Про це та інше журналістам Vidomo.media розповів голова правління Всеукраїнської громадської організації "Комітет виборців України", політолог Станіслав Жолудєв.

В очікуванні низького старту

Він вважає, якщо якогось політичного процесу на Дніпропетровщині непомітно – то, можливо, його й немає. Є певні рухи з боку певних політичних гравців. Але невідомо, яка ситуація з виборами. Бо як тільки почнеться хвиля виборів – відразу ж хтось активізується. Але зараз системної діяльності політолог не бачить не від кого.

"Є "мочилово" один одного від потенційних опонентів. Виливають бруд – зараз тем багато, постійно знаходяться нові. Але ж системної роботи не помітно. Зараз ми ще не знаємо, якими будуть політичні проєкти майбутнього. Існує та кланова структура, яка були у Дніпрі постійно. Але не зрозуміло, якими будуть альянси: кого та з ким. Потенційно у нас є чинна міська влада на чолі з Філатовим та його оточенням. Є групи впливу – та сама "Громадська сила", "Слуги народу", навіть "Європейська солідарність". Незрозуміло, куди піде вся та купа депутатського корпусу, яка була з опзж", –зазначає експерт.

Також, на його думку, незрозумілий формат, пов'язаний з Олександром Петровським: там теж є певні амбіції. Залишаються ще й олігархи. Є Пінчук, який може виступити зі своїм проєктом. Нікуди не поділася група Приват, незважаючи на те, що Коломойський зараз в суді.

"Тобто у нас дуже барвисте політичне поле. І на відміну від того ж Харкова, Одеси, Києва чи Львова, де влада більш-менш монополізована, в Дніпрі це було постійно. Дніпро позитивно відрізнявся тим, що тут було багато різних центрів тяжіння. І вони були змушені шукати альянси, домовлятися якимось чином. Система противаг та стримання завжди працювала в Дніпрі. Монополізації влади у нас не було", – запевняє Станіслав Жолудєв.

В залежності від ситуації на фронті, місцевому політикумі та національному рівні можливі комбінації. Є впливові клани та гравці. І як вони будуть комбінуватися та створювати політичні проєкти буде залежати від ситуації.

Експерт акцентує, що здорова конкуренція політичних сил між собою повинна допомагати оборонній спроможності регіону. Дивимося, як "Сталевий фронт" Ахметова щось зробив, "Європейська солідарність" здійснила, місто передає допомогу…

"Чинна влада на відміну від інших гравців достатньо жорстко обмежена законодавством. В їхні повноваження не входить фінансування чи підтримка буди-яких збройних формувань – це виключно державні повноваження. І витрачені гроші можуть бути підставою для слідства про нецільове використання місцевих коштів. Тому у місцевої влади гірше становище у порівнянні з тими, хто не при владі", – розповів політолог.

Від демократії – до феодалізму

За його словами, мери – достатньо самостійні фігури. А якщо у населеному пункті створена військово-цивільна адміністрація, то вони взагалі мають підпорядкування тільки президентк. У воєнний стан дуже обмежені можливості місцевих демократій. І міські ради теж знаходяться у постійному конкуруванні з військовими адміністраціями. А це практично феодалізм. Тобто, військова адміністрація населеного пункту підпорядкована тільки по виконавчій вертикалі тим, хто її створив – до президента. Там немає підзвітності виборцю, абсолютно різні доцільності і так далі.

"А мери, селищні та сільські голови – як феодали у середньовіччі. Немає можливості проводити вибори чи референдуми. Дуже обмежені громадські збори та все, що пов’язано з місцевими ініціативами, громадськими слуханнями, петиціями і так далі. Тобто з інструментів місцевої демократії на територіях, де є ВЦА, практично нічого не працює. І до якої політичної сили приналежні мери, також може мати латентний вплив. Від виборців вони не залежать – тут у них карт-бланш. Але можуть залежати від політичної сили, яка їх свого часу номінувала", – вважає політолог.

Тобто в умовах воєнного часу є конкуренція у повноваженнях між ВЦА і органами місцевого самоврядування. І вони постійно знаходяться у конфлікті. Бо місцеве самоврядування намагається зберігати на орієнтацію на запит від виборців. А військова адміністрація виходить з питань військової безпеки. Це різні підходи. І тут можливі непопулярні рішення – для них руки розв’язані.

Як створюють місцеві кримінальні клани

Що стосується ситуації з переселенцями на Дніпропетровщині та їх впливу на політичну ситуацію, то Станіслав Жолудєв впевнений, що все залежить від того, яким буде виборче законодавство. В 2014 році не було можливості на місцевих виборах голосувати переселенцям. Тобто ти втрачаєш статус переселенця, стаєш постійним мешканцем громади – і тоді набуваєш права голосувати на місцевих виборах. Як буде зараз – невідомо.

