У центрі Дніпра, серед сучасних офісів і жвавих вулиць, є будівля, яка нагадує про інший час, це аптека "Аптекарь" – заклад, що працює понад сто років і досі приймає відвідувачів, передає "Відомо", з посиланням на "Наше місто".
Вона розташована на перехресті вулиці королеви Єлизавети ІІ та Європейської площі. Щодня повз неї проходять сотні людей, і лише небагато знають, яку довгу історію зберігають ці стіни.
Будівлю звели наприкінці XIX – на початку XX століття. Тоді Катеринослав переживав справжній будівельний бум: у місто приїжджали купці, фабриканти й підприємці. Купець Шифрин облаштував тут прибутковий будинок – на верхніх поверхах розташували квартири, а перший віддали під крамниці та контори. Саме в цей час тут відкрилася аптека, яка з тих пір не зачинялася.
Як розповідають історики, традиція розміщувати аптеки на першому поверсі житлових будинків була дуже поширеною. З одного боку – це зручно для мешканців, а з іншого – прибутково для власників.
Втім, фармацевтична історія Дніпра почалася задовго до цього. Ще в XVIII столітті в місті працювали перші лікарські установи, а вже в 1820-х з’явилися приватні аптеки. У ті часи ліки продавалися лише за рецептом лікаря, а фармацевти власноруч виготовляли препарати у спеціальних лабораторіях. У старих рецептах навіть ставили позначку: "терміново" або "не терміново" – залежно від того, чи міг пацієнт чекати.
Архітектура будівлі "Аптекаря" – типовий приклад стилю початку ХХ століття з елементами неоренесансу. Усередині інтер’єри кілька разів змінювалися, проте дух старовини тут все одно відчутний. На полицях можна побачити старі ступи, аптечні ваги для зважування інгредієнтів, керамічні банки та навіть пляшечки з-під ліків, знайдені археологами в різних куточках Дніпра.
Особлива цінність цієї аптеки – у її живій пам’яті. Після Другої світової війни в місті збереглося небагато будівель початку ХХ століття. Тож "Аптекарь" сьогодні – не лише місце, де можна купити ліки, а й своєрідний музей під відкритим небом.
Попри зміну епох, власників і вивісок, аптека не припинила своєї роботи. Для одних вона – звичайна аптека в центрі, для інших – символ тяглості міста, яке вміє берегти своє минуле навіть у вирі сучасності.