходи передбачені у разі тривалих відключень світла, чи забезпечена критична інфраструктура міста генераторами?

- Нещодавно ми провели велику нараду, куди були запрошені всі комунальні підприємства критичної інфраструктури - водопостачання, теплопостачання, газопостачання і електропостачання. Було вкладено багато коштів під час підготовки до зими. Ми отримали від ЮНІСЕФ допомогу, яка дуже сильно допомагає в цьому плані. Підприємство "Водоканал" практично забезпечене всім необхідним для постачання води. Це щоб хоча б було на перші поверхи, але постачання буде. Ми спробували розвозити машинами - це не працює. Це може десь у селі працює — у місті не працює. Ми не можемо забезпечити кожен двір машиною на розлив води.

Підприємство "Тепломережа" забезпечене генераторами, які дозволять працювати локально. Тому що мережеві насоси мають дуже велику потужність і буде складно заживити їх від генераторів, таких у природі немає. Це буде можливо після опрацювання на наступний рік системи когенерації. Всі решта підприємств - резервна лінія є. Я думаю, що ми проведемо опалювальний період без великих складнощів.

- А лікарні генераторами забезпечені?

- Лікарні, соціальна сфера, спортивна, всі забезпечені стаціонарними великими генераторами, які заряджені. У тому числі за рахунок донорів. Дякуючи Богу, ми працюємо з дуже великою кількістю донорських організацій, більше 40, на постійній основі ми з ними працюємо. І генератори, які встановлені, вони включаються в автоматичному режимі - буквально 20 секунд, і вони вмикаються автоматично. Я вважаю, що це дасть нам можливість підтримати пологовий будинок, лікарні, хірургічні відділення.

- Багато хто з мерів міст скаржиться на нестачу кадрів у тій ж комунальній сфері через мобілізацію. Наскільки критичне це питання для Жовтих Вод.

- Я скажу так: критичне питання на тлі війни із наповненням Збройних Сил військовими. Це критичне питання. Ми тилове місто. Ми повинні працювати і робити все задля організації оборони для нашої перемоги, щоб працювали Збройні Сили. Безумовно, не може не сказатися це на кадрах, яких дуже бракує. Але ми шукаємо резерви, шукаємо пенсіонерів. Ми відпрацьовуємо цей момент, у нас є жіночий простір, який організувала міжнародна організація, який також бере на навчання жінок. Я гадаю, ми до цього прийдемо. На жаль, ми повинні до цього прийти. Комусь потрібно працювати.

- В умовах війни дуже важливою є підтримка наших воїнів. Як допомагають Жовті Води ЗСУ?

- Місто допомагає дуже різнопланово. Це і субвенції, це й інші напрямки. До нас зверталося дуже багато військових, які приїжджають у відпустку. У нас працював гуманітарний хаб. Жоден воїн не виїхав без підтримки, без того, що йому потрібно було для частини. Це трохи більше, ніж тисяча колективних звернень, які були підтримані і надана допомога. І її облікувати чи виміряти її кількістю неможливо. Інші всі позиції нашої підтримки Збройним силам України я розповім після нашої перемоги. Я не можу розповідати те, що розповідати не можу.

- Військовий стан змусив громади коригувати свої витрати на поточні роботи – ремонти доріг, освітлення і т.і. Від чого довелося відмовитися і на чому сконцентрувалася міська влада?

- Наша задача, щоб ті військові, які воюють і відвойовують нашу незалежність, коли повернуться назад, могли побачити, що тут працює лікарня, тут працюють всі соціальні сфери, тут є у нас спорткомплекс, в якому працює басейн, в якому ми поставили ліфт для тих, хто травмований, і людей з інвалідністю, щоб вони могли спускатися у воду. Вони повинні проїхати до цього стадіону чи до лікарні по дорозі, на якій немає провалів. Вони повинні проїхати у вечірній час, коли горить освітлення — економно, але горить. Ми не можемо допустити розвалу інфраструктури міста. Є певна відповідальність і у мене, і у всіх комунальних закладів, які працюють у місті. Ми змінюємо труби, лампочки в електромережах. Але ми не кладемо жодних бруківок та не будуємо кришталевих замків. Все це буде після перемоги.

- Проблеми з водопостачанням – чи існують вони у місті і як вирішуються? Три роки тому ви казали, що аналіз якості води у місті показав, що деякі бактеріологічні показники у воді перевищують норму у 28 разів. Яка ситуація нині?

