Медики Павлоградщини витягли з-під обстрілу переселенців, які отримали тяжкі вибухові травми (ФОТО)

У Павлоградському районі бригади екстреної допомоги щодня працюють на межі людських можливостей — рятують тих, хто опинився в епіцентрі російських атак. Вибухи ракет, "шахедів", FPV-дронів давно стали тут не новиною, а суворою реальністю. Кожен виїзд може бути критичним. Один із таких випадків стався у селі Самарське — тихому на вигляд, але так само вразливому перед ворожими ударами. Про це розповіла начальниця Павлоградської станції екстреної медичної допомоги Світлана Зайчикова, передає "Відомо".

Вибух посеред дня

Світлана Зайчикова розповіла: виклик надійшов до двох поранених чоловіків, 36 та 38 років. Обидва — переселенці з Добропілля Донецької області, які вимушено шукали спокій у Самарському. Та війна знайшла їх і тут.

На місце події терміново вирушила бригада Тернівської підстанції — парамедик Інна Кушнір та екстрений медичний технік Андрій Голєв. Те, що вони побачили на місці, підкреслює всю жорстокість сьогоднішньої війни.

Поранення, які не чекають

Обоє чоловіків отримали вибухові травми. У одного — важке вогнепальне проникаюче поранення грудної клітини, небезпечне для життя. У другого — опіки 2–3А ступеня, забійна рана голови та підшкірна гематома.

Бригада діяла швидко й злагоджено. Першому наклали оклюзійну пов’язку — це те, що може врятувати життя у випадку поранення грудей. Другому — гідрогелеві пов’язки на опіки. Обох пацієнтів знеболили та провели необхідні заходи проти кровотечі й травматичного шоку.

Коли кожна секунда — важлива

У такій роботі немає простих виїздів. Є лише ті, де встигаєш, і ті, де ні. Цього разу — встигли. Постраждалих оперативно транспортували до Павлоградської лікарні інтенсивного лікування, де їх уже чекали медики.

Щоденний фронт поруч

Такі випадки — не виняток. Вони трапляються щодня. Кожен вибух у громадах Дніпропетровщини — це ризик для цивільних і виклик для медиків, які їдуть на допомогу незалежно від обставин, часу чи погоди.

Бригади "екстренки" стали ще однією лінією оборони — тією, про яку говорять менше, але без якої не вижила б жодна прифронтова громада.