Голова Криворізької РВА Ситниченко: "За три роки навчилися оперативно реагувати на будь-які дії агресора"

Криворізький район постійно перебуває в інформаційному полі через ракетні удари по самому Кривому Рогу і енергетичній та цивільній інфраструктурі району. Крім того, район має низку проблем у водопостачанні, які слід вирішувати оперативно. Попри це Криворіжжя активно допомагає ЗСУ і зосереджений на зборі врожаю і посівній кампанії. Про проблеми і настрій в районі кореспондент "Відомо" поспілкуався з керівником РВА Євгеном Ситниченком, який є уродженцем цих місць.

- Відомо, що ви родом з Широкого, це аграрний край. Можете розповісти про своє дитинство, хто були ваші батьки.

- Народився я в Гречаноподівській громаді, але раніше вона називалася Рози Люксембург – це колишній Широківський район. Мама працювала у сільгоспуправлінні головним бухгалтером, майже все життя там працювала. Батько і головним інженером працював в різних сільгосппідприємствах, і директором цих підприємств. Тобто все моє життя пов'язано з сільським господарством. Закінчив я школу вже в Широкому, 11 класів, поступив в Криворізький державний педагогічний університет за фахом механізація сільськогосподарських машин, вчитель праці. Працював понад 10 років у профтехосвіті - і викладачем, і старшим майстром, і директором нашого навчального закладу. Все моє дитинство пов’язане з Широківським районом.

- Ви щойно сказали, що багато років присвятили освіті, очолювали освітній заклад. Чому саме цю професію обрали?

- Знаєте, напевно як кожна дитина у школі, хотілося виходити з класу, коли заманеться. А якщо серйозно, то завжди було цікаво щось пізнавати нове, і коли я вже працював в освітньому закладі, то було цікаво працювати з дітьми, які приходять до тебе, ще нічого не розуміючи, нічого не вміючи, не знаючи. А потім, по закінченні, уже коли вони випускники навчального закладу профтехосвіти – вже вміють і розуміють. Дуже цікаво дивитися, коли дитина розвивається і зростає на твоїх очах. І ти можеш їй щось додати, передати свої знання, уміння. І вони це приймають. Це дуже цікаво. І кожного року до тебе приходять нові діти, різні діти. У кожного було чому і повчитись, тому що кожна дитина – це по своєму такий, знаєте, окремий організм, як зараз модно говорити. Але кожна дитина, по своєму цікава та індивідуальна. І це дуже надихає працювати з дітьми, коли ти повністю віддаєшся цій професії, розумієш її сутність. Вона настільки затягує, що ти на зв’язку з цими дітьми і після роботи. Майже 15 років я не працюю в освіті, але діти, хлопці за 30 років – телефонують, приїжджають, і ми спілкуємся. Багато хто з них зараз на фронті, і все одно ми пересікаємося у своєму житті. Це велика родина. Ти створив собі родину, створив собі друзів. Вчитель –дуже цікава робота, і не така вона легка і проста, як здається. Постійно ти віддаєшся цьому.

- Яким був ваш шлях на посаду голови райадміністрації – це був ваш свідомий вибір?

- Довелося пройти великий шлях. Зв'язатися з політикою - то були амбіції для покращення свого населеного пункту. Там, де я живу. Я живу у Широкому, і працюючи у своєму училищі, бачив проблемні питання. Це зараз біля училища великий парк – ми насадили дерева. Це спонукало до розвитку і певних дій. Я розумів, що для того, аби щось покращити, потрібно керувати цими процесами, мати якийсь вплив на них. Звісно, вплив в межах закону. Я брав участь у молодіжному руху, потім пішов у депутати, зараз депутат Дніпропетровської обласної ради. Завжди хотілося більшого. Потім пішла децентралізація, зміни, став головою ради. Після голови ради вже почав працювати з обласною адміністрацією. Там помітили мої здібності, а я подав документи на посаду голови райадміністрації. Була така програма "Ліфт". Тоді ще був Широківський район. Коли ми об'єдналися у великий район, знову документи були подані на розгляд Офісу президента і там було 4 кандидатури, тому що 4 райони стали новим великим Криворізьким районом: Апостолівський, Широковський, Софіївський і Криворізький. І я був обраний серед чотирьох на цю посаду. От таким чином став головою. Тобто мабуть далися взнаки цілеспрямованість, працелюбство, той факт, що всі цілі, які поперед собою ставив, досягав. Своєю працею, без чиєїсь допомоги, без лобіювання. Бо кажуть, що без цього не можна попасти на якусь посаду. Все можна. Коли є бажання, можна до будь-якої посади дійти.