На загальнонаціональних виборах вони мають право голосу. І їх концентрація в області буде впливати і на результати в округах у виборах народних депутатів, і, можливо, на президентських виборах. І треба буде враховувати їхні позиції. Але як буде на місцевих – невідомо. По діючому законодавству, на ці вибори вони не вплинуть. Але якщо їм це дозволять – буде велике питання.

"У нас є населенні пункти, де вимушені переселенці складають навіть більшість. Це невеликі населенні пункти, які були в занепаді. А завдяки хвилі переселенців почали знову заселятися людьми. І там це буде принципово. Другий момент – наскільки вони будуть інтегруватися в наше суспільство, у місцеві громади. Поки що у переважної більшості є певне дистанціювання від місцевої проблематики. Вони продовжують жити своїми групами – і в плані спілкування, і в плані соціалізації. Багато знаходяться на голці гуманітарної допомоги", – додає експерт.

Не секрет, що головною функцією центрів зайнятості став не пошук людям роботи, а видача довідок, що вони не працюють. А з 18 травня ситуація ще погіршилася – чоловіки уходять в тінь.

"Третій момент – потенційна криміналізація. Падіння рівні життя, колосальне латентне безробіття. Плюс маргіналізація суспільства, особливо на прифронтових територіях та там де, багато осіб, яких держава не відстежує. Створюються місцеві клани та структури, які на місцевих та національних виборах будуть центрами тяжіння. До них можуть заходити певні політичні сили, наприклад, національні. І за певні преференції чи гроші будуть просити проголосувати за певних кандидатів. Подібний приклад – ромська комьюніті. Та й національні та релігійні меншини це дуже часто використовували, як можливість заробити", – зазначив політолог.

Але якщо відбудеться вихід з тіні – будемо мати колосальні доходи до місцевого та національного бюджетів, робочі місця. Тобто позитивні тенденції розвитку регіону. В 2014 році, коли Дніпро першим спростив процедуру реєстрації релокованих з Донбасу та Криму підприємств – в регіоні почався бурхливий розвиток. Якщо щось подібне хтось створить зараз… Це вже загальноукраїнська ситуація. Треба, щоб бізнес та люди виходили з тіні. А тут вже буде баланс.

Люблять Україну та українців, але ненавидять владу

Чимало питань може виникнути після того, як наші ветерани після перемоги повернуться додому. Тут слід згадати, як було на виборах 2014 року. Проходили майже всі, хто був у військовій формі. Так до Верховної Ради потрапили комбати Береза, Семенченко та інші. Тому це цілком можливо й зараз.

"Що стосується політичних вподобань ветеранів: скоріш за все це буде певний нігілізм та радикалізація. Тому що навіть, хто голосували за чинну національну владу, розчаровані та вважають, що держава їх кинула напризволяще. Вони кажуть: ми любимо Україну та українців, але всі майже тотально ненавидять будь-яку владу. І якщо з місцевою владою налагодити зв'язок простіше – умовні Філатов чи Кличко приїхали та щось привезли – то від центральної влади це навіть організувати складно", – стверджує Станіслав Жолудєв.

На його думку, враховуючи те, що у нас до сих пір є монобільшість, в тому числі майже в усіх регіонах, то це суттєво підірве позиції правлячої партії, або того проєкту, який буде нащадком "Слуг народу". І саме ветеранські рухи та спільноти будуть одними з вирішальними. Так само, як і ВПО та ті потенційні спільноти, які утворюються під них.

Від нардепів нічого не чекають

Оцінюючи діяльність народних депутатів, в тому числі, і на округах, Станіслав Жолудєв каже, що це надто важко зробити. Бо Верховна Рада України, яка була обрана в 2019 році, "була в нас найменш професійною за всі роки".

"Політичні партії ще якось проглядаються. Але персоналії нардепів – крім скандальних, вони просто зникли. Багато наших нардепів взагалі не мають відношення до територій. Вони, як гастролери, заїжджали на територію – голосували не за них, а за бренд "Слуги народу". Тому й нульова відповідальність перед територією, з якої обиралися", – впевнений експерт.

Зараз він не бачить жодного народного депутата, який би себе проявляв на окрузі. Групи, олігархічні клани, місцеве самоврядування, регіональна влада щось роблять. А самі персональні депутати навіть не завжди виконують свою основну роботу, перебування у сесійній залі.

"Багато з цих людей – випадкові, які прийшли для захисту суто своїх чи своїх родичів бізнесових інтересів. Тому нічого й робити не будуть. І вкрай низька вірогідність будь-якого їх впливу – крім деструктивного", – резюмує політолог.

Фото: gurt.org.ua