Наталія Шуліка: НСЗУ перевірить реабілітаційні центри на Дніпропетровщині, а умови для отримання контрактів на медичні послуги стають жорсткішими

Заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту Нацслужби здоров’я України Наталія Шуліка розповіла кореспонденту "Відомо" про головні задачі НСЗУ та фінансування закладів охорони здоров'я.

- Як змінилася робота НСЗУ за час повномасштабного вторгнення, на чому робить акцент служба в роботі сьогодні?

- З 2022 року нашим головним пріоритетом була стабільна робота закладів на території України, щоб забезпечити їхнє фінансування. Ми розуміємо, що деякі заклади потрапили в окупацію, тому для них були введені окремі пакети Пріоритетом також залишається забезпечення доступу громадян України до медичних послуг – зокрема, для переселенців, щоб вони знали, до яких лікарів можуть звертатися. Зараз ми акцентуємо увагу на інформуванні населення про доступ до програми медичних гарантій, що фінансується державою, оскільки рівень обізнаності українців ще є недостатнім. Ми також розпочали моніторинг виконання договорів. До кінця 2023 року не було нормативного документа, що регламентував би проведення моніторингу, але минулого року така постанова була прийнята, і тепер ми маємо право проводити моніторинг закладів охорони здоров'я. Перша половина року була присвячена перевірці закладів за ключовими напрямками: пологи, інфаркти, інсульти та неонатальна допомога. На жаль, у більшості перевірених закладів виявили порушення. Закладам, у яких були суттєві порушення, було призупинено оплату до усунення недоліків. Далі ми продовжимо цю роботу, щоб захистити права пацієнтів.

- Одна з головних проблем будь-якої сфери сьогодні – це фінансування. В умовах, коли все йде на війну в якому становищі перебуває охорона здоров’я?

- Наше фінансування в рамках програми медичних гарантій на 2024 рік становить 157 мільярдів гривень. Цей бюджет надходить від наших міжнародних партнерів, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я, і не є частиною державного бюджету України. Міжнародні партнери підтримують нас і виділяють кошти на фінансування медичної допомоги. Сума допомоги підтверджується на основі потреби в такій сумі. Лікарні надають звіти про витрати коштів від програми медичних гарантій, зокрема на зарплати та закупівлю медикаментів. На Дніпропетровщині минулого року наші заклади отримали 12 мільярдів гривень для надання послуг населенню, а в цьому році сума договорів вже становить 14,5 мільярда гривень. Це свідчить про збільшення фінансування. Незважаючи на це, ми часто отримуємо скарги від закладів про недостатність коштів. Проте цифри говорять самі за себе: у умовах війни ми збільшили фінансування в області на 2,5 мільярда гривень.

- Зараз в лікарнях Дніпра дуже багато поранених, наш регіон не тільки логістичний, а й медичний хаб. Як вдається впоратися з таким потоком хворих і які проблеми є найбільш нагальними?

- Поранені військові потрапляють до медичного госпіталю або одразу через направлення військової частини до однієї з лікарень. Не завжди вони затримуються в лікарнях на етапі стабілізації надовго, оскільки їх часто переводять до інших медичних установ по Україні. Це пов’язано з тим, що великі навантаження на лікарів роблять неможливим проходження всього процесу лікування в одній лікарні. Цього року НСЗУ ввела допомогу, у рамках якої оплачують додатковий коєфіцієнт, але трохи більший. Це зроблено в першу чергу для тих лікарень, які лікують поранених стаціонарно. Перелік цих лікарень узгоджується з департаментом охорони здоров'я, а далі вже з нашого боку йде нарахування цього окремого коєфіцієнту. Це зроблено для полегшення фінансового навантаження на лікарні. Також у цьому році додали окремі коєфіцієнти та заклали в програму медичних гарантій проведення операцій по офтальмології.

- Минулого року було багато розмов, що має бути окремий кейс за програмою медичних гарантій НСЗУ для військових і цивільних. Чи реалізовано це на практиці?