- Вже третій рік Кривий Ріг і район живуть в умовах війни. Як на Вашу думку змінився район – можливо ментально? Як змінилися люди, які тут живуть?

- Звісно, війна, по-перше, відсіяла багатьох. Знаєте, багато хто був там патріотом тільки на словах або у фейсбуці, або на ще якихось інтернет-ресурсах. Коли війна прийшла, повномасштабним вторгненням прийшла майже до всіх наших домівок, то деякі виїхали люди, а ті, хто залишились, об'єдналися і створили таку Криворізьку родину велику, потужну. Ми займалися різними напрямками. Першочергово, коли ворог підійшов до кордону Криворізького району, під’їхали наші сюди військові, потрібно було забезпечити їх першим харчуванням. Майже 13 тисяч хлопців тут було на нашій території, яких потрібно було забезпечити за різними напрямками. Тут, звісно, допомога підійшла від сільгоспвиробників. Це взагалі окрема "банда", можна назвати їх так, яка об'єдналася. Ми одне одного знали: той вирощував овочі, той олію робив. Тобто повністю продукти, харчі надавали всі сільгосппідприємства - і м'ясо, і молоко, повністю весь спектр. І також хотілося б знаєте згадати, що є у нас такий керівник, радник голови військової адміністрації обласної, Фастовець Олександр, який дотичний до сільгосппідприємств. Об'єднав всіх сільгоспників, всю промисловість, об’єднав всіх на території району. Завдяки йому також здійснювалося забезпечення наших військових. І по сьогоднішній день ми приділяємо дуже велику увагу допомозі військовим. А завдяки фінансовій підтримці наших підприємств і управлінню ОВА ця допомога безперебійна. Ми об'єдналися і не має зараз лівих чи правих – одна велика родина.

- Багато хто не вірить, що так близько ворог був до Кривого Рогу. Чи насправді це так?

- Ну, дивіться. Насправді. Я проживаю в селищі Широке. Це Широківська громада, крайня громада нашого району, яка межує з Херсонською областю. Мій будинок до першої лінії оборони нашої розташовуваний був за 12 кілометрів. Тобто населений пункт Шестерня, і за Шестернею крайній наш населений пункт Ганівка. От Ганівка була нульовою позицією на той час. Там були крайні ВОГ, опорники, де стояли наші хлопці. І за крайнім опорником вже йшли окопи, бліндажі нульової позиції. Тобто ми були, наш район був на нулі і по сьогоднішній день він дотичний до колишнього Каховського моря. Це населені пункти Мар'янське, громада Зеленодольська і Грушевка. Туди ще достає ствольна артилерія, то ми також ще по цей час межуємо з лінією фронту.

- Люди, волонтери згуртовані були на початку війни, допомагали військовим?

- Перший день війни, ми всі не розуміли, що відбувається. Ми тут вже з 8-ї ранку були, тому що багато було питань. То на восьму ранку в нас вже була перша нарада. Радник військової адміністрації, всі підрозділи силових структур, територіальна оборона, комбриг. Ми сиділи тут, і вже вирішували питання, які стосуються захисту нашого району. Зводились фортифікаційні споруди, волонтери сюди все провозили. Вже до кінця дня в нас тут була питна вода, буржуйки, бо це ж було холодно, теплі речі, різні засоби. У нас тут був такий логістичний центр, і постійно тут фури були, потім поляки підтягнулися з допомогою. Хоча це вже трошки пізніше. А перший місяць трималися завдяки нашим місцевим волонтерам, які допомагали дуже сильно. Вони найпотужніші. І різні речі, і рації, неможливо навіть перерахувати все, що вони привозили.

- Попри постійні обстріли Криворіжжя живе, не тільки живе в своєму ритмі, а й розвивається. Як вдається тримати все під контролем?

- Криворізький район складається з 15 громад: три міські територіальні громади, місто Кривий Ріг, Зеленодольська, Апостолове, сільські, селищні. З керівниками цих громад ми постійно на зв'язку, постійно обмінюємося інформацією. У нас є чат "Ранкова ситуація", всі звітують, що за добу, за ніч відбулося. Якщо якась надзвичайна ситуація, це телефонний дзвінок, незважаючи на час - чи ніч, чи ранок, реагуємо миттєво всі. Якщо це прильот, не дай Бог, організуються всі державні служби. Тобто ДСНС, поліція, патрульна поліція, швидка допомога – виїжджають. Постійно всі питання на контролі. Якщо щось не вирішується, піднімається питання на обласний рівень. Звісно війна корегує такі моменти. Швидкість реагування також не завжди така, як хотілося б, та яка б була за мирного часу. Але, нічого страшного, впораємося.

