Стало відомо, як зміниться шкільне харчування на Дніпропетровщині у новому навчальному році

Україна активно впроваджує реформу шкільного харчування. Вона націлена не лише на модернізацію інфраструктури і підвищення кваліфікації кухарів, а й на збалансованість раціону та формування здорових харчових звичок серед маленьких українців. Тому у державному бюджеті-2024 передбачено 1,5 млрд грн на відновлення та модернізацію їдалень у закладах загальної середньої освіти. Про нові форми організації харчування та очікувані зміни у шкільному меню в етері телеканалу "Відкритий" розповіла заступниця директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олена Ісаєва, передає "Відомо".

Наприкінці минулого року в Україні презентували Стратегію реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року. Низку заходів щодо її реалізації затверджено і на Дніпропетровщині: зокрема проєктом "Якісне харчування – здорове покоління", що є частиною обласної програми розвитку освіти.

"Організація харчування у закладах освіти напряму залежить від форми організації освітнього процесу. Цього року вживалися суттєві заходи щодо забезпечення та створення нових укриттів, тож ми очікуємо значний вихід дітей на очну та змішану форми навчання. Минулого навчального року гаряче харчування було організовано у 316 закладах загальної середньої освіти. Таким чином, ми охопили 62,7 тис. дітей – на жаль, це всього 20% дитячого контингенту. Але у порівнянні з періодом, коли тільки розпочалися воєнні дії, це досить непоганий результат. Сподіваємося, що вже з вересня кількість школярів, охоплених гарячим харчуванням, суттєво зросте", – відзначає Олена Ісаєва.

Відповідно до нових нормативних документів, для Дніпропетровщини розглядається три моделі організації харчування:

• Базова кухня: традиційна модель організації харчування, де всі блюда готуються безпосередньо на кухні навчального закладу.
• Опорна кухня: централізована кухня, яка обслуговує кілька шкіл, що дозволяє оптимізувати ресурси та підвищити якість продуктів за рахунок централізованих закупівель.
• Фабрика-кухня: сучасна модель з використанням високотехнологічного обладнання для виготовлення великих обсягів їжі з дотриманням строгих санітарних норм.

"На сьогоднішній день модель фабрики-кухні ще відсутня, проте сподіваємося на її появу вже наступного року. Нові підходи вимагають і підвищення кваліфікації персоналу, тож на базі Кам’янського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів створено відповідний хаб. Він розпочинає роботу 19 серпня, навчання триватиме 2 тижні та включатиме не лише теорію, а й практичні відпрацювання. Перша десятка кухарів вже сформована, загалом на курси зареєструвалося понад 200 бажаючих з усієї області", – розповідає посадовиця.

Страви, які цьогоріч увійдуть до шкільного меню, кожен заклад освіти обиратиме самостійно. У рекомендованому переліку їх понад 160. Усі розробив український шеф-кухар Євген Клопотенко.

До заборонених продуктів віднесли:

• гриби,
• консерви,
• кава та газовані напої,
• непастеризовані соки та молоко,
• харчові продукти із надмірним вмістом солі або цукру, синтетичних барвників, ароматизаторів.

"Долучитися до цього процесу зможуть і батьки, але тільки у межах, передбачених постановою Кабміну. Меню формується з урахуванням певних вимог: це калорійність, вікова категорія дітей, вміст поживних речовин, норми споживання основних груп харчових продуктів. Якщо у батьків є пропозиції і ці страви є в переліку, заклад освіти може дослухатися та пропонувати відповідні страви до затвердження держпродспоживслужбою", – підкреслює Олена Ісаєва.