Наприкінці шкільного року в закладах освіти та профільних структурах влади різного рівня аналізують його підсумки. Особливо це складно зробити, коли рік пройшов за умов війни. Але, як то кажуть, війна-війною, а обід – за розкладом. Тому сьогодні ми не будемо рахувати медалі-дипломи, а поговоримо саме про шкільне харчування. Бо у Дніпрі для нього це був по-справжньому "бойовий", випробувальний і багато у чому дійсно навчальний рік.

Минулого вересня після двох років ковідного карантину та першого року війни до шкіл повернулися діти. А з ними й потреба в організації харчування. Слід зазначити, що до того часу, не дивлячись на те, що був постачальник, у Дніпрі завжди були шкільні кухари. Вони щоденно готували їжу безпосередньо у харчоблоках закладів. А років 8-10 тому у кожному районі міста були свої організації: їхнє меню було схоже. Після цього дітей в усіх школах міста годувала одна організація ТОВ "Контракт Продрезерв 5".

Фактично працювали ті ж самі люди. Залишилася й концепція, коли до закладів привозять продукти, а кухари готували в школах. Пільгове та основне меню затверджували перед початком календарного року. Це було єдине меню. І учні 1-4 класів, а також пільговики з 5-11 класів харчувалися по ньому.

Яйця, м'ясо й молоко купляли раз на квартал?

Але напередодні нового навчального року батьки дізналися про появу ще одного постачальника харчування – ТОВ "Олімпіус Консалт". Напередодні відкриття було узгоджені меню. І тепер батьки мали змогу порівняти умови, за якими готують для дітей різні постачальники.

Як розповіла депутат Дніпропетровської обласної ради, член комісії з питань освіти і науки Олена Зеєва, вони побачили, що у одного постачальника кухари готують свіжі харчі, як і раніше, у школах. Будь-хто з батьків, керівництва школи чи вчителів міг побачити як та з чого готують блюда, подивитися сертифікати якості, перевірити, коли продукти були привезені. В закладах були спеціальні комісії, які брали участь у прийомці.

"У іншого постачальника було не так. Там розвозка харчів у пластикових боксах відбувалася з 0:30 до 5 годин ранку. Виробництво розташоване на Західному. Тому зрозуміло, скільки часу потрібно для того, щоб довезти ці бокси до віддалених закладів в інших районах. Вони півночі їздили по місту. Ці індивідуальні ємності з готовою порціонною їжею привозили до шкіл, просто ставили на столи у приміщеннях столової, а не в холодильник. Де вони й лишалися до ранку. О 7 годині приходили працівники цього постачальника та підігрівали ці бокси. При цьому у них плавилася та деформувалася кришка. І цим намагалися готувати дітей. У вересні сертифікатів якості на ці ємності у постачальника не було", – каже депутат.

Вона зазначає, що коли діти почали пробувати сніданки нового постачальника, їм здавалося, що вони мають неприємний запах, некрасивий вигляд, відсутня сіль. Було декілька випадків, коли у боксах була прокисла картопля. Тоді профільний департамент міськради офіційно зробив вибачення. Але не більше. Було багато звернень пустити на виробництво керівників шкіл, вчителів, громадськість, батьків – нікого не пустили.

Почалося чимале незадоволення дітей та батьків – а це 87 шкіл міста. Після цього відбулися зустрічі представників постачальника, керівництва департаменту та шкіл з батьками. Одна з перших таких зустрічей пройшла у школі №8.

"Я попросила показати документи. Висновків на бокси та кришки не було. Був висновок СЕС від 2020 року на те, що їх можна застосовувати… для гуртової перевозки. Про те, що можна застосовувати у шкільному харчуванні, нагрівати до 60 градусів – жодних даних. Тобто нормативним показникам вони не відповідають. Попросила показати сертифікати якості на молоко, яйця, м'ясо та рибу. Їх також не було. Траплялися документи на якісь окремі партії. Але ж неможливо однією партією закупити, наприклад, яєць на три місяці. Сертифікати повинні бути на кожну партію окремо. Тому діти їли хіба що хліб та яблуко і були постійно голодними", – підкреслює Олена Зеєва.

