Як операція США та Ізраїлю проти Ірану змінює глобальний баланс

Військова операція США та Ізраїлю проти теростичного іранського режиму стала черговою точкою напруги у світі, який і без того перебуває в стані турбулентності. Якщо конфлікт набере системного характеру, це може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу. Зокрема, для України.

Іран є одним із ключових військово-технічних партнерів росії у війні проти України. Саме іранські безпілотники стали основою для російських атак по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі у 2022–2024 роках. Ослаблення або дестабілізація іранського режиму потенційно означає зменшення постачання озброєнь до рф або ускладнення таких поставок.

З цієї точки зору, стратегічно це може грати на нашу користь. Менше ресурсів у москви означає менше можливостей для затяжної війни.

Втім, ситуація не є однозначною.

По-перше, масштабна ескалація на Близькому Сході автоматично зміщує увагу Вашингтона. Україна ризикує втратити частину політичного і військового фокусу, якщо Білий дім буде змушений концентрувати ресурси на ізраїльському напрямку. В умовах і без того обмежених запасів озброєнь це може означати перерозподіл поставок.

По-друге, глобальна нестабільність грає на руку москві в дипломатичному сенсі. Кремль традиційно використовує будь-яку кризу для просування власного наративу про "багатополярний світ" і слабкість Заходу. Якщо ситуація навколо Ірану затягнеться, росія може активніше торгуватися на переговорах, використовуючи нову геополітичну реальність як аргумент.

Водночас історія показує, що системне ослаблення або падіння режимів, які підтримують росію, в довгостроковій перспективі зменшує її поле для маневру. Подібні процеси ми спостерігали у Венесуелі, де внутрішня криза суттєво обмежила міжнародну активність режиму. Раніше серйозного удару зазнала Сирія, яка, хоч і залишається союзником москви, втратила значну частину впливу та ресурсів. Певною мірою прикладом може бути й міжнародна ізоляція Північної Кореї, що обмежує її здатність діяти відкрито.

Іран значно потужніший гравець, ніж ці країни. Його ослаблення вдарить не лише по регіональному балансу, а й по глобальній мережі союзів росії. Але одночасно це може спричинити нову гонку озброєнь, зростання цін на енергоносії та загальну економічну нестабільність. А це фактори, які боляче б’ють і по Україні.

Щодо можливих переговорів з росією, нова криза може мати подвійний ефект. З одного боку, послаблення союзника зменшує впевненість москви. З іншого - кремль може використати глобальний хаос для затягування процесу або висування жорсткіших умов, розраховуючи на втому Заходу від кількох конфліктів одночасно.

Чи є в цьому для України позитивна перспектива? Так, але на довгій дистанції. Методичне зменшення кількості авторитарних режимів, які формують альтернативний до Заходу військово-політичний блок, стратегічно послаблює росію. Проте короткостроково будь-яка велика війна у світі - це конкуренція за ресурси, увагу та зброю.

Для України головне - не допустити, щоб український фронт перестав бути пріоритетом у світовому порядку денному. Бо в геополітиці виграє не лише той, хто має союзників, а й той, хто залишається в центрі уваги.