- Головна проблема громад і міст в умовах сьогодення – це кошти. Їх завжди бракує. Треба ліквідувати наслідки прильотів і водночас допомагати ЗСУ. Яку стратегію використовує місто і районна влада у плані витрачання бюджетних коштів в цей період?

- По-перше, збалансований підхід до витрачення коштів. Завжди враховується індивідуальний підхід до кожної проблеми. Першочергово допомога Збройним Силам України. Внутрішньо переміщеним особам. Тисячі людей пройшли через нашу територію, і кожній людині була надана допомога - матеріальна, і юридична, і медична – всім, ніхто не залишився без уваги. Всі діти, які проживають на території району, внутрішньо переміщенні особи, вони всі навчаються, всі отримують медичну допомогу, психологічну, тут питань нема. Щодо вирішення фінансових питань після руйнування житла, то завжди виділяються кошти із місцевого бюджету, з обласного бюджету. Тут голова військової адміністрації також реагує на потреби нашого району і виділяються кошти. Тобто збалансований підхід. І, звісно ж, коштів не вистачає завжди, але на сьогоднішній день – першочергово люди. Потім вже якесь будівництво доріг і всі інші моменти. Але на сьогодні, я хочу сказати також, підсипаються дороги, ремонтуються дороги, і комунальні підприємства здійснюють ремонт своїх енергетичних напрямків. Звісно, не в тому об’ємі, в якому б хотілося, але підтримується життєдіяльність громад. На сьогоднішній день на всіх територіях громад є і світло, і вода, і тепло.

- Ну от що стосується світла і водопостачання. Вважається, що це одна серед головних проблем Криворіжжя. Яка ситуація з інфраструктурою на даний момент, чи є проблемні моменти які нагальні?

- Дивіться, це не тільки проблема Криворіжжя, це проблема всієї території України, тому що ворог постійно здійснює обстріли критичної інфраструктури – під ударами світло, вода, газ. Їхня мета – якомога більше зруйнувати, аби нам було гірше. Коли була зруйнована Каховська ГЕС, і в нас була проблема з водою, була миттєва реакція. Після того, коли вже ми зрозуміли, що воду з Каховського водосховища ми не зможемо брати, приїхав президент. Організували робочу зустріч. І на наступний день почалося будівництво державного великого експериментального водогону, який було збудовано першою гілкою за 4 місяці. Це надшвидко. І перша гілка запрацювала через 4 місяці. Завдяки цьому ми вже майже рік прожили.

- Є міська влада Кривого Рогу, є Криворізька РВА і є Дніпропетровська ОВА. Як будуються стосунки між вами і чи вважаєте ви їх ефективними?

- Більша скажу. Є Апостолівська міська рада, є Зеленодольська міська рада, є Криворізька міська рада, є три міських територіальні громади на території Криворізького району, сільські і селищні. Ми здійснюємо за ними контроль згідно чинних наших повноважень, делегованих повноважень. Це освітні заклади, медичні заклади. Також питання, що стосуються військового напрямку. Щодо комунікації, то всі 15 громад комунікують з військовою адміністрацією. Жодного разу не було невиконання розпоряджень військової адміністрації чи Офісу президента. Відразу, коли ми отримуємо завдання, чи від обласної військової адміністрації, чи з Офісу президента, ми передаємо це на громади, і громади долучаються і виконують ті чи інші доручення. Якщо це військовий напрямок, ми отримуємо з тих чи інших органів розпорядження і також долучаємо ту чи іншу громаду, і контролюємо виконання, і вони виконують. Щодо ОВА – це наше безпосереднє керівництво, у нас дуже гарні стосунки.

- Усі прогнозують складну зиму через удари ворога по енергоінфраструктурі. Як готуються громади до цієї зими?

- Усі громади готуються не тільки до цієї зими, а постійно до кожної зими готуються відповідально. Але з початком війни ми враховуємо всі ті моменти і ті всі складні ситуації, які можуть виникнути. Тобто обстріли енергетичної інфраструктури, можливість ураження газорозподільчих пунктів, якихось механізмів. Комунальні підприємства всіх 15-ти громад, враховуючи це все, здійснюють укріплення, захист, модернізуються, заготовлюють резервні запчастини. За три роки ми вже розуміємо, що може бути, що потрібно для швидкого ремонту електричних систем чи газопостачання. Але, звісно, неможливо бути готовим до всього. Ми максимально підготовлені, і впевнені, що якщо буде безперебійна подача електрики, то опалювальний сезон пройде максимально комфортно.