Після цього батьки почали давати дітям їжу із собою. В класах встановлювали мікрохвильовки для розігрівання. Їсти теж почали у класах. Вчителя розуміли, що діти голодні і навчатися не можуть – тому й шли на порушення.

Обережно: ПОКРАЩЕНО!

А постачальник у відповідь на незадоволення пообіцяв покращити меню. Але, як кажуть батьки, їх перше меню від покращеного відрізняється єдиним: начебто обидва документи повністю ідентичні. Тільки на покращеному зверху стояла позначка "Покращене".

"А рівень обурення батьків все збільшувався. Дуже багато було скарг на запах, консистенцію рибник котлет, якими годує Олімпус. Я особисто відвезла їх до Держспоживслужби. Її співробітники знайшли заборонені ГМО – сою. Загалом 90% порцій викидали – діти це не їли, вже й не відкривали. Навіть голодні собаки та коти на смітниках не чіпали", – додає депутат.

Вона каже, що у школах із централізованим постачанням боксів їх видають до бомбосховищ. Але доводиться гріти чи давати, які є. Добре, якщо дадуть виделку. Іноді пропонують їсти руками – кажуть, щоб на вкрали алюмінієвий прибор додому. Та й взагалі, навіщо він дітям – все рівно не їдять.

Також депутат наводить такий приклад. Учні 5-11 класів, які не мають пільгового харчування, сплачують за сніданок близько 80 гривень – стільки ж виділяє громада для пільговиків та початківців. За ці гроші їм пропонують також пластиковий бокс з начебто таким самим меню. Нещодавно мати однієї дівчини виклала фото "бюджетного" сніданку та придбаного за готівку. Вони відрізнялися якістю та кількістю. У другому випадку були гречана крупа замість січки, два шматки дійсно справжньої курятини замість незрозумілої субстанції, салат та навіть булка. Такі сніданки, звісно, їсти куди приємніше.

До речі, за словами Олени Зеєвої, до традиційних постачальників з компанії Продрезерв у батьків та громадськості також є питання, але вони більш поодинокі, несистемні. Стосуються, наприклад, недодачі якихось продуктів тощо. Туди виїжджають керівники департаменту міськради, компанії, школи та батьки – питання вирішують на місці. Та й ситуація змінилася: у харчоблоках встановлені камери. В компанії зрозуміли, що легше забезпечувати якість, ніж боротися з активістами, ЗМІ тощо. І компанія заробляє свої гроші. До речі, працюють на орендованому у міста сучасному обладнання, багато з якого було придбане громадою напередодні ковіду, коли пройшла реформа шкільних їдальнь, та в реконструйованих приміщеннях харчоблоків та їдальнь. Встановлені нові меблі.

Пюре з гарантією на 100%

Технік-технолог технологій харчування ТОВ "Контракт Продрезерв 5" Олександра Малашева розповіла, що компанія надає харчування за системою аутсорсингу. Готують безпосередньо на харчоблоках, страви видаються свіжими та гарячими. Повністю беруть на себе відповідальність не тільки за поставки харчових продуктів, але й за їхнє приготування, видачу у їдальні, виконання повністю всіх санітарних норм. Так само, як за кухонне обладнання та персонал. Школа надала під ключ приміщення та обладнання. Фірма виграла тендер на обслуговування за тим меню, яке розробили її спеціалісти, та зайшли зі своїм персоналом.

"Готова страва має термін у дві години. Тому ми не готуємо навіть звечора – аби не розігрівати. Все тільки зранку. І діти отримують їжу необхідної температури. Зараз через війну гарячі порції можуть видавати у ланч-боксах. У разі повітряної тривоги дитина закриває у їдальні накриває цей ланч-бокс, переносить його до укриття – і там продовжує їсти. Інший варіант – наприклад, тривога почалася за 15 хвилин до початку харчування за графіком. Тоді працівники харчоблоку закінчують приготування, розкладають гарячу їжу у ланч-бокси и спускають дітям в укриття. Таким чином, графік харчування не порушений, діти ситі та в безпеці", – каже технолог.