Ми ведемо постійний моніторинг якості води. Державна лабораторія, яка працює у місті на постійній основі, бере в певних точках забору і інформує мене листами, в якому стані вода. Після наших баталій трирічної давнини, ми маємо певний результат. "Водоканал" у нас хоч і обласного підпорядкування (ДОР), але вони зробили певні висновки та наразі ввімкнули ті технології, які повинні бути. І зараз у нас є зауваження, але ми маємо воду без бактерій. Воду маємо таку, що придатна до споживання, якщо її кип'ятити.

- Ваш попередник Володимир Абрамов часто скаржився на низький рівень сплати за послуги вивозу сміття і заявляв, що місто не витрачатиме на це бюджетні кошти. Чи проведені у місті конкурси на вивіз сміття, яка ситуація в цьому питанні?

- Новий закон по поводженню з відходами вимагає від нас провести конкурси. Хочемо ми чи ні, ми визначили всі норми споживання і провели на сьогодні всі конкурси. Зараз ми оприлюднили всі тарифи, і все іде так, як має йти. Але тарифи не дуже зміняться. Наприклад, був тариф 36 гривень за одну людину, зараз буде 43 гривні. Але у цей тариф буде входити і великогабаритне сміття, і те, навкруги якого і були нарікання. Побутові відходи ми вивозимо по графіку без збою, жодного збою немає, жодного дня ми не зупинили вивіз. Але ті кучі, які несанкціоновано нагортають співвласники будинків, не погоджуючи дати вивозу, викликають у людей дуже великі нарікання. Я думаю, що з новим тарифом ми отримаємо кошти і за ці всі вивози. Буде складено певний графік, по якому ми будемо рухатися. Будемо надалі працювати з головами правління ОСББ на те, щоб не просто так вивезти тачку, вивантажити сміття, а узгодити з управлінням ЖКГ, коли будуть вивозити, і за день до вивозу зробити певні складування в певному місці. Завтра приїдуть, приберуть, і люди не будуть дивитися на ці кучі ще місяць.

Працюємо. Бюджет ми не витрачаємо на те, що повинні вивозити люди. Бюджет витрачається на вивіз сміття і прибирання обʼєктів благоустрою, парки, сквери. У нас дуже багато парків, у нас дуже зелене місто, це дуже гарно з одного боку і дуже складно з іншого, оскільки велика кількість листя, гілок. Це упродовж всього року. Це відповідальність управління ЖКГ.

- Як у вас складаються стосунки з обласною військовою адміністрацією? Чи відчуваєте ви підтримку і в чому бачите посилення взаємодії?

- З приходом Сергія Петровича Лисака дуже багато у місті робиться за його підтримки. Ми завершуємо капітальний ремонт пологового будинку, ми вже його робимо три роки, але з його допомогою завершуємо. І в цьому році ми повинні відкрити. Дуже високої якості проводяться роботи. Все робиться на умовах співфінансування з місцевим бюджетом. Ми вклали кошти також у нове приміщення і воно буде насправді шикарним. Виділили кошти на нове обладнання, щоб це були і ліжка, і всі потрібні засоби для жінок, для діточок. Все це буде на дуже високому рівні. Я був у Німеччині, у місті Бад-Гомбург, у краєвій лікарні, я був у пологовому будинку там. Я бачу, що ми будемо майже десь на тому ж якісному рівні – і в плані приміщення, і в плані обладнання, і, я сподіваюся, у плані ставлення до породіль.

- Як змінилося населення з початком війни? Чи багато виїхало людей? Чи є у місті вимушені переселенці?

- На сьогодні місто прийняло понад 6 тисяч ВПО, це офіційно – тобто ті, хто оформилися через ЦНАП. Безумовно, якась кількість людей виїхала з міста на початку війни. Де вони зараз? Хто повернувся? Немає такої інформації статистичної. Ми бачимо по наповненню вулиць транспортом, по наповненню всіх соціальних наших установ і іншого, що дуже багато додалося людей, додалося транспорту. Це видно по нашим супермаркетам, там повно людей.

На жаль, ситуація така, що люди продовжують їхати і виїжджати з міст, де вони проживали. У нас дуже велика громада з Бахмута, більше тисячі осіб. У нас майже 250 людей з Попасної. І це люди, які будуть у нас жити. До речі, був у нас день Бахмута, день Попасної, приїжджав голова Луганської військової обласної адміністрації, голова міста приїжджав, ми збирали людей, проводили там заходи. І всі бачать, що деякий час люди будуть жовтоводцями, тому що на зараз тільки розмінування — це десятиліття, це не рік, не два. Тільки розмінування. І потім тільки будуть відновлювати інфраструктуру. Тому це наші гості, це наші люди, це майже жовтоводці. Ми їх запрошуємо на роботи. І розміщуємо людей, де є можливості. Місто майже наповнене закладами і завжди ми підставляємо плече у цьому напрямку.