Донеччина – край кераміки: у Франківську обговорили, з якими проблемами зіткнулися керамісти та як їм допомогти (ФОТО, ВІДЕО)

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну підприємці стикнулася з численними проблемами. Не виняток й керамічна галузь.

Краєм керамістів є Донеччина. Найбільше ця галузь поширена у Слов’янську, Краматорську та Дружківці. Через активні бойові дії в цьому регіоні, частина керамічної галузі була зруйнована. Задля того, аби виявити та розв’язати основні проблеми з якими зіткнулися керамісти й зберегти культурну спадщину, 23 квітня, в Івано-Франківську, відбувся круглий стіл в онлайн форматі на тему: "Кераміка Донеччини: сьогодення та майбутнє. Регіональний та національний аспекти", повідомляє ПІК.

Захід організовано в рамках проєкту "Збереження та популяризація керамічної спадщини Донеччини”, що реалізується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Зміцнення громадської довіри” (UCBI).

Участь в заході взяли регіональна та центральна влади, керівництво Донецької, Дніпропетровської та Полтавської ОВА, представники ТПП цих регіонів, представники бізнесу та науковці.

"Наш проєкт спрямований на виявлення та подолання проблем керамічної галузі. Основна ідея проєкту в підтримці керамістів Донеччини. Цей проєкт важливим кроком у відновленні економіки та культурного спадку регіону", – зазначила керівниця проєкту Леся Круп’як.

Семен Паніотов, заступник директора Департаменту економіки Донецької ОВА, каже, що на сьогодні в Донецькій області залишаються 150 керамістів.

"Керамічна галузь не була бюджетоутворюючою для Донецької області, але для територіальних громад Слов’янська, Краматорська, Дружківки – це були важливі бюджетоутворюючі підприємства. Кераміка загалом демонструвала дуже гарні перспективи росту на той час. До повномасштабного вторгнення на території цих трьох громад працювали близько 700 дрібних майстерень, та 25 великих підприємств. Але з повномасштабним вторгненням вся ця діяльність призупинилися…Наразі у нас в області залишилися близько 150 керамістів, які працюють на території області. Тому ми готові долучитися до розв’язання цих проблем з якими стикнулися керамісти, аби зберегти цю галузь", – каже Семен Паніотов.

Учасник круглого столу Володимир Мелинець керівник підприємства "Керамічні маси Донбасу", розповів, що як у 2014 році, так і 2022 році підприємство зазнало численних руйнувань внаслідок бойових дій. У 2022 році окупанти завдали ракетних ударів та частково зруйнували головний виробничий корпус, знищили частину обладнання та склад із сировиною.

"Наразі у нас існують чимало проблем, зокрема для відновлення виробництва нам потрібні серйозні кошти, ми над цим працюємо. Також є велике питання щодо страхування ризиків. Окрім того, європейські банки не можуть працювати з підприємствами, які знаходяться в Донецькій області, адже не хочуть ризикувати й потрапляти під санкції, адже для них вся Донеччина є окупованою. Тому ми очікуємо на підтримку з боку держави та готові долучатися до відкритих діалогів, щоб щось змінити та зберегти цю галузь", – каже Володимир Мелинець.

Олександр Богославський, генеральний директор підприємства "Зевс Кераміка" каже, що також стикнулося з схожими викликами, що й інші. В першу чергу – це руйнування підприємства та проблеми з фінансами. Підприємство спеціалізується на створенні плитки з природним лаконічним дизайном.

"Наше підприємство українсько-італійське та й функціонує у Слов’янську з 2003 року. Наші проблеми ті ж самі що й в колеги. У 2014 році ми опинилися в зоні бойових дій. Підприємство тоді розстріляли, склад готової продукції спалили. Ми повернулися одразу після відходу бойовиків та відновили все власним коштом. На жаль, за період бойових дій з 2022 року і до сьогодні по підприємству були 10 "прильотів" ракет. На сьогодні підприємство практично зруйноване. І щоб його відновити потрібні значні кошти. У нас є вцілілі зони на підприємстві, тому ми розглядаємо різні альтернативи розвитку нашого підприємства", – каже Богославський.

Під час круглого столу обговорили й перспективи, які є для керамістів. Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна розповіла про те, які вони мають можливості для розвитку свого бізнесу.

"Зараз кожен представник бізнесу може отримати фінансування. Реальних інструментів, які ми маємо сьогодні, достатньо і про них необхідно знати. Зокрема, представники бізнесу можуть скористатися такими можливостями – це мікрогранти у розмірі до 250 тисяч гривень, гранти для ветеранів війни у розмірі до одного мільйона гривень, гранти на переробні підприємства у розмірі до 8 мільйонів гривень. А також велика кількість міжнародних грантів, які ми також адмініструємо та запускаємо разом із міжнародними партнерами. У Міністерстві економіки ми зацікавлені, щоб видавати гранти, бо це створені робочі місця та відповідно сплачені податки. Тому закликаю представників бізнесу користуватися цими можливостями. І наголошу, що ці гранти цілком підходять й для представників керамічної галузі", – зазначила Бережна.

Олексій Бахтіонов, старший проєктний менеджер підтримки реформ додає, що для підприємців є також можливості популяризувати свій продукт.

"Хочу розповісти про ще одну можливість для представників керамічної галузі На додаток до різних грантових програм, пільгового фінансування, держава запустила платформу "Made in Ukraine". Це платформа для поширення української продукції серед українських ринків. Вона була створена після дослідження, згідно з яким виявили, що, на жаль, українські споживачі на практиці часто віддають перевагу не українській продукції, і це суто з психологічних причин. Бо наче інше неукраїнська продукція може виявитися більш якісною тощо. Ця платформа створена, щоб прибрати цю психологічну прогалину. Ви можете зареєструватися та використовувати офіційні бейджі "Зроблено в Україні". Маркувати продукцію можна одразу на виробництві. Тому долучайтеся та маркуйте свою продукцію й таким чином популяризуйте українське", – розповідає Бахтіонов.

Як підсумувала бізнес-експертка Марія Савка, сьогодні учасники круглого столу обговорили ситуацію яка склалася у керамічній галузі, та основні найбільш доступні можливості для розвитку цієї сфери.

Наступний етап проєкту – це стаді тури для керамістів Дніпропетровщиною та Полтавщиною.

"Сьогодні ми дали старт нашому проєкту. Надалі учасників чекає практичний етап, вони матимуть можливість побачити як працюють колеги, знайти для себе нові можливості, побачити досвід релокації. То ж запрошуємо представників бізнесу долучатися", – підсумувала Марія Савка.