Старовинна садиба, фотозони і народна творчість: як відзначили День вишиванки у Павлограді (ФОТО, ВІДЕО)

У четвер, 15 травня, у Павлограді ,як і в інших містах України відзначили День вишиванки, передає "Відомо".

У попередні роки до цього свята влаштовували різноманітні флешмоби, акції та численні масові заходи. Через війну їхня кількість значно скоротилася, хоча і не зникла зовсім. У вишиванках діти йшли до школи, чиновники до мерії, хоча на вулиці людей у традиційному українському наряді було небагато. Більшість йшла по свої справах, і розгледіти у потоку місцевих мешканців людей у вишиванках було вкрай складно.

Можливо, одніє з причин стала прохолодна погода, і хтось ховав вишиванку рід курткою.

Проте це не означає, що у павлоградців не було можливості цікаво і з користю провести час, нарядившись у вишиванки. У місті були фотозони, де можна було і з історією міста ознайомитися, і світлини на згадку зробити.

Одним з таких місць стала садиба в історико-краєзнавчому музеї, яку перетворили на фоозону. Керівниця музею, Анастасія Шаня розповіла, що все на території аутентичне і часто подароване людьми.

"Вже понад десять років у нас є акція "Подаруй музею експонат", де мешканці та гості міста дарують нам автентичні речі, якими користувалися їхні предки. І за допомогою цих речей ми відтворили нашу українську гостинну садибу, де кожен мешканець міста та гості нашого міста можуть відчути себе, як люди жили тоді в кінці 19-го, початку 20-го століття. Щодо вишиванок, то ми можемо побачити, що деякі сучасні вишиванки – це репліки на основі старовинних вишиванок, а також існує тенденція поєднання сучасного і старого. Це дуже цікаве поєднання, тому я вважаю, що це дуже цікаво для того, щоб молодь більше приймала участь в таких святах, як День вишиванки", - сказала вона.

Також директорка музею розповіла, чим відрізняється вишиванка в Павлоградському районі від інших регіонів і чим жіноча вишиванка відрізняється від чоловічої.

"Чоловічна вишиванка вона менш вишита. Є вишитий ще комір та по краях. Жіноча вишиванка - вона більш багата. Вона багата на рукава, які вишивалися, на погрудну частину, де закінчується край вишиванки. Для нашого району притаманні саме червоно-чорні кольори. Такі кольори притаманні як і Луганщині, так і Донеччині загалом. Треба зазначити, що взагалі тема вишиванки саме в Павлоградському районі ще мало вивчена, тому нам треба ще займатися цим питанням, щоб більше його дослідити. Але те, що є в експозиції і колекції фондів нашого музею, то можна сказати, що це саме притаманна червона-чорна кольори", - підкреслила вона.

Також до дня вишиванки у Павлоградській центральній дитячій бібліотеці показали велику ляльку-мотанку.

"Ми виготовили велику ляльку-мотанку для наших читачів, щоб вони наглядно бачили, як вона виглядає. Також цю фотозону ми будемо використовувати під час заходів на вулиці, а це перше червня, День захисту дітей. Виготовляли ми власноруч, у її виготовленні приймали участь всі бібліотекари. Абсолютно все ми робили самі. Тобто ми закупляли матеріали і, починаючи від цієї основи до навіть бус, все це ми робили власноруч. Лялька-мотанка, тому що це традиційний український оберіг, який виготовляли дитині при народженні. Кожна матуся робила невеличку ляльку, яку клала до колиски, і ця лялька являлася оберегом дитини протягом певного часу її життя. Потім ця лялька спалювалася разом з негативом, можливо з хворобами, і робилася нова", - розповіла бібліотекар Лариса Солодка.

Також у День вишиванки ми поцікавилися в мешканок Павлограда, що для них це народне вбрання і як часто вони його вдягають.

"Вишиванку вдягаю не так часто, але не тільки на свята. Я вдягаю її буває і вдома за настроєм. От відчуваю, що сьогодні хочу вдягнути вишиванку, і можу вдягнути її. Тобто і на родинні свята можу вдягти, і на державні свята, і от просто коли є потяг душі до цього. Вона означає для мене ніби зв'язок із моїм родом. Бо це ниточка, яка з'єднує наші покоління. Це історія", - сказала Катерина.

Вона додала, що вважає себе частиною держави.

"Мені приємно бути часткою цієї країни. І от я вдягаю і пишаюся. От відчуваю, особливо з повномасштабною війною, відчувається вся цінність її і значення. І тепер, коли ти її вдягаєш, відчуваєш навіть ще більше цю гордість і повагу до цієї для нас святині, а не просто елементу одягу і краси", - додала жінка.

"Зазвичай вишиванку я вдягаю на свята. Асоціюється це з святковим таким вбиранням. Загалом вишиванка для мене це щось таке рідне, як символ української душі", - зазначила Наталія.

"Не часто, коли є привід для того, щоб виглядати гарно. І у відповідності на національні свята, скажімо так, частіше за все, одягаю. А вишиванка для мене - це краса і ідентичність українського народу. Саме завдяки українській вишиванці, нашому орнаменту на вишиванці, ми можемо виділитися з великої кількості народів. Інші народи, інші національності впізнають українців саме по їх одягу, саме по вишиванці", - сказала Світлана.

Загалом, сьогодні великий вибір вишиванок у крамницях та на базарах, і ціни на них відрізняються. Стартує ціна від 340 грн і може сягати кількох тисяч. Це залежить і від матеріалу, який використовується при виготовлені, і від майстерності автора.

За словами продавців, купляють вишиванки доволі часто – особливо для дітей, тож мода на вишиванки в Україні не минає ніколи.