Тетяна Чипиляк: "Готуємо локацію у Криворізькому ботсаді для людей з посттравматичним синдромом"

Ініціатором заснування ботанічного саду у Кривому Розі став професор Євген Кондратюк. Перше відкриття ботсаду відбулось у 1989 році, тоді він діяв, як відділення Донецького ботанічного саду. А вже у 1992 році Криворізький ботанічний сад став самостійною установою Національної Академії Наук.

Тетяна Федорівна Чипиляк - завідуюча відділу природної та культурної флори, кандидат біологічних наук, розповіла докладніше про сьогодення і перспективи ботанічного саду.

-Як змінилась робота ботанічного саду під час війни, чи стало більше відвідувачів?

- Звісно бойові дії вплинули на наш сад. По-перше, нам стало складніше працювати, тому що багато чоловіків пішло на фронт. Відтепер багато роботи переклали на плечі жінок. Робота у нас звісно цілорічна, взимку працює оранжерея, яку теж треба доглядати. А в оранжереях зберігаються колекції тропічних, субтропічної флори, що дуже важливо. Така оранжерея одна у місті. Колектив хоча і зменшився, але ми намагаємось утримувати сад у гідному вигляді і підготовлювати нові локації для відвідування мешканців і туристів. Зараз почався сезон квітування весняних піонів деревовидних, бузку, різноманітних кущів декоративних, то людей у нас досить багато. Звісно ми намагаємось щось створювати нове, щоб людям було цікаво та на що подивитись.

- Які зміни відбудуться у саді найближчим часом? Що в планах?

- Ми плануємо до кінця травня відкрити нову локацію "Ти знаєш, як пахне спокій", для людей з посттравматичним синдромом. Там дуже комфортна та затишна місцина, де ростуть хвойні і духмяні рослини. Людина зможе відпочити на свіжому повітрі та насолодитися рослинами поруч.

-Скільки видів рослин на даний час у ботанічному саду, яка площа?

- Площа ботанічного саду 52 гектари. Видів рослин - це загалом деревовидних, кущових рослин, трав'янистих - більше 4500 тисяч таксонів. Це просто назва, самих рослин, як особин, набагато більше. Загалом рослинності на території саду набагато більше,.

- Де беруть ці рослини, яка наукова робота чи дослідження проводяться?

- Рослинами ми обмінюємось часто з ботанічними садами, це була закладена основа саду. До війни було багато виїздів у природню флору: балки, Правобережне Придніпров'я. Основна робота ботанічного саду – не лише утримувати територію і готувати її до відвідування, науковці отримують зарплатню за те, що вони займаються науковою роботою. Наприклад, відбір рослин для рекультивації земель. Наприклад, це наші хвостосховища або відвали, їх треба закріплювати грунтом, субстанцією, камінням, щоб воно не не сипалося. Для цього підбираються рослини, які можуть відбувати свою життєдіяльність в таких неможливих умовах. Також велика робота приділяється тому, які рослини надати в озеленення міста. Техногенне навантаження високе, тим паче, що змінюється клімат і стає все більше посух, температура вища. Не всі рослини, які, наприклад, гарно себе почували у міських умовах років 20-25 тому, вони зараз не функціонують.

-Чи є взаємодія з ботанічними садами в інших містах, і в чому вона полягає?

- У правобережному степовому Придніпров'ї. Також був обмін із Львівським садом, там інші кліматичні умови, але ми намагаємось підбирати рослини, які б росли і у нас. На початку створення саду ми співпрацювали з Донецьким ботсадом. Багато рослин привезених саме звідти. З Харкова возили та свого часу з Криму вивозили колекції. Звісно звертаємось до Київського ботанічного саду, або вони до нас. Також можемо обмінюватись рослинами або насінням з Дніпровським садом.

-Чи є якась міжнародна співпраця- з іноземними науковцями?

- Так, на початку війни до нас звернулася американська міжнародна спілка, яка підтримує ботанічні сади. Ми були дуже раді, коли нам запропонували безкоштовно брати участь у роботі спілки. Наразі сад займається розвитком терапевтичного садівництва (лікування людей за допомогою рослин), яке зараз дуже важливо. Восени зустрічалися у Польщі, де у нас проходили вебінари. Ми пізнавали засоби спілкування з людьми, виготовлення навіть знаків інформаційних та отримали дуже багато інформації.

- Чим відрізняється ботанічний сад у Кривому Розі від інших?

- По-перше, наприклад, Київський ботанічний сад - він повторює місцевість Києва. Пагорби, западини, він не рівний. А наш сад розташований на плато, тому що це раніше були рівні землі, тобто наша територія - це плато. По-друге, це єдиний академічний сад, що знаходиться в степовій зоні України. І це єдиний ботанічний сад України серед академічних і університетських, створений з метою рекультивації. Тобто це не тільки колекції, а й для того, щоб землі Криворіжжя привести, або спробувати повернути до природнього існування.

- Чи є рослини , якими найбільше пишаються працівники ботанічного саду, які найбільш рідкісні рослини?

- Пишаємось ми тим, що наша колекція деревовидних і кущовидних рослин має статус національного надбання України. Він присвоєний колекції ковили, її немає більше ні в кого. Також пишаємось колекцією азалій в оранжереї. Також у нас багато декоративних кущів, які квітують навесні і восени. Окрім того, кожного року ми створюємо бал хризантем, де використовується близько 100 сортів.

- Чи відчувається підтримка влади?

-Не зараз. Можливо, не на часі. Ми намагаємось самі впоратись. Сподівались, що міст відремонтують, який 5 років вже не працює, але війна розпочалася, а гроші дуже великі.

Довідка:

До ботанічного саду можна завітати щодня з 08:00 до 20:00, квиток 50 грн. Для ВПО, пенсіонерів - 25 грн. Для інвалідів 1, 2 групи, ветеранів війни і дітей до 6 років - вхід безкоштовний. Оранжерея працюватиме з 08:00 до 14:00.