За її словами, діти з’їдають приблизно 80% відсотків наданих сніданків. Хоча якщо в цей день дають квасолю – відсоток падає. Пюре з’їдають повністю. 2-3 дитини з класу можуть не їсти макарони. Менше подобається й риба. Та більш за все полюбляють випічку, яку теж виробляють на харчоблоці, а не привозять з магазинів.

"В школах створені спеціальні комісії, до яких входять працівники закладу. Вони можуть перевіряти стан обладнання, якість та умови зберігання продуктів. Батьки, які мають санітарні книжки, також можуть поцікавитися тим, що відбувається у нашому господарстві. А також відвідати те, чим годують їхніх дітей", – додає Олександра Малашева.

Також в школах діють шведські лінії – "меню вільного вибори". На великій лінії представлено декілька видів гарнірів, м’ясних страв, салатів, випічки та напої. Є навіть перші справи та млинці. Діти можуть вибрати те, що бажають на отримані від батьків гроші. До речі, батьки й самі можуть придбати їжу та поїсти в їдальні.

В інших школах діє виключно комплексне меню. Учні 5-11 класів можуть заздалегідь замовляти собі такі комплекси на потрібні дні. В середньому, комплекс, до якого входить перша страва, гарнір, салат, м’ясне блюдо, хліб та напій коштує близько 75 гривень. Але через війну перші страву здебільшого не готують – її до укриття не донесеш.

"Система кейтерингу теж має право на життя. Але це повинно робитися якісно. І стосуватися прилеглої території до виробничих потужностей – щоб не страждали зовнішній вигляд, якість їжі тощо. Та й займатися цим повинна фірма, яка знається та спеціалізується на цьому, займалася подібною справою, має певний досвід. А не корегує свою роботу на дітях. І все ж для дитячого організму система аутсорсингу – найкраща", –впевнена технолог.

Три порції шашлику викинула у прірву

Директор ТОВ "Олімпіус Консалт" Михайло Торощин розповів, що його компанія працює за кейтеринговою системою. Всі сніданки готуються в одному місті – на фабриці-кухні – і після цього вночі в боксах розвозяться по школах. Там вони зберігаються у холодильниках. Перед прийомом їжі вони розігріваються у спеціальних теплових шафах та подаються на столи для харчування.

"Бокси виготовлені з поліпропілену, який плавиться при високих температурах – 150-180 градусів. Але бокси до таких температур не нагрівають", – каже директор.

Він заначає, що для того, аби діти їли те, що готують, доводиться лавірувати між законом та тим, що їм подобається. Наприклад, діти люблять сосиски – але їх не можна. В той же час їм подобаються курячі та рибні нагетси у паніровці – намагаються їх готувати. Якщо по закону чай повинен бути без цукру – готують так, але діти його не люблять. Не дуже полюбляють бобові. Але бобові бувають різними. Тому квасолю намагаються не використовувати – замість неї кладуть зелений горошок. В результату і по нормі бобових дотримуються, і квасолю чи спаржу обмежують.

"Відсоток використання їжі більш пов'язаний не з апетитом дітей, а з воєнним часом. Якщо дитина отримала блюдо – в основному, з’їдає. В основному, все залежить від того, скільки сніданків замовила школа. Наприклад, по графіку завтра у них повинно бути 400 дітей. Але зранку під час тривоги прийшло вполовину менше. Тому ці 200 порцій просто викидають. І цього уникнути досить важко", – доводить директор.

Він запевняє, що готувати у харчоблоках – це теж не є вирішенням цієї проблеми. Діти снідають після першого уроку. Приготувати все за 45 хвилин цього уроку неможливо.

"Якщо брати нас: ми приготували, запакували та розвезли. Маємо 24 години зберігання. І у разі тривоги ми вимушені сніданки викинути – термін зберігання закінчиться біля 16 години. А ті, хто готує на харчоблоці, теж готують на 400 дітей. І починають вночі – не вірю, що можна встигнути за дві години, як вони кажуть", – акцентує Михайло Торощин.