- В якому стані будинки, пошкоджені ракетними ударами, обстрілами чи достатня надана допомога їхнім мешканцям?

- Допомоги ніколи не буде багато, але необхідну допомогу за рахунок місцевого бюджету, за рахунок обласного бюджету, за рахунок допомоги волонтерів максимально людям надано. У кого не було житла, були відділені кошти з місцевого бюджету і обласного бюджету для придбання житла. Зокрема, це стосується мешканців зруйнованих багатоповерхівок. Зараз ведуться ремонтні роботи в дев’ятиповерхівці, яка була зруйнована влучанням ракети.

- Не так давно була ситуація із забрудненням атмосфери промисловим гігантом міста. Навіть у Верховній Раді створювали спеціальну комісію. Питання екологічної безпеки Криворіжжя – на скільки воно дійсно актуальне зараз?

- Воно не тільки зараз, воно постійно актуальне, тому що у нас на території району присутній найбільший забруднювач повітря в Україні – це "АрселорМіттал", найпотужніше підприємство металургійне, яке щодня здійснює своє виробництво, але на превеликий жаль, через своє виробництво і забруднює повітря, де ми проживаємо. Після тих надзвичайних ситуацій, які відбувалися на підприємстві, у нас було неодноразове засідання комісії, на якій були присутні і міністр екології, і заступники міністра екології, і наші регіональні екологічні інспекції. Було ухвалене відповідне рішення, і "Арселор" вже сплатив збитки, які були завдані громаді, це понад 10 млн грн. Ситуація постійно на контролі, приділяємо їй увагу постійно, здійснюється контроль екологічними службами і силовим блоком щодо їхньої діяльності.

- В умовах мобілізації та відтоку людей з міст, у Дніпрі та інших мегаполісах говорять про нестачу лікарів, водіїв електротранспорту, маршруток, комунальників і інших підприємств. Яка ситуація з кадрами зараз у районі, де зокрема багато аграріїв?

- Кожне підприємство мало і має можливість забронювати свій колектив, який підлягає мобілізації. Усі аграрні підприємства на нашій території зверталися щодо бронювання і кожному з них було надано можливість це зробити. По великих підприємствах ситуація трошки гірша, тому що великі підприємства потребують великої кількості людей, але також вони зверталися за бронюванням, і кожна їхня заявка була задоволена, тому що ми розуміємо, що економіка повинна працювати у нашій державі, і ми максимально налаштовані на забезпечення безперебійної роботи і кожного великого підприємства, і кожного маленького. Звісно, брак кадрів існує. Особливо, якщо це людина, яка навчена працювати на спеціалізованій техніці, їй приділяється особлива увага, і індивідуальний підхід до таких професій. Але я б не сказав, що ситуація критична. Більш інші фактори впливають на роботу великих підприємств, ніж брак людей. Багато хлопців повертається з служби, маючи поранення, через які не можуть нести військову службу, але вони можуть працювати на території підприємств, виконувати функції водія, екскаваторщика тощо.

- Великі питання в багатьох викликають проблеми водопостачання знов таки ж. Десь проблеми з водоканалами, десь лише підвозять воду. Нещодавно збудували ділянку водогону. Яка ситуація на Криворіжжі взагалі з водопостачанням?

- На сьогоднішній день, коли запустили вже всі чотири гілки нового водогону, запланованого об'єму води майже 400 тисяч кубів дає цей водогін щоденно. Ми трохи більше місяця тому запустили останню гілку водогону, яка забезпечує питною водою Апостолівську громаду і Зеленодольську громаду. Ми знаємо, що Зеленодольська громада є енергетично критичною, ми розуміємо, що там за підприємство розташоване, і зараз воно буде також забезпечуватися водою, але загалом ми пройшли критичну фазу. Зараз, звісно, ще є проблеми, тому що протягом трьох років через перебої електропостачання були відключення насосів, була велика кількість поривів води. Зараз, коли вже більш-менш стабільне енергопостачання, зменшилась кількість поривів, поступово ремонтуються водогони, але є ще питання в самому місті, проблематика з комунальним підприємством, є великі питання, щодо їхньої діяльності, але вони на сьогоднішній день намагаються вирівняти ситуацію. Щодо інших громад, ну ще Апостолівська громада має проблеми. Там ці проблеми через внутрішні розвідні системи, які в дуже поганому стані. Також виникають часті пориви. В усіх інших громадах комунальні підприємства працюють на відмінно. Максимально швидко реагують, ремонтують пориви і навіть допомагають деякі громади містам ремонтувати водогони.