- Ні, окремого пакету не було створено, тому що ми наголошуємо на тому, що військові та переселенці в першу чергу громадяни України. Тому у нас вони мають такі самі гарантії, як і всі інші громадяни. Окремого не створювали і не планується. Єдине, що були створені пакети зуболікування та зубопротезування військових. Ці гроші не закладені були з самого початку програми медичних гарантій - це окреме фінансування уряду і ці два окремих пакета, які стосуються військових. Все інше так само, як і звичайних громадян.

- Ми говоримо про лікування, але дуже важливою є реабілітація людей, постраждалих внаслідок війни. Яка тут ситуація? Скільки реабілітаційних центрів на Дніпропетровщині і чи забезпечені вони усім необхідним?

- Реабілітація також є нашим пріоритетним напрямком. Я вже згадувала про моніторинг, і наступними закладами, які потраплять під перевірку, будуть ті, що займаються реабілітацією. Це необхідно для того, щоб перевірити, чи відповідає реабілітація, про яку заявляють ці заклади, дійсно заявленим стандартам і чи надають вони послуги відповідно до вимог програми медичних гарантій. Ми маємо два напрямки реабілітації: амбулаторну та стаціонарну. В області є 28 закладів, які надають стаціонарну реабілітацію. Сума договорів з цими закладами на цей рік становить 345 мільйонів гривень. Ще 39 закладів надають амбулаторну реабілітацію. Кожен заклад має відповідати умовам договору, укладеного з нами. Під час моніторингу ми перевірятимемо, чи мають заклади необхідне обладнання та персонал

- Останнім часом керівництво ОВА під час розмов з медиками робить один з акцентів на введенні в експлуатація нового обладнання. Це обладнання – допомога наших союзників чи держава знаходить кошти на оновлення медзакладів?

- Є кошти від держави, а є кошти міжнародних організацій. Наразі триває інфраструктурна реформа, яка розділяє заклади на кластерні та не кластерні лікарні. Міністерство охорони здоров'я дійсно акцентує увагу на фінансуванні кластерних закладів. МОЗ фінансує придбання обладнання для кластерних лікарень, які є більш розвиненими та надають широкий спектр послуг. Однак ми неодноразово стикалися з ситуацією, коли коштовне обладнання, придбане кілька років тому, залишається непридатним через відсутність відповідних навичок у персоналу. Це завдання держави, але також значну допомогу надають міжнародні організації.

- Удар по "Охматдиту" та інших медичних закладах зайвий раз доводить, що знищення медичної інфраструктури – один з пріоритетів агресора. Скільки закладів в нас в області пошкодження, чи відбувається якесь відновлення і яка ситуація з укриттями?

- За останньою статистикою МОЗ пошкоджено 185 закладів в Дніпропетровській області, 2 зруйновані повністю. Наскільки я розумію, пологовий будинок та амбулаторія на лівому березі зазнали прямого влучання. Інші заклади отримали значні пошкодження: розбиті вікна, пошкоджена покрівля та черепиця. Міська влада та власники закладів займаються відновленням цих лікарень, забезпечуючи фінансування на ремонтні роботи. Згідно з останніми даними, в Дніпропетровській області вже відновлено 73 заклади. Коли ми отримуємо інформацію про руйнацію, ми одразу контактуємо з закладом. Якщо лікарня не може надавати послуги через пошкодження, ми припиняємо фінансування. Лікарня повинна повідомити НСЗУ про те, що послуги не надаються. Хоча ми не маємо окремих вимог щодо укриттів у лікарнях, заклади самостійно забезпечують їх для безпеки лікарів та пацієнтів.

- В умовах дефіциту електроенергії які варіанти в нас є, щоб лікарні працювали, чи достатній у нас запас міцності?

