Під час Другої світлової війни, у 1944 році, у Дніпропетровську був створений завод, який виробляв протези. За 80 років він довів свою життєву важливість для людей не тільки в країні, але й за її кордонами. А в останні десять років значення продукції підприємства важко переоцінити. І сьогодні це найуспішніше, найпотужніше та найзатребуваніше серед державних та приватних підприємств даної галузі опинилося на межі закритті. Причина – майбутня приватизація.

У грудні 2022 року разом з майже двома десятками вітчизняних протезно-ортопедичних підприємств завод в Дніпрі був переданий Міністерством соціальної політики до Фонду держмайна.

"Державним підприємствам все складніше працювати й конкурувати з приватними виробниками, які технологічно прогресивніші… При наявності вже готової початкової матеріальної, інфраструктурної бази та залученні додаткових інвестицій через приватизацію вони отримають потужний поштовх для свого розвитку", – розповів тоді заступник голови ФДМУ Сергій Симонов.

У Фонді також підкреслювали, що "приватизація безумовно дозволить зберегти виробництво, кваліфікований персонал, а також освоїти нові технології й наростити виробничі потужності".

І сьогодні завод у Дніпрі виставлений на торги з початковою сумою трохи більше 114 мільйонів гривень.

Сприймається як диверсія

Сама необхідність приватизації була б цілком зрозумілою, якби, наприклад, підприємство було збитковим, а його продукція невостребуваною тощо. Але ж за останні роки підприємство перетворилося на одне з найкращих в галузі.

"Саме в той час, коли підприємство максимально затребувано, а завантаження більше проєктного – його виставляють на продаж. Це схоже на те, якби сьогодні продавали завод, що виробляє снаряди чи патрони. Хто може дати таку вказівку? Це можна сприймати як економічну чи політичну диверсію – іншого слова не знаходжу", – розповів Vidomo.Media директор підприємства Олексій Штанько.

Звернемо увагу, що в законі про приватизацію у параграфі №4 зазначено, що їй не підлягають медичні заклади та ті, що займаються реабілітацією. А завод є і першим, і другим. Має діючу безстрокову ліцензію на медичну практику. Тут є стаціонар та реабілітаційне відділення. Тому рішення про приватизацію вряд чи відповідає закону та здоровому глузду. І це такий самий об’єкт критичної інфраструктури, як електростанція – що підтверджують висновки відповідних комісій.

Немов фількіна грамота

Думкою колективу підприємства з приводу доцільності приватизації ніхто з її ініціаторів навіть не поцікавився. А між тим людям є з чим порівнювати – вони бачать, як розквітнув завод в останні роки. Тому їм особливо болячt, що крила обрізають саме на зльоті. Особливо тоді, коли перед очима невеселі приклади.

Так, свого часу на торгах по київському протезному заводу були присутні 14 учасників. Але жоден з них не займався протезуванням. Перемогла мережа супермаркетів. І вони декларують, що там буде супермаркет. Завод у Миколаєві, який викупили львівські виробники взуття за 7 мільйонів гривень, стоїть зупиненим, колектив розпущений. І подальші плани невідомі.

"Те саме чекає і нас. Ми не знаходимося на червоних лініях, тому під супермаркет не підемо. Але під будівництво житлових будинків – так. Все поруч, є транспортна розв’язка. А штрафні санкції, які за це передбачені – смішні: 10% від вартості. Я наполягав на тому, щоб їх підвищити – відповіли, що неможливо, так прописаний договір. Також відбудеться скорочення персоналу. Просто знизять оклади до мінімалки – народ сам звільниться. Буде зачинено й реабілітаційне відділення – пацієнтам нема де буде навчатися користуватися протезами. А наш стаціонар – фактично єдиний діючий на весь південний захід країни. Тобто всі прописані важелі – це фількіна грамота", – підкреслює Штанько.

Таким чином держава втратить підприємство, яке щокварталу давало непогані дивіденди. Де офіційно платили зарплати, податки на прибуток тощо.

За протези доведеться сплачувати самим людям

На заводі впевнені, що підприємство треба не зачиняти, а навпаки – розширювати мінімум вдвічі у найближчі пів року. І для цього вже складені відповідні плани, знайдено місце. Міжнародні інвестори готові вкладати в це кошти – але за умови, якщо підприємство залишиться державним. У приватні вони інвестувати не будуть. А банки нерухомість у прифронтових зонах під заставу майна не кредитують.

Слід зазначити, що зараз наші постраждалі захисники отримують продукцію підприємства повністю безплатно. Сьогодні левова частка бюджету держави складається з донорської допомоги, субвенцій. Ніхто не знає, коли закінчиться війна. Та чи залишаться ці субвенції, або ж все ляже на плечі держави. А економіка буде у лежачому стані. І як це буде відбуватися, враховуючи вартість таких виробів? Тому на заводі припускають, що за протези частково прийдеться сплачувати людям.

"Сьогодні наша модель послуг є однією з самих оптимальних у світі. В багатьох розвинутих країнах, де діє страхова медицина, держава бере участь лише частково, компенсуючи від 10 до 30% вартості протезу. В Україні відшкодування на 100%", – акцентує керівник підприємства.

Він додає, що в ОВА їм співчувають. Але кажуть, що допомогти не можуть – підприємство не є комунальним підприємством. Тому виключити з переліку об’єктів на приватизацію не можуть. Начебто намагається захистити і Міністерство ветеранів, перевести до себе – але також поки не виходить. Законодавство так прописано: якщо попали до Фонду держмайна – як підприємство опинилося, коли його передали Мінсоцполітики – вихід лише один: уперед ногами.

