У Дніпрі державне стратегічне підприємство КБ "Південне", яке під час війни вносить суттєвий вклад у зміцнення обороноздатності держави, через судову тяганину не може повернути понад 46 мільйонів гривень, що винен завод "Дніпроважмаш" за невиконаний контракт.

Власник "Дніпроважмашу" Олексій Зінов’єв, за наявними даними, втік до Росії і працює на оборонку країни-агресорки, маючи тісні зв’язки з "Роскосмосом" та іншими підприємствами РФ. А гроші досі не повернуті. Суд першої інстанції КБ "Південне" виграло, але апеляція всупереч закону не тільки затягується, а є підстави вважати, що підсумкове рішення може бути на користь підприємства, яке мало активні торгівельні зв’язки з росіянами.

Космічна епопея

На початку 2000-х КБ "Південне" брало участь у кооперації з іншими українськими підприємствами у розробці та виготовлені обладнання стартових та технічних комплексів ракет-носіїв для космодромів Бразилії, США та інших країн. Це були міждержавні контракти, які надавали змогу вітчизняним виробникам отримувати прибуток і зберігати робочі місця. У 2003 році були підписані контракти на запуск дніпровських ракет "Циклон 4" з аеродрому Алкантара у Бразилії.

В рамках цієї співпраці, у 2006 році між КБ "Південне" і заводом "Дніпроважмаш" було укладено контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи – створення такого собі "сухого космодрому" для випробувань. У контракті було прописано, що завод має виконати такі роботи:

1. Стаціонарний стенд зборки головного блоку (ГБ);

2. Пусковий стіл;

3. Транспортно-установчий агрегат;

4. Підйомно-установчий агрегат;

5. Платформу буферну;

6. Вантажний макет.

Роботи мали бути виконані в кілька етапів згідно календарного плану. Вартість першого етапу робіт становила 3 909 996 грн, вартість другого етапу робіт становила 56 808 492 грн, вартість третього етапу робіт становила 1 818 480 грн.

Проте у 2015 році Бразилія в односторонньому порядку розірвала договір. На той час КБ "Південне" перерахувало на рахунок заводу аванс у розмірі 50 345 996 грн, а "Дніпроважмаш" виконав робіт на 3 909 966 грн. У підсумку КБ "Південне" з "Дніпроважмашем" домовилися розірвати договір, і виконавець мав упродовж 7 робочих днів повернути залишки авансу у розмірі 46 436 000 грн.

Здавалося, все просто, але "Дніпроважмаш" вирішив просто не повертати гроші. КБ "Південне" звернулося до суду. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 було стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000. Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023р. відкрито відповідне апеляційне провадження.

Чим же мотивує приватний завод своє небажання повертати 46 млн бюджетних коштів авансу державному підприємству? Річ у тім, що на підприємстві апелюють до того, що нібито за час дії контракту вартість робіт і матеріалів зросла, що для виконання робіт довелося залучити третіх осіб – приватні підприємства, ФОП, орендувати чуже обладнання і т.д., а також що вже виготовлена продукція тривалий час зберігалася на території підприємства. Тобто, по суті, на заводі намагаються довести, що супутні витрати підприємства потягнули на ту суму, яку завод винен КБ "Південне". І що умови контракту він виконав повністю. А виконання робіт начебто підтверджено листами і звітами, які направлялися на адресу КБ "Південне"

Хоча у договорі не були прописані ці пункти і КБ "Південне", як державне підприємство, не може використовувати бюджетні кошти на залучення ФОП та інші подібні витрати. А прийом робіт у договорі чітко прописаний як підписання замовником актів здачі-приймання робіт, і ніяк інакше. І суд першої інстанції повністю визнав ці аргументи і ухвалив рішення на користь КБ "Південне". Але Зінов’єв вирішив розпочати свою гру.

Хто такий Зінов’єв

Для більш повного розуміння ситуації слід звернутися до постаті самого Зінов’єва. Закінчивши Московський державний технічний університет імені Баумана, у 1981 році він прийшов працювати на КБ "Південне". Проте у 1990-ті вирішив зайнятися бізнесом і у підсумку у 1995 році заснував інвестиційний фонд "Дніпросервісінвест", а у 1999 році став власником науково виробничої фірми "Дніпротехсервіс". Саме в цю компанію у 2001 році включили завод "Дніпроважмаш", акції якого Зінов’єв скупив і став власником. Станом на 2012 рік статки Зінов’єва оцінювалися у 84 млн доларів.