- Ще з часів Covid у нас була вимога до лікарень мати автоматичний перемикач джерела енергії. Це було критично важливо під час карантину, коли пацієнти перебували на кисневій підтримці, щоб система постійно функціонувала без перебоїв. З 2019-2020 років лікарні почали закуповувати генератори. Наразі деякі заклади мають генератори промислового масштабу для великих лікарень. У 2022 році міжнародні організації та посольства інших країн уклали договори про співпрацю, в результаті чого великі генератори також потрапили до України. Проте, на жаль, багато первинних медичних закладів, які не є великими, досі не мають генераторів і змушені шукати підтримку у міжнародних партнерів.

- Яку роль в усіх цих процесах щодо збереження рівня надання медичних послуг на якісному рівні відіграє місцева влада – мерія, ОВА. Чи все лягає на плечі держави?

- Так, місцева влада - це вони власники цих лікарень. Вони як власники, мають сплачувати комунальні послуги за лікарню. Також мають забезпечувати обладнанням, але не завжди вони цього роблять. Тому що вони посилаються на дефіцит коштів бюджета.

- З 1 січня цього року мав розпочатися черговий етап медичної реформи, пов’язаний з госпітальними округами. Як проходить його реалізація і чи відчутні вже якісь результати?

- Щороку умови для отримання контракту на медичні послуги, такі як пологи, інфаркти, інсульти та неонатальна допомога, стають жорсткішими. Ми прагнемо, щоб ці послуги надавались в лікарнях, де фахівці зберігають свою кваліфікацію. Лікарні з високими показниками якості допомоги потрапляють у кластерну мережу.

- Дуже важливе питання – кадри. Яка укомплектованість зараз лікарень Дніпропетровщини фахівцями, яку частину з них ми втратили через виїзд за кордон?

- Ми не ведемо таку статистику, але завдяки електронній системі охорони здоров'я маємо доступ до даних про кількість лікарів у нашій області. Наразі у нас є 1843 лікарі первинної медичної допомоги та 8806 лікарів спеціалізованої медичної допомоги. Якщо лікарня не має достатньої кількості лікарів, вона не зможе отримати певний пакет послуг. Якщо лікар звільняється, це фіксується в електронній системі, і наші аналітики бачать, що лікарня перестала відповідати вимогам НСЗУ. У такому випадку лікарня має два варіанти: або відмовитися від пакету, або терміново знайти заміну для звільненого лікаря.

- Ті лікарі, які залишилися. Чи є фактор вигоряння серед лікарів, і які стимули, у тому числі матеріальні, вони зараз мають?

- Зарплата лікарів зафіксована відповідним указом президента: вона має бути не менше 20 тисяч гривень для лікарів та не менше 13 500 гривень для середнього медичного персоналу. Якщо в лікарні працює ефективний менеджер, то вони завжди знаходять гроші на підтримку своїх спеціалістів. Ми відвідали лікарні в Новомосковську, де нам розповіли, що для стимулювання провідних лікарів їхня заробітна плата може сягати 35-40 тисяч гривень. Лікарня знайшла можливість для такої мотивації. Лікарям справді важко, оскільки їхнє навантаження є дуже великим. Вони працюють з пораненими, і іноді отримують скарги на пацієнтів, що пов’язано з їхнім психічним станом, який не завжди покращується.

- Однією з болючих проблем завжди в нас було, що пацієнти скаржилися, що в лікарнях їм видають цілі списки ліків, навіть тих, якими держава має забезпечити. Чи часто скаржаться і яка ситуація з цим загалом? Як ви реагуєте?

- Так, скарги надходять. Дніпропетровська область наразі займає перше місце в Україні за кількістю скарг, що надходять до нашого контакт-центру. З початку цього року за 7 місяців ми отримали 150 скарг, з яких 50 стосуються вимагання грошей. Насамперед слід спілкуватися з лікарнею на місці. Якщо це не допомагає, і лікарі дійсно примушують купувати те, що входить у перелік безкоштовних послуг, або вимагати оплату за операцію чи послугу, потрібно подавати скаргу. Отримавши скаргу, ми обов'язково звертаємося до лікарні для з'ясування ситуації. У більшості випадків лікарня компенсує витрати пацієнту. Скарги можна подавати за телефоном 1677.