У Дніпрі відновили мурал із зображенням командира Січових Стрільців, творця та першого голови ОУН та одного з ідеологів українського націоналізму Євгена Коновальця. До цього його вже не вперше спаплюжили вандали. Про це повідомляє "Відомо" з посиланням на публікацію художників.
"Трохи не встигли до Дня народження Полковника, але нічого, головне – що на кожного комуніста з балончиком у нас вистачить фарби", – йдеться у публікації.
Мурал можна зображений на стіні будівлі у провулку Євгена Коновальця. У травні містяни помітили, що на лобі Коновальця невідомі намалювали свастику, а ще замалювали очі та намалювали зірку між очима.
Як відомо, мурал на вулиці Коновальця з’явився ще у 2021 році, однак вже за кілька місяців його пошкодили вандали. Тож, це вже не перше відновлення стінопису.
Євген Коновалець – полковник Армії Української народної республіки, засновник і командир активного українського націоналістичного руху як воєнно-політичного явища. З 1927 року він – керівник проводу ОУН, а в 1929 році – став першим очільником українських націоналістів від моменту його створення.
У 1917 році – очолював створену у Києві формацію Січових Стрільців, яка була і куренем, і полком, і дивізією, і корпусом навіть. А згодом в еміграції створив ОУН. Він більше відомий, як один із засновників та перший лідер цієї організації. У 1918 році Коновалець сформував і очолив знаменитий курінь "Січових стрільців" Центральної Ради УНР.
6 серпня 1914 р. українці добровольці Галичини відгукнулися на заклик Головної Української Ради й утворили під керівництвом Є. Коновальця єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, але стояли під проводом УБУ. Це військо залишилося в історії під назвою Українські Січові Стрільці або УССи.
Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив російських військ на Бережани. У останньому кривавому бою на околицях міста, на схилах Лисоні полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими більше тисячі старшин та стрільців.
У листопаді 1917 року, коли більшовики здійснили у Петрограді державний переворот, у Києві з'явилися свої Січові стрільці. Ці загони формувалися здебільшого з військовополонених галичан та буковинців, які стали на захист створеної Української Народної Республіки.
Наприкінці 1918 року – відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором. Після поразки Української революції 1917-1921 років Коновалець не втратив віру у справу, якій присвятив усе своє життя. Він був дуже талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО і до своєї смерті за кордоном, Коновалець намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, японцями і німцями. Він здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднені організації у Франції, Бельгії, Маньчжурії. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади українських стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії у Польщі, Чехословаччині, Австрії.
Коновалець казав: "Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців".
На фоні історичної поразки українського націоналістичного руху як військово-політичної формації, Євген Коновалець став героїзованою, міфологізованою постаттю, яка надихає патріотів України на боротьбу за її незалежність.