За його словами, вся Європа харчується саме кейтерингом. Начебто все зрозуміло: багато в чому смак їжі залежить від того, хто її готує. З одних і тих самих продуктів можна зробити різні блюда. Крім того, багато кухарів живуть з того, що принесуть ввечері додому. І складно перевірити, скільки м'ясо вони кладуть.

"А у нас все робиться на одній фабриці. Ми не залежимо від настроїв кожної буфетниці, її апетитів, вміння, сумлінності та досвіду. А з точки зору санітарної безпеки: коли все проходить в одному контрольованому місці – це набагато краще, ніж мати 100 шкіл із сотнею буфетів і місцями приготування їжі, за якими потрібно слідкувати", – стверджує директор.

Що стосується причин конфліктів, які виникали та продовжують виникати, він називає три фактори. По-перше, у минулому році його компанія тільки заходила на цей ринок і не зовсім розуміла вподобання дітей.

"Зараз ми це вже розуміємо. По-друге, після ковіду та початку війни діти два роки не ходили до школи. І батьки вже забули про постанову №305, яка з’явилася напередодні карантину. А тому не розуміли, чому діти повинні пити чай без цукру та їсти кашу майже без солі, чому не дають сосиски. По-третє, це конкуренція, яка нас підбадьорює. Зараз у нас працює гаряча лінія, тримаємо контакт з батьківськими комітетами. Два місяці тому закінчили проведення у кожній школі зібрань з батьками. Сподіваюсь, що багато з них отримали відповіді на питання та зрозуміли ситуацію", – резюмує Михайло Торощин.

Ставки зробили на традиційний харчоблок

По ситуації із шкільним харчуванням в інших містах Дніпропетровщини депутат облради Олена Зеєва зазначає, що в школах, де діти навчаються не більше 4 годин, харчування не передбачено – це характерно для невеликих населених пунктів. Також існують ліцеї санаторного типу обласного підпорядкування, в яких існує пансіон. Там дітям пропонують сніданок, обід та вечерю. Пільговикам харчування оплачується з бюджету області. Кожен заклад має свого постачальника продуктів, а готують кухари у школах. Це особливо важливо там, куди дітей возять централізовано шкільні автобуси на великі відстані. Процес харчування контролюють керівники шкіл, вчителя та батьки. І ніде крім Дніпра централізованих поставок їжі в боксах немає.

Олена Зеєва вважає ініціативу підтримали дніпровські депутати, є дуже доброю – коли молодша школа та пільговики харчуються за рахунок міського бюджету. Бо не у всіх батьків є можливість зранку до роботи приготувати дитині сніданок. У багатьох у 8 годин вже починається робота. Тому діти йшли голодними і після першого уроку з’їдали до 70% порцій. І вже думав про учбові предмети, а не про шлунок.

"Так, зараз батьки учнів начальних класів та пільговиків харчування не оплачують, але й якості немає зовсім. І на це витрачаються кошти громади. Ми не проти платити, щоб дитина якісно харчувалася. Але якщо платити 80 гривень за начебто якісну порцію, а дитина отримуватиме замість яєць – яйцевий порошок, заміст риби – сою, а замість м’яса – незрозуміло з чого зроблений фарш, то я буду обурюватися. Як зараз з цим новим постачальником", – акцентує депутат.

НАПРИКІНЦІ

А тим часом Уряд вже робить висновки з аналізу організації шкільного харчування. Так, днями Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 16 лютого 2022 року №120 "Про затвердження Порядку надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію їдалень (харчоблоків) у закладах загальної середньої освіти".

У 2024 році в державному бюджеті України передбачено субвенцію на модернізацію харчоблоків у сумі 1,5 млрд гривень. Тепер кошти субвенції можуть бути спрямовані не лише на оновлення обладнання, а й на створення та проведення реконструкції чи капітального ремонту приміщень їдальнь (харчоблоків) у школах.