"Я хотів стукатися до всіх інстанцій. Але почув пораду не рвати собі душу, змиритися. Інакше мене звільнять, поставлять слухняну людину, а на торги виставлять все рівно", – резюмує Олексій Штанько.

Депутати осторонь, ветерани обурені

Виходом могло б стати рішення Кабінету міністрів забрати завод із ФДМ. Але таке рішення під час воєнного стану за кілька днів навряд чи підготують.

Врятувати ситуацію можна було б також, якби, наприклад, обласна рада викупила підприємство у комунальну власність. Але під це повинен бути бюджет, а такі кошти закладені під час його прийняття не були. По-перше, не була зрозуміла сума. Тому потрібно було б зупиняти інший проєкт. І на це не йдуть.

"Я тільки поверхнево у курсі цього питання. Чи можуть чимось допомогти депутати в цій ситуації – сказати зараз не можу. Не готова, треба проконсультуватися. В облраді це питання не розглядалося", – розповіла депутат облради, секретар постійної комісії обласної ради у справах ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни та дітей війни Олена Яковлева.

Ну, а сам голова облради Микола Лукашук закликає бажаючих інвестувати в цей бізнес.

"Якщо хтось має бажання інвестувати в бізнес – є можливість вкластися в протезний завод. Ось чому ми просуваємо проєкт Superhuman Center на Дніпропетровщині. Державне підприємство виставлено на приватизацію, а наші Захисники і Захисниці мають отримувати послуги з протезування. Тому шукаємо ініціативи, які можна втілити в життя у нашому регіоні задля допомоги військовим", – заявив він.

Коли діючі військові, які зараз знаходяться на протезуванні у відділеннях підприємства, дізналися про майбутню долю заводу – готові були йти на штурм Фонду держмайна. Казали, що бачили у житті достатньо, і втрачати нічого. Погрожували радикальними мірами, навіть фізичним втручанням. Тому можливий будь-який розвиток подій.

"Звісно, негативно ставимося до цієї ситуації. Що це за діла, хто цим займається: спочатку госпіталь бариги відібрали, а тепер протезний збираються? Цей завод повинен бути державним. Тому що існує така величезна кількість хлопців, які постраждали – вже майже п’ятдесят тисяч. Вже набридли ці бариги – давайте призвемо їх на фронт. Вони дограються! Ми вже штурмували всі міністерства – прийдемо й до них, поштурмуємо, прийдемо голови відбивати за це!", – сказав відомий активіст, громадський діяч, військовослужбовець, інвалід Сергій Звірко.

Версія: корупційна схема високопосадовців

Колишній віце-прем’єр-міністр, екс-міністр соціальної політики України Павло Розенко згадав, що історія з підприємствами галузі починалася ще за часів Януковича. Він впевнений, що основна мета такої приватизації – зовсім не турбота про ветеранів, інвалідів, людей, які потребують продукції цих підприємств. Просто вони, як правило, мають великі й непогані земельні ділянки, знаходяться в центрі міста.

"Все для того, аби вкрасти землю та роздерибанити майно – на тому все закінчиться. Тому це абсолютно корупційна схема, в якій замішані різні високопосадовці в тому числі й відповідних міністерств", – стверджує екс-міністр.

Він підкреслює, що перша спроба виставити на приватизацію протезно-ортопедичні підприємства була у 2014 році, коли розпочалася війна.

"Коли я став міністром соцполітики, то повністю зупинив ці процеси. І довів правоту свого рішення, коли ми побачили, що під час війни потреба саме в державних замовленнях цим державним підприємствам була край необхідною. Що люди могли отримати якісну продукцію, яку зробили не десь в гаражах чи привезли дешеву сумнівної якості з-закордону. Щоб державні підприємства, які мають відповідні потужності та сучасну базу, могли виробляти за цінами, значно нижчими, ніж на комерційних підприємствах", – вважає Павло Розенко.

Після цього на ці підприємства прийшли інвестиції. Це дозволило зробити переобладнання та модернізацію. А зараз йде розгром ефективних працюючих підприємств, які мають стратегічне значення.

"Ці абсолютно неприйнятні рішення були прийняті, перш за все, на рівні міністерства соціальної політики. І рано чи пізно хтось за всю цю історію, за злочинні дії сяде за грати. Це відбувається в той час, коли десятки тисяч людей повертаються з пораненнями та потребують продукцію цих підприємств, аде будуть позбавлені можливості отримувати нормальні продукти. Це неправильно. Як і те, що до думки експертів та фахівців цієї сфери ніхто не дослухається. Таким чином повністю знищується не тільки виробнича, а й наукова інфраструктура підприємств, які працюють для людей", – стверджує колишній віце-прем’єр-міністр.

Можливо й таке…

Слід зазначити й наступний момент. В останні року підприємству допомагало чимало великих міжнародний компаній. І зі своїм обуренням за підтримкою до них можна було б звернутися. Але, на думку експертів, це може зашкодити всій країні: питання вирішено не буде, а програми допомоги можуть бути згорнуті.

Партнери просто не зрозуміють, як таке можливо: вони поставили генератори держпідприємству, а через рік його продали у приватні руки. І вирішать переключити увагу до інших збройних конфліктів – на планеті їх сьогодні 36. Про це також слід пам’ятати тим, хто так наполегливо виступає за приватизацію протезного. В такому разі наслідки можуть бути куди більш загрозливими для всій країни.