- Не можу не запитати з огляду на те, що Кривий Ріг – рідне місто президента, чи приділяє увагу центральна влада Кривому Рогу і району?

- Звісно, приділяє увагу, як і всім іншим містам. Там немає такого, знаєте, що Кривий Ріг - ось вам все, а іншим нічого. Нам більше приділяється увага і контроль за виконанням наказів – це правда. Ми на контролі, скажімо так, і якщо ми не виконуємо щось, то "отримаємо" від президента. А він звертає увагу на всі міста, однаково. Як з дітьми. Але щодо контролю за виконанням, то ми маємо бути найперші, бути прикладом для всіх інших.

- Багато криворізьких підрозділів ЗСУ зараз перебувають на фронті. Яка допомога їм надається, як опікуєтеся ними?

- Щоденно ми отримуємо багато звернень и листів. До нас звертаються військові з різними запитами. Зараз, восени вже похолодало, то більшість запитів - генератори інвекторні Екофло. Тобто все, що генерує енергію, щоб там зігрітися. На все потрібні фінанси, звертаємося до ОВА. У нас військова адміністрація району, у нас немає районного бюджету. Всі громади, які на території району, звісно, долучаються. І за цей рік, якщо ми складемо суму, це понад 70 мільйонів. Тільки те, що я собі в голові тримаю, що пам'ятаю, що виділили громади на різні напрямки. Деякі суми попередні перевищують і 100 млн. Тобто, суми великі. Кожна громада нашого району долучається до допомоги нашим ЗСУ. І можна, знаєте, прорахувати загальну цифру за час війни і там буде дуже шалено. Це понад мільярд гривень. З нашого району, з усіма громадами, була здійснена допомога нашим хлопцям.

- У вас дуже багато прапорів. Вони для вас щось означають?

- Звісно, кожен прапор – це ніби згадка з минулого. Кожен прапор – це наша 17-та танкова бригада ім. Костянтина Пестушка, 60-та Інгулецька бригада. Це наші хлопці. 129-та ТрО комбриг Сіньковський. Наші артилеристи, герої України, повний кавалер Богдана Хмельницького Мусієнко Сергій Миколайович, нещодавно ми в нього були, він зараз керує артилерією України, зараз він на Сумському напрямку. Наш криворізький "Арей", який воює також воює. Є особлива відзнака і подяка від колишнього командуючого ОСУВ Таврія Олександра Тарнавського. Зараз він замом Сирського працює. Наші літуни Криворізькі. Тобто кожен прапор, коли ти здійснюєш хлопцям допомогу, працюєш, і вони приїжджають і дякують. Це прапори наших радіолокаційників – тих, хто виявляють усі повітряні небезпечні предмети. Там ще у нас у приймальні. Кожен надає свою частину, і так якось пішло у нас. Кажуть ми б хотіли, щоб прапори були у вашому кабінеті, коли люди заходять, бачили і згадували про них.

- Також бачу нагороди у вас. Від кого вони?

- Також за свою діяльність. І відзнаки, і нагороди. Ну і від вищого керівництва, і від бригад.

- Тобто від військових?

- Так, більшість від військових. Ну, від Залужного було. Різні.

- Також мене зацікавили ваші тубуси, розписані.

- Це також хлопці приїжджали. Ми їм там щось допомогли, а вони нам оці речі. От три сокири, там тубус від Джавеліну. Там різні снаряди. Хтось трофейні сухпайки російські передає. Кожен хоче, знаєте, віддячити, за допомогу. Це в нас, як би такий взаємний обмін..

- А чи відбуваються зараз якісь політичні процеси в районі?

- Я не бачу зараз жодних політичних моментів у житті району чи передвиборчих. У нас зараз всі сили і ресурси задіяні для допомоги нашим Збройним силам України. Все інше на сьогоднішній день не має значення.

- Тобто район і місто живе та працює на перемогу?

- Так точно. Жодного розбрату. І от сесія у нас у Кривому Розі була нещодавно. Всі питання прийняті одноголосно. Всі рішення ухвалені. І щодо допомоги військовим питання прийняті. Жодного випадку по території району щодо зміни курсу, скажімо так, не було, і немає. Навіть натяків.