Якою мовою говорять артефакти: розгадано написи на стародавніх знахідках з історичного музею Дніпра (ФОТО)

Журналістка "Відомо" дізналася ексклюзивні деталі щодо результатів дослідження унікальних експонатів, яким більше тисячі років.

В археологічному фонді Дніпровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького зберігаються два остракони — глиняні черепки, які використовували в Давній Греції та Єгипті для запису різноманітної інформації. Упродовж тривалого часу тексти на них залишалися непрочитаними. На жаль, через брак супровідної документації встановити точне походження цих остраконів у музейній колекції наразі неможливо.

За їхнє дослідження узявся молодий історик - науковий співробітник виставкового відділу музею Антон Кістол.

Під час попереднього аналізу було встановлено, що тексти написані коптською мовою, хоча раніше їх помилково вважали давньогрецькими.

Антону Кістолу вдалося зв'язатися та налагодити наукову співпрацю з доктором Лайошем Беркешем з Університету Гумбольдта в Берліні — всесвітньо відомим фахівцем із коптської папірології. Він погодився здійснити повноцінну атрибутацію та переклад текстів, що збереглися на дніпровських остраконах.

Результат дослідження вражаючий: з’ясувалося, що обидва остракони датуються VII–VIII ст. і походять з області навколо міста Теби у Верхньому Єгипті.

Перший з них містить так званий "Лист Ісуса Христа царю Абґару" — відомий апокриф, популярний серед ранніх християн в Африці та на Близькому Сході.

Подібні тексти часто використовували як амулети, адже вони містили охоронні формули для свого носія. До сьогодні у світі було відомо лише 25 копій цього апокрифу. Отже, екземпляр з музею Дніпра став 26-м унікальним зразком.

Другий остракон є податковою квитанцією з села Джеме, виданою на ім’я Севроса, сина Гамула, у 14-й індикт (22 квітня) 717 р. Вона засвідчує сплату одного соліда. За припущенням Лайоша Беркеша, автором документа був писар Псат, син Пісраеля, відомий ученим за іншими остраконами з цього ж поселення.

Переклади та результати дослідження було опубліковано в престижному науковому журналі The Journal of Juristic Papyrology, що видається Варшавським університетом.

Щодо цього унікального відкриття та нових важливих фактів, які стали відомі про дніпровські остракони - ми поспілкувалися з ініціатором дослідження Антоном Кістолом.

-Антоне, у чому унікальність остраконів "Лист Ісуса Христа царю Абгару" та податкової квитанції VIII ст. з колекції нашого музею?

-Це документи коптською мовою, що походять із Нижнього Єгипту та є цінним джерелом для дослідження ранньосередньовічного Єгипту. "Лист Ісуса Христа царю Абгару" — це відомий ранньохристиянський апокриф, згаданий ще Євсевієм Кесарійським у IV ст. У давнину такі листи використовувалися як обереги, їх копіювали та носили як амулети. Згідно з легендою, правитель Осроєни Абгар просив Ісуса зцілити його від лепри, на що Спаситель відповів, що пришле свого учня Тадея. Наш примірник відрізняється своїм змістом: у ньому Ісус благословляє Абгара за щиру віру та обіцяє захист кожному носієві його листа. Досі у світі було відомо лише 25 таких остраконів, а наш став двадцять шостим.

-Який вік цих експонатів та в якому вони стані?

-Обом артефактам приблизно 1300 років. Податкова квитанція навіть має точну дату — 22 квітня 717 року. Стан збереженості остраконів задовільний, хоча "Лист до Абгара" дійшов до нас не повністю — ми маємо лише його фрагмент.

-Як ці артефакти опинилися у Дніпрі?

-Існує кілька гіпотез. Перша: їх міг передати катеринославський губернатор Андрій Фабр ще у 1850-х рр. Друга: предмети могли потрапити до нас із Керченського музею, який евакуювали до Катеринослава під час Кримської війни. Проте найімовірнішою є версія, що їх привіз Дмитро Яворницький після своєї поїздки до Єгипту в 1910 році.

-Чи згадував Яворницький про ці знахідки у своїх записах?

-На жаль, ні. У працях Яворницького немає згадок про ці остракони, вони також не були внесені до старих каталогів музею. Це робить їхнє нещодавнє "відкриття" у фондах ще більш значущим.

-Де зберігаються ці артефакти і чи можна їх побачити?

-Наразі остракони перебувають у фондах музею. Поки що вони не представлені в основній експозиції, проте ми розглядаємо можливість їхнього експонування в межах майбутніх тематичних виставок.

-Чому ви вирішили дослідити ці предмети саме зараз?

-Протягом тривалого часу ніхто в музеї не брався за прочитання цих текстів. Мене заінтригував їхній зміст, адже остракони зберігали свою таємницю понад тисячу років. Моїм головним стимулом було наукове зацікавлення та бажання нарешті "дати голос" цим експонатам.

-Розкажіть про основні тези дослідження, опублікованого у "The Journal of Juristic Papyrology".

-Над перекладом працював Лайош Беркеш з Університету Гумбольдта в Берліні — один із провідних фахівців із коптської папірології у світі. Саме йому належить відкриття найдавнішого тексту Євангелія IV ст. коптською мовою.
Завдяки порівняльному аналізу Беркеш зміг повністю реконструювати та перекласти текст нашого "листа". Ба більше, за почерком він навіть встановив імовірного автора та регіон походження артефактів. У статті наведено повний транскрипт текстів, їхній ґрунтовний аналіз та переклад.

Кому цікаво - стаття Беркеша за посиланням: https://bibliotekanauki.pl/articles/64146644

Отже, ці унікальні артефакти поки неможливо побачити в експозиції історичного музею Дніпра. Втім, наукові співробітники вже працюють над тим, аби підняти їх з фондів та помістити до зали відповідного історичного періоду.

Однак, нам вдалося здобути їхні оригінальні зображення.
Наші читачі, цінителі історії, можуть теж спробувати розшифрувати ці стародавні написи.