На одній із вулиць Павлограда працює невеликий пункт прийому вторсировини, будка з яскравим синім стендом одразу привертає увагу, тут приймають майже все: від картону й макулатури до використаних флаконів з-під побутової хімії, передає "Відомо".
Люди несуть і скляні пляшки, і бите скло, і навіть старі вікона.
Ціни вивішені просто на стіні:
Білий склобій — 1 грн за кілограм, темний — 0,50 грн. Папір коштує 2 грн, термоплівка — 8 грн, стретч-плівка — 6 грн, штучна тара — 50 коп, ПЕТ-пляшка оцінюється у 5 грн за кілограм.
А от пивна пляшка — виняток: її рахують поштучно, всього по 50 копійок.
Власниця пункту Марія каже, що вторсировину несуть абсолютно різні люди.
"Влітку найчастіше приходять діти. Вони збирають макулатуру, пластикові пляшки, іноді навіть ходять по сусідах і питають, чи можна здати непотріб, для них це можливість підзаробити кишенькові гроші. А дорослі зазвичай приходять після зарплати, особливо шахтарі. Попит є постійно, але після виплат значно більше клієнтів", - розповіла жінка.
Марія додала, що не раз вторсировину здавали й військові.
"Хлопці після прибирання своїх позицій привозили пластикові пляшки у величезних об’ємах. Бувало — по п’ять-шість мішків за раз. Рекордів у нас немає, але такі випадки запам’ятовуються", - розповіла Марія.
У пункті сказали: кожна здана пляшка чи кілограм паперу має свій шлях, адже матеріали сортують, пакують і відправляють на підприємства по всій Україні. Картон — на картонно-паперові комбінати, пластик — на заводи, склобій — на склозаводи.
"Люди часто дивуються: "А куди це потім іде?". Так от, усе справді йде на переробку", — уточнила жінка.
Такі прості історії складають цілісну картину: Павлоград поступово звикає до культури сортування, і хоча заробіток тут невеликий, кожна здана одиниця вторсировини означає чистіший двір і менше сміття на міському полігоні.