У Дніпрі знову заговорили про долю унікальної реліквії запорізького козацтва — чудотворної ікони Богоматері, відомої як "ікона Калнишевського". Вона колись була духовним центром стародавнього поселення Новий Кодак і вважалася однією з головних святинь козацької доби. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на Музей історії Дніпра.
За даними істориків, ікона знаходилася у дерев'яному храмі, який у XVIII столітті стояв на місці сучасного кам'яного храму Святителя Миколая. Цей храм вважається найстарішим із тих, що збереглися в місті. Тоді козаки вважали образ Богородиці своєю Заступницею, а Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорізької Січі, особисто приїжджав вклонитися чудотворній іконі.
За спогадами сучасників та архівними записами, Калнишевський замовив для образу срібну ризу та новий кіот, щоб наголосити на особливому вшануванні святині. У козацькому колі цей образ називали не інакше як "ікона Калнишевського".
Згідно з музейними даними, ікона була створена у першій половині XVIII століття і тривалий час залишалася у храмі міста-фортеці Новий Кодак. Коли дерев'яна церква занепала, козаки перенесли ікону в інший храм, а з неї неодноразово робили списки — точні копії, призначені для інших святинь.
На початку XIX століття оригінальний образ був переміщений до Самарського монастиря. З того часу він став відомий як Самарська ікона Божої Матері. Однак подальша доля святині залишається незрозумілою: де знаходиться оригінал сьогодні, достеменно невідомо.
Як повідомили у Музеї історії Дніпра, один зі списків тієї чудотворної ікони зберігається у фондах Дніпровського художнього музею. Це один із небагатьох збережених матеріальних слідів втраченої святині, яка століттями була символом духовної сили запорожців.
Краєзнавці зазначають, що образ Богоматері Калнишевського поєднує у собі як релігійну, а й історичну цінність. Через нього можна простежити шлях становлення козацької культури та зрозуміти, яке значення мала віра для захисників українських земель.