Як рибалили в Катеринославі у минулому столітті: забуті таємниці козацьких традицій (ФОТО)

За довго до того, як місто знайшло свою нинішню назву, у дніпровських плавнях панував стародавній козацький устрій: рибалки жили в куренях, користувалися "котами" і не пускали до своїх кошів жінок. Про те, як ловили рибу в Катеринославі у XIX–XX століттях, розповів краєзнавець Євген Молдаванов, передає "Відомо".

Колись береги та плавні Дніпра були не просто місцем риболовлі — це була ціла цивілізація зі своїми законами, віруваннями та традиціями. У Катеринославі, а згодом на околицях Марганця, Нікополя та Запоріжжя, промисел вівся за допомогою унікальних конструкцій, забутих у наш час. Однією з таких була "кіт" - спеціальна пастка, куди рибу зганяли ятерами. Сьогодні їх визнали б браконьєрськими, але тоді вони були в порядку речей.

Старожили згадують, як у голодні 1920-ті роки коропи у селі Городище йшли на нерест просто у двори. Один рибалка за ніч міг упіймати хапою 40 пудових коропів. Плавні рятували з голоду цілі сім'ї. Але з приходом колективізації та створенням рибальських спілок цей уклад зник.

До цього промисел був підпорядкований строгої ієрархії. На чолі стояв отаман.

Існували й окремі рибальські господарства — тафи, де козаки працювали за долю, а не за гроші.

Цікаво, що багато рибалок свідомо жили в плавнях як самітники.

Місцеві рибалки з трепетом зберігали зв'язок із запорізьким козацтвом. Вони їздили на могилу Івана Сірка, носили шаровари та курили як запорожці. Їхній світ був поділений: будинок, церква, порядок — і дика свобода плавнішими. Подолати цю грань міг лише той, хто не піддався спокусі хаосу.

Етнографи вважають, що саме із таких чоловічих рибальських спілок виросло запорізьке козацтво. Але 1937 року його репресували.

Сьогодні такі історії — міст між минулим та сьогоденням, а також між таємницями старого Дніпра та нашим часом, де сьогодні лов риби — це лише хобі.