"Дніпроважмаш" - колишній Дніпропетровський завод металургійного обладнання (ДЗМО), який ще за радянських часів був одним із лідерів у виробництві тюбінгів для метро, обладнання для доменного та прокатного виробництв, редукторів загального та спеціального призначення, обладнання для гірничо-збагачувальної, металургійної, трубної та коксохімічної промисловості. І не дивно, що основним регіоном збуту продукції була Росія, навіть у часи незалежної України.

Більш того, вже після Майдану і початку АТО у 2015 році саме тюбінги з Дніпра використовувалися для будівництва нової гілки московського метрополітену. А свою продукцію у Росію підприємство експортувало аж до 2022 року.

А от внесок в українську економіку на даний час відсутній. Наприклад, за офіційними даними фіскальних органів, податковий борг "Дніпроважмашу" на даний час складає понад 200 мільйонів гривень. Тобто у скрутні для економіки України часи під час війни підприємство саботує свої зобов’язання перед державою. Але власника це не цікавить.

Зінов’єв втік до країни-агресорки, а свій бізнес у Дніпрі переписав на дітей, які мешкають в Іспанії. І частково це сталося вже під час війни. Так, 15 грудня 2023 року бенефіціаром "Дніпроважмаша" став син Зінов’єва – Антон. А раніше, у 2021 році бенефіціарами стали ще один син Єгор і дочка Славяна.

Що не так зі справою

Слід зазначити, що відпочатку розгляд апеляції виглядає дивним. Наприклад, як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулось у травні 2023 року, проте, станом на даний час розгляд апеляційної скарги АТ "Дніпроважмаш" Центральним апеляційним господарським судом так і не завершено.

Статтею 273 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Тобто по даній справі апеляція "Дніпроважмашу" мала бути розглянута у строк не пізніше 27 серпня 2023р. Проте станом на даний час розгляд даної апеляційної скарги не завершено.

Як так виходить, що під час війни стратегічне державне підприємство, яке займається розробкою передових систем озброєння для захисту України і постійно перебуває під ракетними атаками, понад рік змушене чекати повернення 46 млн грн, які сьогодні вкрай необхідні для роботи?

Ще одне питання: як виходить, що суддя Парусніков Ю.Б., який входить до складу суддівської колегії по цій справі, добре знайомий із власником "Дніпроважмашу". Принаймні про це стверджують представники КБ "Південне", які мають обгрунтовані побоювання щодо того, що на засідання суду по даній справі 11 жовтня може бути ухвалене несправедливе рішення.

Більш того, 7 жовтня представники КБ "Південне" офіційно подали заяви в Нацполіцію, Вищу Раду правосуддя, НАБУ і ДБР про вчинення кримінального злочину.

По-перше, як йдеться у заяві, "Дніпроважмаш" для розгляду суду надав копії документів договору з КБ "Південне", які не відповідають оригіналу. Тобто "Дніпроважмаш" звинувачують у підробці документів. А зміст цих документів має ввести суддів в оману, а це додаткові кримінальни правопорушення - "Протиправне заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів".

Не все просто і з самими суддями, судячи із заяви. У своєму зверненні представники КБ "Південне" наголошують, що суддя Парусніков після розмови з власником "Дніпроважмашу" "досягнув зловмисної домовленості про те, що вплине на головуючого суддю Іванова О.Г. у справі № 904/62/19, для того, щоб останній постановив завідомо неправосудне судове рішення про скасування законного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі № 904/62/19".

Як йдеться у заяві до правоохоронних структур, "станом на сьогоднішній день, між суддями Парусніков Ю.Б. та Івановим О.Г., вже відбулась така розмова, і суддя Іванов О.Г. надав свою згоду на те, щоб постановити завідомо неправосудне судове рішення".

Таким чином, на думку юристів КБ "Південне", в діях власника Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 Кримінального кодексу України "Пропозиція надати службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірну вигоду", ст. 376 Кримінального кодексу України "Втручання в діяльність судді з метою добитися винесення неправосудного рішення.

"А в діях суддів Центрального апеляційного господарського суду Паруснікова Ю.Б. та Іванова О.Г. наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України

"Прийняття пропозиції, одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі", - йдеться у заяві.

З юридичної точки зору правоохоронці перевірять та наддадуть правову оцінку фактам, викладеним у заяві. Але під час війни виникнення подібних ситуацій саме по собі шкодить іміджу нашого правосуддя, а інтереси стратегічно важливих підприємств для держави мають бути пріоритетом.